ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
18.06.2009 р. 12:59 № 14/257
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Кащука Олексія Степановича
від відповідача: за відсутності відповідно до клопотання
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області
Проскасування рішення про застосування економічних санкцій,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Державне територіально -галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування рішення державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.12.2007 №ІЦ-02-12/90.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю правопорушень з боку позивача за які відповідачем застосовано економічні санкції. За посиланням позивача, ним застосовувався нормативно встановлений рівень цін; подвійної стягнення плати за послугою «маневрові роботи»не було, оскільки позивачем стягувалась плата за різні послуги. Також позивач посилається на застосування економічних санкцій за одне і теж порушення державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області та державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з посиланням на застосування Жмеринською дирекцією залізничних перевезень нечинних коефіцієнтів до тарифів на перевезення вантажів, що призвело до отримання необґрунтованої виручки у сумі 10 566 грн. Подвійне стягнення плати за послугу «маневрові роботи»одночасно як за регульованим так і за вільним (договірним) тарифом чинним законодавством не передбачено, а тому є безпідставним і являється порушенням державної дисципліни цін. В своїх запереченнях відповідач також посилався на узгодження результатів перевірок з державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області, а тому відсутністю подвійного застосування економічних санкцій.
Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області було проведено перевірку Жмеринської дирекції залізничних перевезень державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»на предмет дотримання порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу, а також вантажних залізничних перевезень з період з серпня 2006 року по вересень 2007 року.
Перевіркою встановлено:
- необґрунтоване завищення тарифів внаслідок застосування коефіцієнту у розмірі 2,616 замість 2,565 за період з 01.05.2007 по 14.05.2007 до тарифів Тарифного керівництва №1 (по наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2007 №356), який на період застосування не мав юридичної сили. Сума необґрунтовано отриманої виручки становить 10 566 грн.;
- одночасне стягнення плати за одну і ту ж послугу «маневрові роботи»як за регульованим тарифом (п.1.8 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551), так і за вільним тарифом (п.21 таблиці 3 п.26 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 №551). Сума необґрунтовано отриманої виручки становить 1 095 230 грн.
За результатами перевірки складено акт від 07.09.2007 та доповнення до акту від 05.12.2007 та прийнято оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 12.12.2007 №ІЦ-02-12/90 щодо вилучення у державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»у дохід державного бюджету 1 105 796 грн. та стягнення штрафу у сумі 2 211 592 грн.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за №1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.
Згідно із статтею 9 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом у межах України здійснюється на підставі державної бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про транспорт»нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Мінтрансзв'язку за погодженням з Мінекономіки і Мінфіном встановлює тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2007 №356 затверджені Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 року №551, у відповідності до яких до тарифів, плати та зборів, що вказані в розділах 1 і 2 Збірника тарифів встановлено коефіцієнт - 2,616. Вказаний Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 4 травня 2007 року за №458/13726 та набрав чинності 15 травня 2007 року.
Перевіркою встановлено і не спростовується позивачем, що підрозділами Жмеринської дирекції залізничних перевезень у період з 01.05.2007 по 14.05.2007 застосовувались коефіцієнт до тарифів на перевезення вантажів у розмірі 2,616. В той же час, в період з 01.05.2007 по 14.05.2007 були чинними коефіцієнти до тарифів на рівні 2,565 встановлені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2005 №91 «Про індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та пов'язані з цим послуги»та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2005 №223 «Про індексацію тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом».
Враховуючи викладене, висновок відповідача про необґрунтоване завищення тарифів внаслідок застосування коефіцієнта до тарифів Тарифного керівництва №1 (по наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04.2007 №356), який на період застосування не мав юридичної сили, є правомірним та підтверджується матеріалами справи. Сума необґрунтовано отриманої позивачем виручки в результаті такого порушення склала 10 566 грн.
Щодо стягнення плати за маневрові роботи, суд враховує наступне.
Перевіркою встановлено, що позивачем стягувалась плата за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею і забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника, оформлену пам'яткою про користування вагонами (контейнерами) з визначенням часу початку і закінчення маневрової роботи, за регульованим та вільним тарифами.
Відповідно до пункту 1.8. розділу 2 Тарифного керівництва №1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею і забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника оплата проводиться за регульованим тарифом.
Разом з тим, позивачем стягувалась плата по регульованим тарифом за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею і забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника та за вільним тарифом за маневрові роботи по відповідній заявці відповідно до пункту 21 таблиці 3 пункту 26 Тарифного керівництва №1.
Тобто вартість однієї маневрової роботи складається із регульованої ставки згідно пункту 1.8. розділу 2 Тарифного керівництва №1 та вартості розгляду заявки і окремої вимоги в розмірі 73,78 грн. (за заявку), тобто додаванням до регульованого тарифу інших складових, що законодавчо не передбачено. Суд доходить висновків, що таке формування ціни є порушенням державної дисципліни цін.
Необґрунтовано отримана виручка за маневрові роботи становить 1 095 230 грн., без урахування сум по станціях Хмельницької області та станції Вінниця (1 281,88 тис. грн. за виключенням сум, визначених по станціях: Вінниця -70, 43 тис.грн., Гречани -21,06 тис.грн., Кам'янець-Подільський -49, 42 тис.грн., Хмельницький -45,57 тис.грн., Гуменці -0,17 тис.грн.).
Посилання позивача на притягнення його до відповідальності за одне і те саме порушення відповідачем та державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області судом відхиляються як такі, що жодним чином не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
Судом не встановлено порушень державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області приписів Закону при винесення оскаржуваного рішення, на які посилається позивач.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Постанову виготовлено в повному обсязі 21 липня 2009 року