ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
12.08.2009 р. 11:30 № 2а-2446/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Баховського Михайла Михайловича
від відповідача: Печковської Ольги Віталіївни, Карпової Лілії Іванівни
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Крамар»
додержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
проскасування рішення та визнання недійсним акту перевірки
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Крамар»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 16.02.2009 №0000142200/0, визнання недійсним акту перевірки від 03.02.2009 №52-22-2 та визнання відсутності компетенції у відповідача щодо застосування штрафних санкцій на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків відповідача щодо недопостачання товару, оскільки товар в України був поставлений і застосування санкцій як способу боротьби з відтоком валюти є безпідставним. Крім того, позивач посилався на відсутність у органу державної податкової служби повноважень застосовувати санкції у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідач проти позову заперечував з посиланням на порушення граничного терміну надходження товару у 42 дні, що підтверджується вантажно-митною декларацією від 17.06.2008 ВМД №366299. Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
За результатами документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Крамар»з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 30.10.2007 №9 з фірмою Master GmbH» (Німеччина) державною податковою інспекцією зафіксовано порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі за текстом -Закон).
Так, відповідно до контракту від 30.10.2007 №9, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Крамар»та фірмою aphic-Master GmbH» («Графік-Мастер ГмбХ») позивачем 08.11.2007 здійснено попередню оплату товару у сумі 19 000 євро. Граничний термін надходження товару становив 06.05.2008. Відповідно до вантажно-митної декларації від 17.06.2008 №366299 товар за названим контрактом надійшов до України 17.06.2008, тобто з простроченням строків -42 дні.
Відповідно до статті 2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Матеріали справи свідчать, що не заперечується сторонами, що відповідного висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Крамар»не отримувало.
Згідно із статтею 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
При цьому відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею покладено саме на державні податкові інспекції. А тому позовні вимоги в частині визнання відсутності компетенції у відповідача щодо застосування штрафних санкцій на підставі Закону задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача щодо визнання недійсним акту перевірки, також не підлягають задоволенню, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Пеня, передбачена статтею 4 Закону є адміністративно-господарською санкцією, а тому застосовується із врахуванням статті 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Матеріали справи свідчать, що своїм листом від 03.06.2008 №67/4/08-02-04 закрите акціонерне товариство «Банк НРБ»повідомило державну податкову інспекцію у Оболонському районі міста Києва про виявлені порушення чинного законодавства (ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки, товарів або об'єкта лізингу) за період з 01.05.2008 по 31.05.2008.
За запит державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 25.06.2008 №14910/10/22-006, товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Крамар»01.07.2008 надано документальне підтвердження щодо операцій по контракту від 30.10.2007 №9: копія зазначеного контракту, копія платіжного доручення від 08.11.2007 №51, копія світу від 08.11.2007, копія вантажно-митної декларації від 17.06.2008 №366299, копія інвойсу від 19.05.2008 №0060508, копія міжнародної товарно-транспортної накладної.
Незважаючи на повідомлення банку у червні 2008 року та надання на вимогу органу державної податкової служби позивачем всіх необхідних документів в липні 2008 року, відповідач на підставі зазначених документів оформив результати перевірки тільки 03 лютого 2009 року та прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) 16 лютого 2009 року (більш ніж через шість місяців дня виявлення порушення), що не відповідає приписам статті 250 Господарського кодексу України.
Слід зазначити, що обов'язок щодо дотримання певних строків, передбачених законодавством України покладається не лише на суб'єктів господарської діяльності, але і на контролюючі органи. Тому законодавець обмежив право застосовувати адміністративно-господарські санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України строком виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня самого порушення.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення статті 2 Закону прийнято з порушенням строків застосування адміністративно-господарської санкції, а тому позовні вимоги в частині скасування рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 16.02.2009 №0000142200/0 підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 16.02.2009 №0000142200/0 про застосування штрафних санкцій до товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічний центр «Крамар»у сумі 18 772,89 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Постанову виготовлено в повному обсязі 17 серпня 2009 року