Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"19" січня 2017 р. Справа № 910/20743/14
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи
за позовом Прокурора Києво-Святошинського району Київської області, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка в інтересах держави
до Києво-Святошинської районної державної адміністрації, м. Київ,
Товариства з обмеженою відповідальністю “Зелена Аквахвиля”, м. Київ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Фермерське господарство “Мрія”, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1:
1.Ніколаєв ОСОБА_3, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка
2.Ніколаєва ОСОБА_4, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка
ОСОБА_5, м. Київ
ОСОБА_6, м. Київ
5.Храпаль ОСОБА_7, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка
про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
від прокуратури: ОСОБА_8;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: ОСОБА_9 (дов. від 05.01.2017 р.);
від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_10 (дов. від 10.01.2017 р.);
від третьої особи 1 на стороні відповідача1: не з'явився;
від третьої особи 2 на стороні відповідача1: не з'явився;
від третьої особи 3 на стороні відповідача1: не з'явився;
від третьої особи 4 на стороні відповідача1: не з'явився;
від третьої особи 5 на стороні відповідача1: ОСОБА_11.
Обставини справи:
Прокурор Києво-Святошинського району Київської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Аквахвиля" (далі - відповідач-2) про визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 15.04.2013 р. № 288 про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ «Зелена Аквахвиля» на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; визнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення, укладеного 16.04.2013 р. № 105 між відповідачами; зобов'язання ТОВ «Зелена Аквахвиля» повернути водний об'єкт площею 17,0 га, що знаходиться на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у власність держави.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує на те, що ОСОБА_12 Міністрів України Києво-Святошинській районній державній адміністрації не надавалось в порядку ст. 51 ВК України повноважень щодо розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення від 16.04.2013 р. № 105, укладений між відповідачами, не погоджувався органами Державного управління охорони навколишнього середовища в Київській області та Київською обласною державною адміністрацією, а паспорт водного об'єкта - водойми площею 17,0 га на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не погоджувався органами Державного агентства водних ресурсів України. При цьому, також зазначається про порушення Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 15.04.2013 р. № 228 права на постійне користування землею ФГ «Мрія» та його учасників.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 р. в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, фермерське господарство "Мрія" (далі - третя особа на стороні позивача), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_13 (далі - третя особа-1 на стороні відповідача-1), ОСОБА_14 (далі - третя особа-2 на стороні відповідача-1), ОСОБА_15 (далі - третя особа-3 на стороні відповідача-1), ОСОБА_16 (далі - третя особа-4 на стороні відповідача-1), ОСОБА_17 (далі - третя особа-5 на стороні відповідача-1).
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.12.2014 р. позовні вимоги задоволено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 15.04.2013 р. № 288 про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ «Зелена Аквахвиля» на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; визнано недійсним договір оренди водного об'єкту загальнодержавного значення № 105, укладений 16.04.2013 р. між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена Аквахвиля»; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Аквахвиля» повернути водний об'єкт площею 17,0 га, що знаходиться на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у власність держави.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 р. рішення господарського суду м. Києва від 17.12.2014 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 р. рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 р. у справі № 910/20743/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
В мотивувальній частині постанови від 21.06.2016 р. зазначено, що справа направляється на новий розгляд до господарського суду міста Києва для виконання вимог ч.1 ст. 17 ГПК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2016 р. направлено справу № 910/20743/14 за підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2016 р. справу № 910/20743/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
11.08.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи на стороні позивача надійшли письмові пояснення.
07.09.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи на стороні позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в яких третя особа, посилаючись на ст. 79 ГПК України, просить зупинити провадження у справі № 910/20743/14 до вирішення справи № 910/23520/13 та зазначає, що у провадженні Київського апеляційного господарського суду знаходиться справа № 910/23520/13 за позовом фермерського господарства «Мрія» до Києво-Святошинської РДА, товариства з обмеженою відповідальністю “Зелена Аквахвиля”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_12 Міністрів України про визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської РДА від 15.08.2013 р. № 288 та визнання недійсним договору оренди, укладеного між Києво-Святошинською РДА та ТОВ “Зелена Аквахвиля” від 16.05.2013 р. № 105.
Третя особа вказує на те, що справи № 910/20743/14 та № 910/23520/13 мають один і той самий предмет спору, а отже, обставини, що будуть встановлені Київським апеляційним господарським судом при вирішенні справи № 910/23520/13 матимуть істотне (преюдиційне) значення у даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Відповідно до абз. 3 п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Враховуючи вищевикладене, заява третьої особи про зупинення провадження у справі № 910/20743/14 не підлягає задоволенню, оскільки господарський суд може самостійно встановити обставини у даній справі.
24.10.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшли пояснення, в яких відповідач 2 заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що Києво-Святошинська РДА при прийняті оскаржуваних рішень діяла в межах своїх повноважень та на те, що у прокурора відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом.
08.11.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи 1 на стороні відповідача1 надійшло клопотання, в якому третя особа просить розглядати справу без її участі та позовні вимоги прокурора задовольнити.
08.11.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи 2 на стороні відповідача1 надійшло клопотання, в якому третя особа просить розглядати справу без її участі та позовні вимоги прокурора задовольнити.
08.11.2016 р. до господарського суду Київської області від третьої особи 5 на стороні відповідача1 надійшло клопотання, в якому третя особа просить позовні вимоги прокурора задовольнити.
Представник прокуратури у судових засіданнях 11.08.2016 р., 08.09.2016 р., 08.11.2016 р., 22.11.2016 р., 08.12.2016 р. та 19.01.2017 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача 1 в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103256285383, № 0103252294434, № 0103256592901, № 0103257193695, № 0103257639120, № 0103258216168 та № 0103258219140.
Представник відповідача 2 у судових засіданнях 11.08.2016 р., 08.09.2016 р., 27.09.2016 р., 25.10.2016 р., 08.11.2016 р., 22.11.2016 р., 08.12.2016 р. та 19.01.2017 р. проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у поясненнях від 24.10.2016 р.
Представник третьої особи на стороні позивача у судових засіданнях 11.08.2016 р., 08.09.2016 р., 27.09.2016 р., 25.10.2016 р., 08.11.2016 р., 22.11.2016 р., 08.12.2016 р. та 19.01.2017 р. підтримав позовні вимоги.
Представник третьої особи 1 на стороні відповідача1 в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується клопотанням від 08.11.2016 р. та наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103256285448, № 0103252294752, № 0103256340821, № 0103256593096, № 0103257193679, № 0103257638808, № 0103257608372, № 0103258216176 та № 0103258219388.
Представник третьої особи 2 на стороні відповідача1 в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується клопотанням від 08.11.2016 р. та наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103256285430, № 0103252294760, № 0103256340830, № 0103256593100, № 0103257193660, № 0103257638816, № 0103257608364, № 0103258216184 та № 0103258219361.
Представник третьої особи 3 на стороні відповідача1 в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи 4 на стороні відповідача1 в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи 5 на стороні відповідача1 у судових засіданнях 11.08.2016 р., 08.09.2016 р., 27.09.2016 р., 25.10.2016 р., 08.11.2016 р., 22.11.2016 р. та 19.01.2017 р. підтримав позовні вимоги прокуратури.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача 2 та третіх осіб суд
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області № 288 від 15.04.2013 р. «Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ «Зелена аквахвиля» на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» було надано в оренду, терміном на 25 років ТОВ «Зелена аквахвиля» водний об'єкт, площа водного дзеркала якого складає 17, 0 га для риборозведення на території Горенської сільської ради Києво-Святошинского району; встановлено річну орендну плату за згодою сторін за користування водними ресурсами у розмірі 700 грн. в рік за 1,0 га; доручено заступнику голови адміністрації укласти з ТОВ «Зелена аквахвиля» договір оренди водного об'єкту; зобов'язано ТОВ «Зелена аквахвиля» погодити договір оренди водного об'єкту з державним органом водного господарства (Київводресурси) та іншими державними органами у відповідності до вимог ст. 51 Водного кодексу України; дозволено до використання водного об'єкту ТОВ «Зелена аквахвиля» приступити після підписання договору оренди, його погодження та реєстрації у відповідності до вимог чинного законодавства України.
16.04.2013 р. між відповідачем-1, як орендодавцем, та відповідачем-2, як орендарем, було укладено договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 105, в п. 1.1. якого зазначено, що на підставі розпорядження Голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 15.04.2013 р. № 288 «Про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ «Зелена аквахвиля» на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області» та відповідно до п. 3 Прикінцевих положень, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України, постанови ОСОБА_12 Міністрів України від 13.05.1996 р. № 502 «Про затвердження порядку користування землями водного фонду», орендодавець надає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди водний об'єкт на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області площа водного дзеркала якого складає 17,0 га для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.
Згідно з п. 1.2. договору оренди за користування вказаним в договорі водним об'єктом на умовах оренди орендар сплачує орендну плату в розмірі 700 грн. за 1 га в рік за кожен рік оренди протягом терміну дії договору. Розмір орендної плати за рік становить 11900,00 грн.
Відповідно до п. 1.5. договору оренди термін його дії становить 25 років.
16.04.2013 р. відповідачі підписали акт прийому-передачі водного об'єкта за договором, відповідно до якого відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв в оренду водний об'єкт площею 17,0 га на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Відповідно до ст. 6 Водного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через ОСОБА_18 України, ОСОБА_18 Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та ОСОБА_18 міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ВК України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 51 ВК України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є ОСОБА_18 міністрів Автономної Республіки Крим і обласні ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування ОСОБА_18 міністрів Автономної Республіки Крим та обласні ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевим органам виконавчої влади.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 51 ВК України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є ОСОБА_12 Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається ОСОБА_12 Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Частиною 7 ст. 51 ВК України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) передбачено, що право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі укладення договору обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, ОСОБА_18 міністрів Автономної Республіки Крим такий договір погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а договір, укладений органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, - ОСОБА_18 міністрів Автономної Республіки Крим. Договори, що укладаються ОСОБА_12 Міністрів України, не потребують погоджень з іншими органами.
Наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 р. № 41, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.01.1998 р. за № 2/2442, затверджено Перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, згідно з яким водні об'єкти місцевого значення знаходяться на території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької областей та Автономної Республіки Крим.
Згідно з п. 2 ст. 14 Водного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) до відання ОСОБА_12 Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.
Скеровуючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 21.06.2016 р. зазначив, що у даній справі мало бути достеменно встановлено, що переданий водний об'єкт є саме об'єктом загальнодержавного значення за критеріями, наведеними у ст. 5 Водного кодексу України, оскільки поділ водних об'єктів на об'єкти загальнодержавного та місцевого значення має правове значення при вирішенні питання про суб'єкта, уповноваженого розпоряджатися водним об'єктом та те, що саме по собі зазначення в договорі оренди водного об'єкта того, що він є об'єктом загальнодержавного значення, а також те, що він відсутній в переліку річок та водойм України, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, затвердженому наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 №41, згідно з яким водні об'єкти місцевого значення на території Київської області відсутні, не є підставою вважати, що за приписами діючого законодавства водний об'єкт площею 17,0 га, що знаходиться на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, відноситься до об'єктів загальнодержавного значення.
З цього приводу судом встановлено наступне.
Згідно з ст. 5 ВК України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води та територіальне море, а також акваторії морських портів; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
З листа Державного агентства водних ресурсів від 01.09.2016 р. вбачається, що запитуваний об'єкт площею 17 га розташований на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та має вільний водообмін із річкою Горенка, що є притокою річки Ірпінь, що є притокою річки Дніпро. Враховучи зазначене та дані державного обліку водокористування водний об'єкт площею 17 га розташований на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області є ставком (водосховищем) та належить до водних об'єктів загальнодержавного значення.
Таким чином, переданий за спірним договором від 16.04.2013 р. водний об'єкт є саме об'єктом загальнодержавного значення.
ОСОБА_12 Міністрів України не визначив розподілу повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, що передбачено ч. 6 ст. 51 ВК України.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_12 Міністрів України не встановив обмежень для місцевої державної адміністрації щодо передачі в оренду спірного водного об'єкту площею 17,0 га, що знаходиться на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Отже, Києво-Святошинська районна державна адміністрація при прийнятті оскаржуваного розпорядження діяла в межах своїх повноважень.
Таким чином, твердження прокурора в позовній заяві про те, що спірне розпорядження прийняте Києво-Святошинської районною державною адміністрацією щодо водного об'єкта загальнодержавного значення за відсутності відповідних повноважень щодо передачі у користування водних об'єктів загальнодержавного значення, є помилковим. Отже, підстави для визнання незаконним та скасування спірного розпорядження відсутні.
Щодо позовної вимоги про визнання договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення, укладеного 16.04.2013 р. № 105 між відповідачами, недійсним, то крім того, що вказаний договір укладений на виконання розпорядження, яке є недійсним, прокурор також обґрунтовує вимогу тим, що договір не погоджений органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства всупереч п. 7 ст. 51 Водного кодексу, посилаючись при цьому на ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір погоджено з Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області про що свідчить відмітка Управління на договорі оренди.
Водночас, частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороно (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Отже, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами передбачених законом вимог саме в момент вчинення правочину, а не під час його виконання, а отже вказана прокурором підстава не впливає на дійсність правочину.
В постанові Вищого господарського суду України від 21.06.2016 р. Вищий господарський суд України також вказав, що судами не встановлено які саме права держави в даному спорі порушено в особі Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, основними завданнями якого є реалізація в місті Києві та Київській області державної політики щодо розвитку водного господарства, у якого відсутні повноваження щодо звернення до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо відчуження чи передачі у користування об'єктів водного фонду, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, при тому, що спір не стосується розвитку водного господарства.
З цього приводу судом встановлено наступне.
Прокурор, звертаючись з даним позовом до суду в інтересах держави посилається на ст.ст. 13, 16, 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», а також зазначає, що у Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, основними завданнями якого є реалізація в місті Києві та Київській області державної політики щодо розвитку водного господарства, відсутні повноваження із звернення до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно відчуження чи передачі у користування об'єктів водного фонду, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України (в редакції станом на момент звернення прокурора з позовом) прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави. Враховуючи те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позові необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.
У позовній заяві прокурор зазначає, що права держави порушено в особі Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області, основним завданням якого є реалізація в м. Києві та Київській області державної політики щодо розвитку водного господарства, у якого відсутні повноваження щодо звернення до суду про визнання про визнання незаконними (недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо відчуження чи передачі у користування об'єктів водного фонду, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.
При цьому, даний спір взагалі не стосується розвитку водного господарства.
Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор лише констатує факт порушення законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень, та вказує, що це є порушенням інтересів держави, не розкриваючи при цьому ні змісту порушених інтересів держави, ні того яким чином оскаржуване розпорядження порушує інтереси держави та які саме.
Також, у судовому засіданні прокурор зазначив, що наявність факту порушення законодавства є вже порушенням інтересів держави, що є хибним твердженням.
Проте, як вбачається з позовної заяви, фактично прокурор звернувся з позовною заявою не в інтересах держави, а в інтересах фермерського господарства «Мрія».
На підставі вищенаведеного, прокурором не доведено факту порушення інтересів держави, що є окремою підставою для відмови у позові.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 15.04.2013 р. № 288 про передачу в довгострокову оренду водного об'єкту ТОВ «Зелена Аквахвиля» на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області; визнання недійсним договору оренди водного об'єкту загальнодержавного значення, укладеного 16.04.2013 р. № 105 між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та ТОВ «Зелена Аквахвиля»; зобов'язання ТОВ «Зелена Аквахвиля» повернути водний об'єкт площею 17,0 га, що знаходиться на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у власність держави не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення підписано 02.02.2017 р.
Головуючий О.О. Рябцева
Суддя П.В. Горбасенко
Суддя В.М. Бацуца