Справа № 2-280/09
25 вересня 2009 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі: - судді Ольховик А.І.
за участі секретаря Малик Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втрати права на користування житлом, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,-
позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, доповнивши свої вимоги в суді та мотивуює свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.
Разом з нею у квартирі проживають її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_4
25 лютого 2006 року її син ОСОБА_4 вступив в зареєстрований шлюб з відповідачкою від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась донька ОСОБА_5. 19 березня 2009 року рішенням Кролевецького районного суду шлюб між її сином та відповідачкою розірваний, а за рішенням Кролевецького районного суду від 14 квітня 2008 року з сина на користь відповідачки на дитину стягнуті аліменти та вказаним рішенням встановлено, що відповідачка разом з дитиною з квітня 2006 року не проживає разом зі своїм чоловіком, сином позивачки, а постійно проживає у своїх батьків. До 18 лютого 2008 року відповідачка разом з донькою була зареєстрована і постійно проживала у своїх батьків по АДРЕСА_2 у приватному будинку.
З ціллю збереження сім'ї сина, так як його подружнє життя з відповідачкою не складалося та з метою отримання чоловіком додаткової житлової площі як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, вона 18 лютого 2008 року зареєструвала у своїй квартирі невістку з внучкою. З моменту реєстрації відповідачка, а також дитина жодного дня не проживала за місцем реєстрації, а постійно проживала у своїх батьків, де проживає і в теперішній час. Відповідачка не бажала збереження сім'ї з її сином і була ініціатором і заявником в справах про розірвання шлюбу і стягнення аліментів на дитину. Із-за формальної реєстрації відповідачки з дитиною, яка не є членом її сім'ї порушуються її права як власника квартири, тому що вона не може в повній мірі використовувати свою власність для своїх цілей, несе додаткові фінансові витрати, так як платить за колишню невістку та онуку витрати за комунальні послуги в повному обсязі, хоча сама як член сім'ї учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС має пільги.
Вона неодноразово зверталась до відповідачки з проханням знятись з реєстрації з її квартири, але відповідачка не погодилась, тому вона просить суд визнати втрату права на користування належним їм на праві власності житлом за відповідачкою і її донькою.
В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_3, який є чоловіком позивачки підтримав позовні вимоги, третя особа - ОСОБА_4 в суд не з'явився, надав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка не визнала позовних вимог, не заперечуючи самих обставин, викладених позивачкою та пояснила в суді, що після одруження з сином позивачки в 2005 році біля двох місяців проживала у квартирі позивачки без реєстрації, а потім до квітня 2007 року періодично, а з квітня 2007 року разом з донькою постійно проживає у своїх батьків по АДРЕСА_2 у приватному будинку, забравши в цей період всі свої речі і речі дитини із квартири позивачки. 18 лютого 2008 року позивачка з її згоди зареєструвала її з дитиною у своїй квартирі з метою отримання додаткового житла її свекром, так як він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ні вона, ні дитина з моменту реєстрації в квартирі не проживали, речей їх там нема, витрати за комунальні послуги вона не сплачувала.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків в судовому засіданні, дослідивши зібрані по справі докази та встановивши обставини, якими сторони обгрунтовують свої вимоги та заперечення, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1. є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с. 10).
Відповідно до ст. ст. 316-317, 319, 321-322 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке він зобов'язаний утримувати. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, його право власності є непорушним і ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Із ч. 2 ст. 64 ЖК України вбачається, що до членів сім'ї наймача належать чоловік, їх діти і батьки.
25 лютого 2006 року син позивачки ОСОБА_4 одружився з відповідачкою, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_5 (а.с. 16-17).
Рішеннями Кролевецького районного суду: від 19 березня 2009 року шлюб між ними розірваний (а.с. 27), а 14 квітня 2008 року з батька дитини, сина позивачки на користь відповідачки стягнуті аліменти на дитину (а.с. 26).
Судом встановлено, що відповідачка з квітня 2007 року у спірній квартирі не проживає, а проживає разом з дитиною в будинку своїх батьків, що не заперечує відповідачка, встановлено рішенням Кролевецького районного суду від 14 квітня 2008 року (а.с. 26), підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. та довідками міської ради і актами обстеження житла (а.с. 18-24).
18 лютого 2008 року відповідачка була зареєстрована разом з донькою в квартирі позивачки, але жодного дня там не проживала, речей її та дитини там не було, витрат за комунальні послуги вона не сплачувала (а.с. 11-13).
На підставі зазначеного відповідно до вимог ст. ст. 71-72 ЖК України стосовно порядку визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, ч. 2 ст. 107 ЖК України згідно якої член сім'ї, який вибув з жилого приміщення в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття суд вважає, що відповідачка разом з донькою втратила право користування жилим приміщенням, яке належить на праві власності позивачці, а формальна реєстрація за вказаною адресою не може вважатись правом набуття користування жилим приміщенням, а тому позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню. При цьому суд бере до уваги, що вказаною реєстрацією місця проживання відповідачки у квартирі позивачки, порушуються права власності позивачки, так як вона несе за неї додаткові витрати, сплачуючи в повному обсязі за комунальні послуги, в т. числі за відповідачку і її дитину, не може належним чином користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до ст. ст. 71-72, 107 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України,-
позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.