ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.01.2017Справа №910/21556/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм"
до товариства з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD"
про стягнення 496 152 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.11.2016 року становить 12 792 693,36 грн.
Представники сторін:
від позивача: Квітко Є.В. - представник за довіреністю № 16/08/2016/ЮФ від 16.08.2016 р.;
від відповідача: Мітлицький В.П. - представник за довіреністю № 01/224 від 18.11.2016 р.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" до товариства з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" про стягнення 496 152 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 22.11.2016 року становить 12 792 693,36 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" та товариством з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" укладено контракт № 18-16/у.
Позивач виконав свої зобов'язання з поставки товару у відповідності зі специфікаціями 7,8 від 23 червня 2016 р. та 9,10,11 від 27 липня 2016 року до контракту, на загальну суму 496 152,00 дол. США.
Оплата за поставлений товар повинна бути здійснена не пізніше 75 календарних днів з дня митного оформлення товару в країні відповідача.
Оскільки, в порушення умов контракту відповідач не виконав своїх зобов'язань та своєчасно не здійснив оплату за поставлений товар, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2016 р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 30.01.2017 р.
У відповідності до угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності - учасниць Співдружності Незалежних Держав, господарський суд м. Києва 29.11.2016 р. звернувся до господарського суду м. Самарканд з судовим дорученням вих. № 06-9.1/74/16 від 28.11.2016 р. про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі.
26.01.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2016 р.
27.01.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від господарського суду м. Самарканд надійшло виконане судове доручення.
В судовому засіданні 30.01.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача визнав позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно п.1 ч.1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Частиною 2 статті 4 угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності - учасниць Співдружності Незалежних Держав, компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін про передачу спору до суду.
Відповідно до п.15.2 контракту, у випадку, якщо сторони не порозуміються шляхом переговорів, спір, що виникне по даному контракту чи у зв'язку із ним, підлягає передачі на розгляд в господарський суд м. Києва.
У зв'язку з вищезазначеним, даний спір підлягає розгляду в господарському суді м. Києва.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.03.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" та товариством з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" укладено контракт № 18-16/у.
Згідно з п. 1.1 контракту, продавець продає, а покупець купує РЕОСОРБИЛАКТ розчин для інфузій в формі «in-bulk», на умовах визначених в даному контракті.
Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до п. 2.1. контракту, ціни, встановлені в специфікаціях вважаються твердими і не підлягають зміненню протягом всього терміну виконання сторонами своїх зобов'язань, вказаних в контракті і специфікаціях до даного контракту.
Згідно з п.2.2 контракту, загальна сума контракту складає 2 000 000,00 доларів США.
Валюта платежу - долари США (п.2.3. контракту).
Відповідно до п. 3.1. контракту, відвантаження кожної партії товару здійснюється протягом 45 календарних днів з дати підписання специфікації на відповідну партію товару і отримання повідомлення від покупця про можливість прийняти товар.
Згідно з п. 3.2. контракту, базисною умовою поставки товару по даному контракту приймається умова СІЗ - Самарканд, Респубдіка Узбекистан, у відповідності із Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів МТП 2010 року («ІНКОТЕРМС 2010 року»).
При умові поставки автомобільним транспортом, місцем поставки є: Республіка Узбекистан, митний пост «Самарканд», код поста: 18005.
Днем поставки вважається дата поставки товару в пункт призначення (відмітка митних органів Республіки Узбекистан на ТТН).
Відповідно до п. 3.3. договору, вантажоодержувачем по даному контакту є ТОВ "INTEGRA DD", Республика Узбекистан, м. Самарканд, смт. Кимегарлар, вул.. Ертешар, буд. 1
17 червня 2016 року між сторонами укладено та підписано специфікації № 7,8 до контракту № 18-16/У14 від 01.03.2016 р. на загальну суму 200 534,40 дол. США.
27 липня 2016 року між сторонами укладено та підписано специфікації № 9,10,11 до контракту № 18-16/У14 від 01.03.2016 р. на загальну суму 295617,60 дол. США.
З інвойсів № 13820, 12199 від 23 червня 2016 року та № 16817, 16929, № 16939 від 28.07.2016 р. вбачається, що вартість товару становить 469 152,00 дол. США.
Митне оформлення товару в країні продавця (Україна) відбулось 30 червня 2016 р., що підтверджується відмітками у митних деклараціях за № 1251300132016446989, 1251300132016446990 та 31 липня 2016 року, що підтверджується відмітками у митних деклараціях за № 1251300132016447427, 1251300132016447429, 1251300132016447430, а також міжнародними товарно-транспортними накладними № 0865834, 0865839 є 29 червня 2016 р та 517031, 000115є 31 липня 2016 р. та б/н є 30 червня 2016 р.
Пунктом 5.1 контракту встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем виходячи із узгодженої сторонами у відповідності із специфікацією вартості товару.
Відповідно до п. 8.2. договору, покупець оплачує продавцю товар вартість кожної поставки партії товару, прямим банківським переказом на рахунок продавця.
Оплата здійснюється відповідачем не пізніше 75 календарних днів з дня митного оформлення товару в країні відповідача.
Позивач виконав свої зобов'язання по поставці товару, згідно із специфікаціями № 7, 8 від 17.06.2016 р. та № 9,10, 11 від 27.07.2016 р. до контракту на загальну суму 496 152,00 дол. США, що відповідають умовам СІР-Самарканд, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними та електронною декларацією на товар.
Таким чином, оплата за поставлений товар повинна бути здійснена протягом 75 календарних днів відповідно до специфікацій № 7, 8 від 17.06.2016 р. починаючи з 30.06.2016 р. до 13.09.2016 р. включно та за специфікаціями 9,10, 11 від 27.07.2016 р. починаючи з 31.07.2016 р. до 14.10.2016 р. включно
Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що умова, яка зазначена п. 5.1 контракту № 18-16/У від 01.03.2016 р. настала, а також те, що відповідачем визнано позов, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 496 152,00 дол. США, що еквівалентно 12 792 693,36 грн. (згідно офіційного курсу НБУ станом 22.11.2016р.) визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "INTEGRA DD" (732002, Республіка Узбекистан, м. Самарканд, смт. Кимегарлар, вул. Ертешар, буд № 1, ОКОНХ-19310, , ИНН-301604844) на користь товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм" (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, буд. 10, ідентифікаційний код 30109129) заборгованість в розмірі 496 152 (чотириста дев'яносто шість тисяч сто п'ятдесят два) дол. США 00 центів, що еквівалентно 12 792 693 (дванадцять мільйонів сімсот дев'яносто дві тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 36 коп., а також судовий збір в розмірі 191 890 (сто дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто) грн. 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 02.02.2017 року.
Суддя С.М.Мудрий