31 січня 2017 року справа № 823/87/17
10 год. 50 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,
за участю:
позивача - не з'явився,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання відмов неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:
- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у задоволенні заяви вх. № 21509/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Бобринецької сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га - неправомірною;
- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у задоволенні заяви вх. № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га - неправомірною;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву вх. № 21509/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Бобринецької сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га та заяву вх. № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га в порядку черговості;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно заяви вх. № 21509/0/5-16-СГ від 31.10.2016 в адміністративних межах Бобринецької сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га або згідно заяви вх. № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач, маючи статус учасника бойових дій на підставі статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із 2-ма заявами про передачу у власність позивачу однієї земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Канівського району Черкаської області.
03 грудня 2016 року на адресу позивача надійшло дві відповіді від відповідача за № 9610/06-16 та № 9609/6-16 від 29.11.2016, відповідно до яких йому було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на підставі того, що позивачем подано не одну заяву, а дві. Однак відмови, оформлені вказаними листами є необґрунтованими та прийняті з порушенням статті 122 Земельного кодексу України.
30 січня 2017 року позивач подав заяву, в якій, зокрема просив розгляд справи призначений на 31.01.2017 проводити без його участі, додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання свого представника не направив, заява про розгляд справи за відсутності його представника в матеріалах справи відсутня.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявами (вхідний номер Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 21509/0/5-16-СГ та № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Бобринської сільської ради Канівського району та Яблунівської сільської ради Канівського району відповідно.
29 листопада 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаські області листами № 9610/6-16 та 9609/6-16 повідомило позивачеві, що відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2, га.
Оскільки позивач одночасно звернувся до Головного управління з заявами про надання дозволів на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення у власність двох земельних ділянок площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адмінмежах Яблунівської та Бобрицької сільської рад Канівського району, йому було рекомендовано звернутися до Головного управління з відповідними клопотаннями та матеріалами, в порядку визначеному статтею 118 Земельного кодексу України щодо однієї земельної ділянки.
Позивач 21.12.2016 звернувся на "гарячу лінію" Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із зверненням (реєстр № У-142/0/11-16 від 22.12.2016) стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Листом № 31-28-0.13-88/2-17 від 04.01.2017 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила позивачеві, що Держгеокадастр доручив Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області розібратися в ситуації, що склалася під час розгляду клопотань позивача, вжити відповідних заходів реагування та у разі повторного надходження клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розглянути його відповідно до вимог законодавства.
Також, у вказаному листі зазначено, що лист Держгеокадастру не є нормативно-правовим актом, а мають лише інформаційний характер, не встановлюють правових норм і дійсні до моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, що змінюють відповідні правовідносини.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України 28 червня 1996 року, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1, частини 2, пункту "а" 3 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (ст. 121 Земельного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини 6 статті 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Тобто вказане положення Земельного кодексу України передбачає обов'язок відповідного органу в разі надходження клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в місячний строк його розглянути та прийняти одне з рішень, а саме: або надати дозвіл або надати мотивовану відмову в його наданні.
Як свідчать матеріали справи, з метою одержання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2, га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Бобрицької та Яблунівської сільської ради Канівського району позивачем подано до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відповідні заяви (вхідний номер № 21509/0/5-16-СГ та № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016).
Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, листами № 9610/6-16 та 9609/6-16 від 29.11.2016 повідомило позивача, що відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2, га та рекомендовано звернутися до Головного управління з відповідними клопотаннями та матеріалами, в порядку визначеному статтею 118 Земельного кодексу України щодо однієї земельної ділянки.
З огляду на вищевикладене, на переконання суду, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області проявило свою бездіяльність при розгляді вищевказаних заяв позивача, оскільки не прийняло одного з рішень, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, а лише надіслало листи № 9610/6-16 та № 9609/6-16 від 29.11.2016, які мають інформаційний характер.
У зв'язку з наведеним, суд вважає помилковим посилання позивача на те, що листи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 9610/6-16 та № 9609/6-16 від 29.11.2016 є відмовами (рішеннями по суті), а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними відмов Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у задоволенні заяв вх. № 21509/0/5-16-СГ та № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Бобринської сільської ради Канівського району та Яблунівської сільської ради Канівського району відповідно, не підлягають задоволенню.
Як наслідок вищенаведеного, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно заяви вх. № 21509/0/5-16-СГ від 31.10.2016 в адміністративних межах Бобринецької сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га або згідно заяви вх. № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га є передчасною, оскільки немає жодного рішення, прийняття якого передбачене чинним законодавством, за результатами розгляду вищевказаних заяв позивача.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частини 1, 2 статті 11 вказаного Кодексу передбачають що, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, суд вважає, що для захисту порушених прав позивача в даному випадку слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбачених законодавством рішень за заявами ОСОБА_1 (вх. № 21509/0/5-16-СГ та № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області), зобов'язати відповідача повторно розглянути вказані заяви та прийняти рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо неприйняття передбаченого законодавством рішення за заявою ОСОБА_1 вх. № 21509/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Бобринецької сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо неприйняття передбаченого законодавством рішення за заявою ОСОБА_1 вх. № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. № 21509/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Бобринецької сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га та прийняти рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. № 21512/0/5-16-СГ від 31.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Яблунівської сільської ради Канівського району Черкаської області площею 2,0 га та прийняти рішення, передбачене частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 03.02.2017.