Кіровоградської області
30 січня 2017 рокуСправа № 912/4184/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4184/16
за позовом: ОСОБА_1, м. Світловодськ Кіровоградської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський машинобудівний завод", м. Світловодськ Кіровоградської області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3
про визнання недійсним рішення.
Представники:
від позивача - ОСОБА_4, довіреність № 5 від 05.01.2017 р.;
від відповідача - участі не брали ;
від 3-ї особи І - ОСОБА_2 - особисто;
від 3-ї особи І - ОСОБА_5, довіреність № 2122 від 29.04.2016 р.
від 3-ї особи ІІ - участі не брали.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський машинобудівний завод" (далі - ТОВ "Світловодський машинобудівний завод") від 19.02.2016 р., оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Світловодський машинобудівний завод № 22 від 19.02.2016 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" не відповідає вимогам закону та установчим документам товариства та порушує його права як учасника товариства.
У судовому засіданні 30.01.2017 р. позивач підтримав пред'явлені позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно письмових пояснень від 04.01.2017 р. № 04/01-17юр відповідач - ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" не заперечує проти позову та вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню (а.с. 60).
ОСОБА_2 або третя особа 1 у справі заперечив проти задоволення позову, про що ним подано до суду письмовий відзив на позов (а.с. 79-81).
Так, третя особа 1 стверджує, що позивач особисто приймав участь у загальних зборах товариства; спірне рішення, оформлене протоколом від 19.02.2016 р. № 22 не порушує прав позивача; по факту набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права користування частками у статутному капіталі ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" шляхом вчинення шахрайських дій, внесено відомості до ЄРДР № 120161202700001072 від 10.06.2016 р.; твердження позивача що загальними зборами товариства при призначенні ОСОБА_2 виконуючим обов'язки генерального директора не було звільнено попереднього директора ОСОБА_6 не відповідає дійсності; спірне рішення було прийняту у відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі законодавства про працю, та положень Статуту товариства; рішенням Світловодського міськрайонного суду від 22.09.2016 р. у справі № 401/2097/16-ц, що набрало законної сили 06.10.2016 р., поданий ОСОБА_2 позов було задоволено та, зокрема, зобов'язано ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" та його посадових осіб не чинити перешкод ОСОБА_2 у виконанні його обов'язків Генерального директора товариства, однак, до цього часу зазначене рішення суду не виконане (а.с. 79-81).
Крім того, у судовому засіданні 30.01.2017 р. третьою особою1 подано до суду письмове клопотання про винесення окремої ухвали у справі (а.с. 120).
ОСОБА_3 або третя особа 2 участі в судовому засіданні не брав, вимог суду не виконав, письмових пояснень по суті спору до суду не надав.
Розглянувши наявні матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників господарського процесу, господарський суд встановив наступне.
За твердженням позивача він є учасником ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" та володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 1411033,33 грн., що складає 33,33% статутного капіталу.
Іншими учасниками відповідача - ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожен з яких володіє 33,33% статутного капіталу товариства.
19.02.2016 р. відбулися загальні збори учасників ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", в яких прийняли участь усі три його учасники. Єдиним питанням порядку денного названих зборів було призначення генерального директора товариства.
Так, зі змісту оспореного позивачем у справі протоколу вбачається, що підставою розгляду включеного до порядку денного питання став факт подання генеральним директором ОСОБА_6 заяви про звільнення за власним бажанням з 29.01.2016 року (а.с. 28).
В результаті обговорення зазначеного питання загальні збори вирішили призначити виконуючим обов'язки генерального директора ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" ОСОБА_2 у термін з 30.01.2016 р. по 31.07.2016 р. Крім того, вирішено також у термін до 31.07.2016 р. провести конкурсний відбір на посаду генерального директора товариства.
Вказане вище рішення загальних зборів ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" оформлене протоколом № 22 від 19.02.2016 р. (а.с. 28), саме яке позивач у справі і просить визнати недійсним.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що оскаржуване рішення загальних зборів учасників ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" не відповідає вимогам закону та установчим документам товариства.
Так, згідно ч. 1 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 11.6. Статуту відповідача (а.с. 9-22) передбачено, що виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є генеральний директор, який обирається на один рік.
Згідно пп. 1.3.6. Статуту ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", до компетенції загальних зборів учасників товариства належить призначення та звільнення генерального директора товариства.
З огляду на викладене, позивач стверджує, що ні чинним законодавством, ні Статутом товариства не передбачено такої посади як виконуючий обов'язки генерального директора та можливості керівництва діяльністю товариства одночасно двома особами, оскільки ОСОБА_6 з посади генерального директора товариства звільнений не був. Тобто, стверджує позивач, призначення особи виконуючим обов'язки генерального директора товариства при наявності вже призначеного генерального директора є протиправним.
Крім того, згідно письмових пояснень від 03.01.2017 р., позивач стверджує, що порушення порядку призначення виконавчого органу товариства, яким являється генеральний директор, порушує його право, як учасника товариства, здійснювати заходи управління товариством. Окрім того, обрання особи, що виконує повноваження генерального директора при наявності діючого генерального директора, порушує встановлений порядок управління товариством та перешкоджає діяльності товариства в цілому (а.с. 49).
Посилаючись на наведені обставини, позивач стверджує, що рішення загальних зборів ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", викладене у протоколі загальних зборів від 19.02.2016 р. за № 22 має бути визнане недійсним.
Таким, чином, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси як учасника товариства порушеними, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд виходив з наступного.
Згідно п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Як визначив Верховний Суд України у постанові Пленуму від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою ст. 167 Господарського кодексу України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Оскільки як на підставу пред'явлених позовних вимог позивач посилається на порушення його права як учасника товариства на участь в управлінні товариством шляхом прийняття оспорюваного рішення загальних зборів відповідача, тобто порушення корпоративного права, даний спір має вирішуватись господарським судом.
Таким чином, викладеним вище спростовуються усні доводи представника третьої особи 1 у справі про те, що даний спір є трудовим спором.
До того ж, спір, що є предметом розгляду у даній справі, не є трудовим в розумінні Кодексу про працю України також з огляду на його суб'єктний склад. Так, згідно ст. 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, тоді як сторонами даного спору є учасник товариства саме як носій корпоративних прав, а не найманий працівник, а відповідачем - господарське товариство, що відповідає суб'єктному складу корпоративного спору.
Тобто, з аналізу наведених вище правових норм вбачається, що ОСОБА_1, як учасник ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", має корпоративні права, у разі порушення яких вони підлягають судовому захисту, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства за наявності передбачених законом підстав.
Згідно п.п. 5.1.1, 5.1.4 п. 5.1 Статуту ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", учасники названого товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства; брати участь і голосувати на зборах учасників особисто або через своїх представників; висувати на розгляд органів управління товариства пропозиції з питань діяльності товариства.
Вищим органом управління ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" є загальні збори учасників товариства (п. 11.1 Статуту).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошує на тому, що прийняття оспорюваного рішення порушує його права, як учасника товариства, на участь в управлінні товариством.
Разом з цим, всупереч вимогам ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення, у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення, його прав, як учасника товариства, зокрема, на управління товариством.
Доводи ж позивача про те, що порушення його прав, як учасника товариства, були вчинені ОСОБА_2 шляхом звернення до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" про усунення перешкод у виконанні посадових обов'язків, скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 23 від 15.06.2016 р., скасування державної реєстрації, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Так, звернення до суду з позовом є способом захисту права ОСОБА_2 здійснювати свої посадові обов'язки, що на думку останнього є порушеним.
Позивач не надав до суду обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження своїх доводів щодо того, яким чином звернення ОСОБА_2 з позовом до суду порушує права ОСОБА_1, саме, як учасника товариства, на участь в управлінні товариством.
Господарський суд наголошує на тому, що оспорюване рішення, оформлене протоколом загальних зборів ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" від 19.02.2016 р. № 22, підписано головою цих зборів - ОСОБА_1, а отже самим позивачем, а також секретарем загальних зборів учасників - ОСОБА_2 та членом загальних зборів учасників - ОСОБА_3 Тобто, оспорене у справі позивачем рішення (протокол) загальних зборів учасників товариства підписано особисто ОСОБА_1, який на них й головував.
Господарський суд критично сприймає доводи позивача, що підписання протоколу від 19.02.2016 р. № 22 було вчинено ним в результаті помилки, оскільки позивач є повнолітньою дієздатною особою, яка розпорядилася визначеним законом правом учасника господарського товариства та не могла не бути обізнаною, що рішення загальних зборів учасників товариства є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
До того ж, зі змісту протоколу загальних зборів від 19.02.2016 р. № 22 вбачається, що рішення з єдиного питання порядку денного - призначення генерального директора товариства було прийнято одноголосно, тобто за нього проголосували всі без виключно учасники товариства, зокрема, і сам позивач.
Господарський суд звертає увагу також на те, що доводи позивача в тій частині, що підписання протоколу від 19.02.2016 р. № 22 позивачем було вчинено в результаті помилки спростовується і іншими доказами у справі, зокрема, наказом від 29.01.2016 р. за № СМЗ/К-10 "Про призначення на посаду", який підписано також самим позивачем - ОСОБА_1 (а.с. 82).
Фактично ж, як встановлено господарським судом та не спростовано позивачем, з моменту подання заяви про звільнення за власним бажанням ОСОБА_6 не займав посаду генерального директора відповідача чи будь-яку іншу посаду в товаристві, хоча наказу про його звільнення з посади не видавалося.
Про зазначені обставини не міг не знати позивач та був обізнаним.
До того ж, оскільки в оспорюваному рішенні йдеться про те, що генеральний директор товариства ОСОБА_6 подав заяву про звільнення за власним бажанням, у зв'язку з чим і було прийняте рішення про призначення виконуючого обов'язків генерального директора, слід дійти висновку, що загальними зборами товариства таки вирішено питання про звільнення ОСОБА_6Г із займаної посади.
Отже, доводи позивача про одночасне виконання обов'язків генерального директора двома особами не відповідають дійсності. Фактичні обставини справи свідчать лише про недотримання відповідачем процедури звільнення найманого працівника з посади, що передбачає видання відповідного наказу.
Крім того, зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" від 19.02.2016 р. № 22, яким оформлене оспорюване рішення, вбачається також, що ОСОБА_2 був призначений на посаду в.о. генерального директора тимчасово, а саме на період з 30.01.2016 р. по 31.07.2016 р. і на момент звернення позивача до суду з даним позовом (14.11.2016 р.) строк виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків в.о. генерального директора вже закінчився.
Варто також зазначити, що згідно рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом від 22.07.2016 р. за № 24, з 21.07.2016 р. генеральним директором товариства призначено ОСОБА_1, протоколом від 22.08.2016 р. за № 25 з 22.08.2016 р. призначено ОСОБА_3 з правом першого підпису (а.с. 62-65), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.11.2016 р. (а.с. 52а-55).
Зі слів представника позивача у судовому засіданні на день вирішення керівником ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" та підписантом є ОСОБА_1, тобто позивач у справі.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, останній вже з червня місяця 2016 р. не допускався на територію заводу. Дане твердження третьої особи 1 позивачем не спростоване.
З огляду на викладене, правова позиція позивача щодо наявності порушення корпоративних прав останнього, у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення, не знайшла свого підтвердження та спростовується вищенаведеним.
У відповідності до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Оскільки позивачем не надано, а в матеріалах відсутні докази наявності порушення права позивача у зв'язку прийняттям оспорюваного рішення, вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Отже, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
В силу вимог ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки господарським судом встановлено, що визнання позову відповідачем порушує права і охоронювані законом інтереси третьої особи 1 у справі та враховуючи обставини, що встановлені господарським судом, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При цьому, господарським судом також не прийнято до уваги доводи ОСОБА_2, викладені у письмовому відзиві на позов, щодо факту набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права користування частками у статутному капіталі ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" шляхом вчинення шахрайський дій, про що внесено відомості до ЄРДР, оскільки зазначені обставини досліджувались Господарським судом Кіровоградської області у справі № 912/2334/16, рішення про відмову у позові в якій від 27.07.2016 р. набрало законної сили.
Також судом не приймаються до уваги доводи третьої особи 1, що ґрунтуються на рішенні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.09.2016 р. у справі № 401/2097/16-ц, оскільки зазначене рішення не набрало законної сили, у зв'язку з поновленням апеляційним судом Кіровоградської області строку на апеляційне оскарження та відкриттям апеляційного провадження у справі № 401/2097/16-ц (а.с. 110-117).
Щодо заявленого третьою особою 1 клопотання про винесення у справі окремої ухвали, господарський суд зазначити наступне.
Так, заявлене третьою особою 1 клопотання обґрунтоване тим, що станом на теперішній час ОСОБА_1 як керівником ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" не виконується рішення Світловодського міськрайонного суду від 22.09.2016 р. у справі № 401/2097/16-ц, у зв'язку з чим заявник просить винести окрему ухвалу та направити її до Світловодського міського відділу ГТУЮ у Кіровоградській області для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 120).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених ч. 1 ст. 119 цього Кодексу.
Поряд з цим, при вирішенні спору у даній справі господарським судом з'ясовано, що рішення у справі № 401/2097/16-ц від 22.09.2016 р. не набрало законної сили та знаходиться на перегляді у суді апеляційної інстанції, а тому підстави для його виконання відсутні.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Копію рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення
відповідачу за адресою: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Обсерваторна, 3;
третій особі 2 - ОСОБА_3 за адресою: 83000, АДРЕСА_1.
Повне рішення складено 02.02.2017 року.
Суддя Л.С. Вавренюк