ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
29.07.2009 р. 14:45 № 14/12
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Мінченка Ярослава Васильовича
від відповідача: не з'явився
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва
до суб'єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в розмірі 2 200,00 грн.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 2 200,00 грн. з суб'єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_2.
Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку, яку в добровільному порядку відповідачем не погашено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки -виклики направлялися відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві, але поштова кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Відповідач до суду не з'являвся, заперечень проти позову до суду не надавав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 2 200,00 грн. з суб'єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_2.
ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією 16.03.2004, про що у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за №18972.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 №727/98 (далі - Указ) відповідачу було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від 01.01.2007 серії Д №120051 для здійснення підприємницької діяльності у 2007 році за видом діяльності -інші види діяльності: фінансовий лізинг, інше фінансове посередництво (кредитування), допоміжна діяльність в сфері страхування та пенсійного забезпечення, інші послуги у сфері страхування.
Відповідно до пункту 2 Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
За повідомленням позивача, згідно додатку до рішення ХХVІІ сесії ІІ Солом'янської районної у місті Києві ради від 27.12.2005 №404 встановлено ставку єдиного податку в розмірі 200 грн. в місяць.
Згідно частини 2 Указу суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
За 2007 рік відповідачу нараховано єдиного податку у сумі 2 400 грн. За наявності переплати у відповідача податку на суму 200 грн., сума заборгованості зі сплати єдиного податку за 2007 рік у відповідача становить 2 200 грн.
Згідно підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Державною податковою інспекцією направлялись відповідачу дві податкові вимоги №1/986 від 12.11.2007, яка містила зобов'язання сплатити суму податкового боргу в розмірі 2000 грн. та другу податкову вимогу № 2/60 від 23.01.2008 на суму податкового боргу 2 200 грн., які були направлені рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання та отримані відповідачем. Окрім цього позивачем було винесено рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок його податкового боргу.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 2 200 грн.
Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Відомостей про сплату боргу до суду також не надано.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовував спрощену систему оподаткування, що покладало на нього обов'язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Пунктом 1.3 статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 37, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта господарської діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 2 200,00 грн. (дві тисячі двісті гривень) шляхом перерахування на бюджетний рахунок одержувача №34210379700010 ВДК у Солом'янському районі міста Києва, банк одержувача УДК у місті Києві, код ЗКПО 26077951, МФО 820019, код платежу 16050200.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.