ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09.07.2009 р. 14:11 № 14/243
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Яковенка Дениса Миколайовича
від відповідача: Єгорової Ольги Сергіївни
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Фасад»
до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва
проскасування податкових повідомлень-рішень
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фасад»звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 17.12.2008 №0004472311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 50 823,00 грн. (у тому числі основний платіж 33 882,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16 941,00 грн.) та №0004482311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40 623,00 грн. (у тому числі основний платіж 27 082,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 13 541,00 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки державна податкова інспекція помилково прийшла до висновку про нікчемність правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «Фасад»та товариством з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд». Правочини, що відбувались між зазначеними товариствами були направлені на досягнення певних господарських результатів, а саме поставки та реалізації лицьової цегли. Податковий кредит сформований на підставі належно оформлених податкових накладних, товар фактично отриманий (та в подальшому реалізований), оплачений позивачем повністю. За посиланням позивача, про порушення прав і свобод Волинець Т.А. при здійсненні господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»товариству з обмеженою відповідальністю «Фасад»відомо не було і не могло бути відомо, беручи до уваги те, що договірні господарські відносини мали місце саме між юридичними особами, були належним чином оформлені.
Відповідач проти позову заперечив з посиланням на приписи статей 203 та 228 Цивільного кодексу України, відповідно до яких бухгалтерські та податкові документи, складені від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд» по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Фасад»є недійсними внаслідок їх нікчемності, та повідомив, що позивачем порушено вимоги підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме включено до складу валових витрат, витрати які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства. Окрім цього позивачем, всупереч підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включені до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтвердженні відповідними податковими накладними.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фасад»з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд» за період з 01.01.2006 по 30.06.2008.
Перевіркою встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Фасад»та товариством з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»фінансово-господарські взаємовідносини з поставок позивачу керамічної лицьової цегли здійснювалися на підставі наступних рахунків-фактур на загальну суму 223 983,34 грн., в т.ч. податок на додану вартість 37 330,56 грн.:
- згідно рахунку-фактури від 22.03.2007 №МТ-0000006 ТОВ «Фасад»придбало у ТОВ «Мас-Трейд» товару на загальну суму 49126,68 грн., в т.ч. ПДВ 8187,78 грн.;
- згідно рахунку-фактури від 10.05.2007 №МТ-0000015 ТОВ «Фасад»придбало у ТОВ «Мас-Трейд» товару на загальну суму 54308,09 грн., в т.ч. ПДВ 9051,35 грн.;
- згідно рахунку-фактури від 18.05.2007 №МТ-0000017 ТОВ «Фасад»придбало у ТОВ «Мас-Трейд» товару на загальну суму 57874,97 грн., в т.ч. ПДВ 9645,83 грн.;
- згідно рахунку-фактури від 12.06.2007 №МТ-0000022 ТОВ «Фасад»придбало у ТОВ «Мас-Трейд» товару на загальну суму 62673,60 грн., в т.ч. ПДВ 10445,60 грн.
В підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин товариством з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»було виписано товариству з обмеженою відповідальністю «Фасад»наступні податкові накладні на загальну суму 223983,34 грн., в т.ч. податок на додану вартість 37330,56 грн.:
- №0000028 від 28.03.2007 на загальну суму 49126,68 грн. в т.ч. ПДВ 8187,78 грн.;
- коригуючий розрахунок №0000007 до накладної від 28.03.2007 №000028 проведено коригування податкового кредиту на суму 711,19грн.;
- №0000046 від 11.05.2007 на загальну суму 54308,09 грн. в т.ч. ПДВ 9051,35 грн.;
- коригуючий розрахунок №0000006 до накладної від 11.05.2007 №000046 проведено коригування податкового кредиту на суму 3174,65грн.;
- №0000069 від 21.05.2007 на загальну суму 57874,97 грн. в т.ч. ПДВ 9645,83 грн.;
- коригуючий розрахунок №0000005 до накладної від 21.05.2007 №000069 проведено коригування податкового кредиту на суму 2028,33 грн.;
- №0000081 від 13.06.2007 на загальну суму 62673,60 грн. в т.ч. ПДВ 10445,60 грн.
- коригуючий розрахунок №0000008 до накладної від 13.06.2007 №0000081 проведено коригування податкового кредиту на суму 3333,33 грн.;
- коригуючий розрахунок №0000003 до накладної від 13.06.2007 №0000081 проведено коригування податкового кредиту на суму 1000,00 грн.
За період з 01.01.2006 по 30.06.2008 товариством з обмеженою відповідальністю «Фасад»отримано від товариства з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»чотири податкових накладних на загальну суму 223983,34 грн., в т.ч. податок на додану вартість у сумі 37330,56 грн. Сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість в березні, травні та червні 2007 року.
З урахуванням коригуючих розрахунків, які були враховані при формуванні податкового кредиту у грудні 2008 року і відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, до складу податкового кредиту за вищезазначені періоди були віднесені наступні суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»:
- березень 2007 року - 7476,00 грн.;
- травень 2007 року - 13494,00 грн.;
- червень 2007 року - 6112,00 грн. На загальну суму 27 082 грн.
Фактичне відвантаження товарів (надання робіт, послуг) підтверджуються видатковими накладними на загальну суму 223983,34 грн., в т.ч. податок на додану вартість 37330,56 грн.:
- №МТ-0000005 від 30.03.2007 на загальну суму 49126,68 грн., в т.ч. ПДВ 8187,78 грн.;
- №МТ-0000008 від 14.05.2007 на загальну суму 54308,09 грн. в т.ч. ПДВ 9051,35 грн.;
- №МТ-0000014 від 22.05.2007 на загальну суму 57874,97 грн. в т.ч. ПДВ 9645,83 грн.;
- №МТ-0000016 від 15.06.2007 на загальну суму 62673,60 грн. в т.ч. ПДВ 10445,60 грн.
Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.
На момент проведення перевірки заборгованість по розрахунках між підприємствами відсутня.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо включення до складу валових витрат, витрати які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені відповідними податковими накладними.
Як вбачається з акту перевірки, під час проведення досудового слідства у кримінальній справі №49-2088 було встановлено, що Волинець Тетяною Анатоліївною за грошову винагороду було зареєстровано на своє ім'я товариство з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»без мети подальшого ведення підприємницької діяльності в інтересах інших осіб. Після проведення реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»Волинець Тетяною Анатоліївною було передано реєстраційні документи іншим особам, будь-яких дій із ведення фінансово-господарської діяльності товариства Волинець Тетяною Анатоліївною не проводились. З врахуванням приписів статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України документи, складені на поставку товару визнано відповідачем недійсними внаслідок їх нікчемності.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 09.12.2008 №13508/23-11/31283206 та прийнято податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 17.12.2008 №0004472311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 50 823,00 грн. (у тому числі основний платіж 33 882,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16 941,00 грн.) та №0004482311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40 623,00 грн. (у тому числі основний платіж 27 082,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 13 541,00 грн.).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з приписами підпункту 7.4.5 пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Підставою для висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Фасад»та товариством з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»і, як наслідок, недійсності бухгалтерських і податкових документів, стали письмові пояснення громадянки Волинець Тетяни Анатоліївни. Разом з тим, державною податковою інспекцією не наведено суду доказів, що підтверджують скасування державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»на час вчинення відповідних правочинів, доказів щодо невиконання договірних обов'язків між сторонами та несплати податку на додану вартість позивачем в ціні товару, невідповідність податкових та бухгалтерських документів вимогам закону тощо.
Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
До контрагента особи, зареєстрованої з порушенням вимог чинного законодавства, за змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»не можуть застосовуватися негативні публічно-правові наслідки, коли він не знав, що відомості про таку особу, внесені до Єдиного державного реєстру, є недостовірними.
Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за угодами.
За наведених обставин та правових норм, пояснення громадянки Волинець Тетяни Анатоліївни не може бути достатньою підставою для визнання недійсними вчинених товариством з обмеженою відповідальністю «Мас-Трейд»з товариством з обмеженою відповідальністю «Фасад»юридично значимих дій.
Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами. Такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.
Так, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно пункту 10.2 статті 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Таким чином, покупець не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства продавця.
При визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість слід керуватися нормами Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон), враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Висновки акту перевірки свідчать про реальне здійснення господарських операцій.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Невідповідність податкових накладних зазначеним приписам Закону органом державної податкової служби не наведено.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Державною податковою інспекцією не доведено, що господарські операції є недійсними внаслідок їх нікчемності, фіктивними чи безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку до складу валових витрат в розумінні статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 17.12.2008 №0004472311/0 та №0004482311/0.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Постанову виготовлено в повному обсязі 20 липня 2009 року