26 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1904/16
10 год. 10 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Дудар Е.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування припису,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі-відповідач, Інспекція), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки та складання акту від 18.11.2016 року № 02-11/359 дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами;
- визнати протиправним та скасувати пункти 1-8 припису від 22.11.2016 року № 05-17138 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Суду пояснили, що у період з 26 по 27 жовтня 2015 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області було проведено планову перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. У період з 04.11.2016 року по 18.11.2016 року відповідачем повторно проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з тих самих питань, за результатами якої складено акт перевірки та оскаржуваний припис. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо повторного проведення планового заходу контролю через рік, оскільки перевірка підприємств із високим ступенем ризику здійснюється один раз на два роки. Крім того, на думку позивача, відповідачем порушено статтю 5 ОСОБА_4 України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки позивач є суб'єктом малого підприємництва, а тому, згідно частини 5 статті 5 цього ОСОБА_4, тривалість планової перевірки не повинна перевищувати п'яти робочих днів. Натомість відповідач проводив перевірку більше десяти робочих днів. Також позивач зазначає, що акт перевірки не був вручений їй особисто, як це вимагає стаття 7 наведеного ОСОБА_4, що позбавило ФОП ОСОБА_1 права на надання зауважень до акта. Вказаний акт позивач отримала засобами поштового зв'язку 19.11.2016 року.
Щодо виявлених Інспекцією під час перевірки порушень вимог законодавства про відходи та земельного кодексу України, позивач зазначила, що вона не здійснює діяльність з переробки виловленої риби, тобто не є виробником відходів у розумінні норм ОСОБА_4 України "Про відходи", а відтак - не повинна вести первинний облік відходів, подавати декларацію про відходи та іншу пов'язану з цим статзвітність. Не погоджується позивач із приписами Інспекції щодо необхідності укладання договорів оренди земельних ділянок для розміщення плавзасобів, оскільки човни є власністю фізичних осіб та не мають спеціально визначених та облаштованих для стоянки місць, а тому не потребують виділення землі у користування для їх розташування. Укладення договорів на проведення ремонту двигунів плавзасобів задовго до їх псування не передбачено жодним нормативним актом. ОСОБА_1 договори позивач укладає безпосередньо при замовленні даного виду робіт. Посилаючись на викладенні обставини, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши, що про дату та термін проведення планового заходу контролю ФОП ОСОБА_1 повідомлена своєчасно та належним чином. Позивач не заперечувала проти проведення перевірки та допустила посадових осіб до її проведення. Щодо терміну проведення перевірки, відповідач зазначає, що оскільки у Інспекції не було підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 віднесено до суб'єктів малого підприємництва, зменшувати термін перевірки не було підстав. Законодавство, що регулює порядок проведення планових перевірок вимог природоохоронного законодавства, не передбачає обов'язку контролюючого органу зазначати у направленні на перевірку перелік питань, які підлягають з'ясуванню при перевірці. Також відповідач вважає доведеним факт порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, зокрема, недотримання вимог земельного законодавства та ОСОБА_4 України "Про відходи". У день закінчення перевірки - 18.11.2016 року державний інспектор Михайлюк А.А. не зміг вручити позивачу акт перевірки з причин її відсутності у смт. Велика Лепетиха за адресою, де розміщений офіс - вул. Дзержинського, 18, а тому акт перевірки наприкінці дня - 18.11.2016 року через канцелярію Інспекції направлений позивачу рекомендованим листом. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.05.2006 року та є суб'єктом господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та відноситься до другої групи платників податків, обсяг доходу якої не перевищує 1,5 млн. грн.
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність з прісноводного рибальства, оптової торгівлі рибою, ракоподібними і молюсками, роздрібної торгівлі з лотків і на ринках продуктами харчування.
У період з 4 листопада 2016 року по 18 листопада 2016 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Херсонській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі наказу від 27.10.2016 року № 634 та направлення від 27.10.2016 року № 585 проведено планову перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт перевірки № 02-11/359 (далі - ОСОБА_5 № 02-11/359).
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені ОСОБА_4 України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства України у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів врегульовано Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 року за № 18/16034 (далі-Порядок № 464).
ОСОБА_4 № 877-V та Порядку № 464 суд застосовує в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.
За приписами статті 5 ОСОБА_4 № 877-V та пункту 3.2 Порядку № 464 планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.
Позивач є суб'єктом господарювання, що віднесений до високого ступеню ризику, що не заперечується сторонами.
Зважаючи на пункт 5 Критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичність здійснення заходів державного нагляду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 212 , планові заходи державного нагляду суб'єкта з високим ступенем ризику проводяться не частіше одного разу на рік.
Відповідно до частини 4 статті 5 ОСОБА_4 № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Згідно із пунктом 4.3. Порядку № 464 перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідачем дотримано наведені вище приписи ОСОБА_4 № 877-V та пункту 3.2 Порядку № 464, зокрема, внесено до Плану роботи Інспекції на 4 квартал 2016 року, затвердженого наказом від 27.10.2016 року № 634 перевірку ФОП ОСОБА_1 визначено термін перевірки, повідомлено позивача про її проведення та надано для ознайомлення направлення від 27.10.2016 року № 585, що містить підпис позивача.
Суд відмічає, що ні Закон № 877-V, ні Порядок № 464 не містить норм, які зобов'язують орган державного нагляду зазначати у направленні на перевірку питання, які підлягають з'ясуванню під час проведення планових перевірок. Перелік питань при проведенні саме планового заходу контролю передбачений в уніфікованій формі акту перевірки.
Обов'язок зазначення питань у направленні на перевірку (ч. 1 ст. 6 ОСОБА_4 № 877-V, п. 3.7 Порядку № 464) має місце при проведенні позапланового заходу контролю.
Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом (ч. 5 ст. 5 ОСОБА_4 № 877-V).
Посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом малого підприємництва, позивач вважає, що відповідачем порушено термін проведення перевірки.
У свою чергу, суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених статтею 7 ОСОБА_4 № 877-V (ч. 5 ст. 7 ОСОБА_4 № 877-V).
Відповідно до пункту 4.10. Порядку № 464 у разі, якщо державний інспектор не допускається до проведення перевірки, ним складається акт про відмову в проведенні перевірки. В цьому акті зазначаються посада, прізвище, ім'я, по батькові особи керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи, яку ознайомлено з актом та якій вручено акт під розписку, або робиться відмітка щодо відмови від ознайомлення з актом та його отримання.
Таким чином, ОСОБА_4 № 877-V та Порядком № 464 передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду до проведення перевірки у разу порушення останніми приписів цих нормативних актів.
Судом встановлено, що позивач повідомлена про строки проведення перевірки до початку її проведення, що, у разі непогодження із термінами перевірки, надавало ФОП ОСОБА_1 право подати відповідачу документи, які підтверджують статус суб'єкта малого підприємництва та/або оскаржити до суду наказ Інспекції на проведення перевірки у строк, що перевищує п'ять робочих днів.
Натомість позивач, не скориставшись своїми правами, допустила державних інспекторів до перевірки, у такий спосіб погодившись із її законністю.
Щодо тверджень позивача про порушення її права на ознайомлення із ОСОБА_5 перевірки № 02-11/359 та надання зауважень на цей акт, суд зазначає наступне.
Акт перевірки № 02-11/359 містить дату початку перевірки - 04.11.2016 року о 15:00 год. та дату закінчення - 18.11.2016 року о 15:45 год.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що вона допомагає ФОП ОСОБА_1 вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність. Позивач попросила допомагати при проведенні перевірки. 03.11.2016 року державні інспектори Михайлюк А.А. та Заєць В.В. зайшли в офіс ФОП по вул. Дзержинського, 18 у смт. В. Лепетиха, виготовили копії деяких документів, знаходились в офісі близько однієї години. Свідок супроводжувала інспекторів при перевірці рибоприймального пункту (далі-РПП) за адресою ОСОБА_8, вул. Дзержинського б/н, де біля берега на воді були човни та до них були прив'язані на канаті пластикові пляшки три або чотири. Через декілька днів знову приходив ОСОБА_5 підписати пусті протоколи про адміністративні правопорушення. ОСОБА_7 також пояснила, що 18.11.2016 року зранку до обіду в офісі на вул. Дзержинського, 18 була ФОП ОСОБА_1, а після обіду до 17:00 год. була свідок та за її присутності ніхто до офісу для вручення акту перевірки не приходив.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Херсонській області ОСОБА_9 пояснив, що 3 листопада 2016 року він разом із державними інспекторами Зайцем В.В. та Труновим С.І. прийшли в офіс до ФОП ОСОБА_1, що розміщений по вул. Дзержинського, 18 у смт. В.Лепетиха, пред'явили необхідні документи, зареєстрували захід контролю в Журналі перевірок, зробили копії із документів, необхідних для перевірки та пішли на РПП по вул. Дзержинського, б/н, що перейменована на вул. Київська. На прибережній смузі біля РПП побачили поодинокі пластикові пляшки та шість човнів. В урні біля РПП були змішані побутові відходи. Після обіду інспектор з позивачем поїхали на РПП по вул. Леніна, 183 у смт. В.Лепетиха, де позаду пункту було сміття. Через декілька днів свідок разом із чоловіком ФОП ОСОБА_1 були на РПП в с. Князе-Григорівка, Каїри та Каховці, де не виявили жодних порушень. Акт перевірки складали разом із ОСОБА_6 в приміщенні Інспекції 18.11.2016 року, потім поїхали у ОСОБА_8 і близько 11:00 год. прибули в офіс позивача, де нікого не було, дзвонили ОСОБА_1, чекали біля офісу, проте вона не з'явилася. У цей же день після 13:00 год. передали акт перевірки машиною до міста Херсона, де цей акт через канцелярію Інспекції надіслали позивачу рекомендованим листом. Фото та відеофіксація при перевірці не здійснювалась.
Відповідно до частини 6 статті 7 ОСОБА_4 № 877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до пункту 4.22. Порядку № 464 у разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб'єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки особисто, то такий акт передається через канцелярію суб'єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.
Беручи до уваги ті обставини, що позивач допустив посадових осіб Державної екологічної інспекції у Херсонській області до проведення перевірки та не оскаржив таку перевірку до моменту її проведення, суд вважає безпідставними доводи позивача про незаконність перевірки, оскільки допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки, які носять формальний характер, як то неотримання акта в день перевірки чи порушення термінів перевірки, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача ознак протиправності під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1, а відтак - відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання акту від 18.11.2016 року № 02-11/359.
Надаючи оцінку законності формування припису від 22.11.2016 року № 05-17138 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 7 статті 7 ОСОБА_4 № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За змістом частини 8 статті 7 ОСОБА_4 № 877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
За змістом ОСОБА_5 перевірки № 02-11/359 державними інспекторами з охорони природного середовища встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства, на підставі чого 22.11.2016 року Інспекцією сформовано та надіслано позивачу припис № 05-17138, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язано:
1) впровадити первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються з моменту отримання припису (п. "г" ст. 17 ОСОБА_4 України "Про відходи");
2) складати та подавати статистичну звітність 1-відходи щорічно до 28 лютого (п. "г" ст. 17 ОСОБА_4 України "Про відходи");
3) складати та подавати декларацію про утворення відходів щорічно до 20 лютого (ч. 2 ст. 17 ОСОБА_4 України "Про відходи");
4) не допускати змішування відходів для утилізації яких існує відповідна технологія з моменту отримання припису (п. "ж" ст. 17 ОСОБА_4 України "Про відходи");
5) призначити відповідальних осіб у сфері поводження з відходами з моменту отримання припису (п. "й" ст. 17 ОСОБА_4 України "Про відходи");
6) оформити документи, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою на земельні ділянки (місця стоянки плавзасобів) до 01.05.2017 року (ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України);
7) у подальшому не допускати засмічення прибережної захисної смуги Каховського водосховища з моменту отримання припису, постійно (ст. 88 Водного кодексу України, ст. 61 Земельного кодексу України);
8) надати до Державної екологічної інспекції у Херсонській області копію договору на проведення ремонту двигунів плавзасобів до 05.12.2016 року (п. "д" ст. 20-2 3акону України "Про охорону навколишнього середовища");
9) виконувати вимоги Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України з моменту отримання припису, постійно (ст. 34 ОСОБА_4 України "Про тваринний світ", п. 6.1.2, п. 9.13.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України).
Так, пункти 1-5 припису складені відповідачем у зв'язку із порушенням позивачем статті 17 ОСОБА_4 України "Про відходи", зокрема, пунктів "г", "ж", "й" частини 1, та частини 2 статті 17 цього ОСОБА_4.
Відповідно до пунктів "г", "ж", "й" частини 1 статті 17 цього ОСОБА_4 України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: г)на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами.
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами, діяльність яких призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000, зобов'язані щороку подавати декларацію про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 17 ОСОБА_4 про відходи).
Суд встановив, що 02.02.2016 року між ФОП ОСОБА_1 та Великолепетиським СКГ "Сількомунгосп" укладено договори № 7-13 на всі РПП на вивезення твердих побутових відходів, предметом яких є надання послуг з вивезення твердих побутових відходів терміном на п'ять років.
Зі змісту акту перевірки № 02-11/359 слідує, що у процесі діяльності позивача утворюються тверді побутові відходи, які зберігаються в урнах на території РПП та вивозяться на сміттєзвалище смт. В.Лепетиха на підставі договору на вивезення побутових відходів. На момент проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 займається лише прісноводним рибальством.
Так, статтею 13 ОСОБА_4 України "Про відходи" визначено, що суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.
Відповідно до статті 1 ОСОБА_4 України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.
Із системного аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що суб'єктами господарської діяльності у сфері поводження з відходами є підприємства, організації та установи, діяльність яких пов'язана з виробництвом або розміщенням відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Як пояснив у судовому засіданні державний інспектор Михайлюк А.А., що проводив перевірку позивача, на РПП були розміщені урни, в яких були побутові відходи, зокрема, (пластикові пляшки, частини рибацької сітки з водоростями).
У свою чергу в акті перевірки не зафіксовано факту вироблення позивачем відходів, як і не зафіксовано факту розміщення відходів, а також факту здійснення діяльності яка призводить виключно до утворення відходів, для яких Пзув від 50 до 1000. Натомість зафіксовано, що ФОП є власником тільки побутових відходів, якою укладено договори на розміщення відходів з підприємством комунального господарства.
Отже, відповідачем не доведено, що позивач є суб'єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами в розумінні норм чинного законодавства України, тобто не є суб'єктом, що здійснює господарську діяльність, пов'язану з необхідністю виконання пунктів "г", "ж", "й" частини 1, та частини 2 статті 17 ОСОБА_4 України "Про відходи".
За таких обставин суд вважає протиправними пункти 1, 2, 3, 4, 5 припису та скасовує вказані пункти.
Щодо пункту 6 спірного припису, яким позивача зобов'язано оформити документи, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою на земельні ділянки (місця стоянки плавзасобів) до 01.05.2017 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ОСОБА_4 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).
Відповідно до акту перевірки № 02-11/359 для здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 має наступну матеріально-технічну базу: рибальські судна (плавзасоби)-18, з яких використовуються 13, навісні двигуни - 16, два пересувних РПП, адміністративне приміщення та сім стаціонарних рибоприймальних пункти (далі-РПП), за адресами: смт. В.Лепетиха, вул. Дзержинського б/н; смт. В.Лепетиха, вул. Леніна, 183; с. балка Вали-Вали Каховського району; с. Бабіне, пров. Морський,1 Верхньорогачиського району; с. Князегригорівка, вул. Набережна, Великолепетиського району; м. Каховка, вул. Пушкіна, 222; с. Каїри, Горностаївського району. На час проведення перевірки ФОП Таран JI.B. були надані договори оренди всім семи РПП, а також договір оренди земельної ділянки площею 0,0224 га для рибогосподарських потреб по вул. Дзержинського, смт. В. Лепетиха від 28.07.2015 року терміном на десять років.
На сторінці 5 акту перевірки № 02-11/359 відображено, що на час перевірки стоянка плавзасобів не проводилась.
Як пояснила позивач, на РПП плавзасоби не здійснюють постійну стоянку, вони зупиняються лише для того, щоб вивантажити рибу.
Докази на спростування такого твердження позивача відсутні у акті перевірки № 02-11/359, не були надані вони суду і під час розгляду справи.
Із пояснень відповідача судом встановлено, що висновки про використання земельних ділянок позивачем для розміщення плавзасобів державні інспектори зробили із довідки про наявність матеріально-технічної бази по ФОП ОСОБА_1 від 03.11.2016 року № 55 та Журналів обліку вилучених водних ресурсів, проте доказів фактичного розміщення плавзасобів на вказаних землях водного фонду суду не надано.
Разом з тим, судом з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 має у власності чотири плавзасоби, які знаходяться по вул. Дзержинського, б/н в смт. В ОСОБА_8 на земельній ділянці, що перебуває у користуванні у позивача на підставі договору оренди. Даний факт підтверджено показаннями свідка ОСОБА_10, який бачив під час перевірки на РПП човни.
Щодо решти риболовних суден суд встановив, що зазначені плавзасоби не є власністю ФОП ОСОБА_1, на них здійснюють вилов риби особи, з якими позивач уклала договори підряду на вилов риби власними матеріальними засобами.
Отже, відсутність доведення факту використання позивачем земельних ділянок для розміщення нею плавзасобів не дає підстав стверджувати про порушення позивачем статей 125 та 126 Земельного кодексу України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності пункту 6 припису у повному обсязі, що є підставою для скасування вказаного пункту.
Щодо пункту 8 припису про необхідність надання позивачем до Державної екологічної інспекції у Херсонській області копію договору на проведення ремонту двигунів плавзасобів до 05.12.2016 року з посиланням Інспекції на п. "д" ст. 20-2 3акону України "Про охорону навколишнього середовища", суд зазначає наступне.
Відповідно до п. "д" ст. 20-2 3акону України "Про охорону навколишнього середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб.
Суд вважає вважає безпідставною вимогу Інспекції щодо надання позивачем договору на проведення ремонту двигунів з посиаління на вказану норму ОСОБА_4, оскільки необхідність укладення такого договору до виникнення факту несправності двигуна відсутня. Суд погоджується із позицією позивача про укладення такого договору у випадку виникнення необхідності ремонту. Таким чином, суд скасовує пункт 8 припису, як безпідставний.
Разом з тим, суд відмовляє позивачу у скасуванні пункту 7 припису, оскільки вимога цього пункту передбачають виконання приписів статей 88 Водного кодексу та 61 Земельного кодексу України, та спрямована на недопущення засмічення прибережної захисної смуги Каховського водосховища у майбутньому.
З огляду на зазначене, та враховуючи не доведення відповідачем фактів порушення ФОП ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в частині.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Зважаючи на приписи статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача суму судового збору, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163, 167 КАС Укпраїни, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 припису Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 22.11.2016 року № 05-17138 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Херсонській області (код ЄДРПОУ 38044149) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 січня 2017 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 7.1