Справа: № 825/1586/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
31 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б., Межевича М.В.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
за участю представника
позивача - Басикало Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,
У вересні 2016 року позивач - Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області, звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 податкового боргу по транспортному податку у сумі 25000,00 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову суду, в якій просять оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до норм Податкового кодексу України скарга на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 22.05.2015, яким відповідачу визначено суму транспортного податку з фізичних осіб, вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкове повідомлення - рішення, на підставі якого визначена сума транспортного податку, заявленого до стягнення - скасоване, оскільки цього просив платник податків у скарзі на це податкове повідомлення - рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, та перебуває на обліку в Чернігівській ОДПІ (правонаступник ДПІ у м. Чернігові) як платник транспортного податку з фізичних осіб.
За відповідачем рахується податковий борг по транспортному податку в суму 25000,00 грн., що підтверджується довідкою по запиту користувача (а.с. 6).
ДПІ у м. Чернігові, у відповідності до підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України, було здійснено розрахунок суми податку відповідачу та, у відповідності до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, направлено податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 про необхідність сплати податку в сумі 25000,00 грн.
На вказане рішення відповідач 10.08.2015 подав до ГУ ДФС у Чернігівській області скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 22.05.2015. ГУ ДФС у Чернігівській області вказану скаргу відповідачу повернуло без розгляду. Вказані обставини підтверджено судовим рішенням по справі № 825/2845/15-а.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 у справі №825/2845/15-а визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо невчинення заходів, які передбачені під час проведення процедури адміністративного оскарження за скаргою ОСОБА_3 від 10.08.2015 про скасування грошових зобов'язань.
Вважаючи, що відповідач протиправно самостійно не сплатив нарахований їй транспортний податок, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Положеннями ст. 267 Податкового кодексу України визначено платників транспортного податку, об'єкта оподаткування, бази оподаткування ставки податку, порядок обчислення та сплати податку, строки сплати транспортного податку.
Відповідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Положеннями п.п. 56.1, 56.2, 56.3, ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
За приписами п.п. 56.7, 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Водночас п.56.12 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Судом встановлено, що відповідач 10.08.2015 подав до ГУ ДФС у Чернігівській області скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 22.05.2015, проте ГУ ДФС у Чернігівській області вказану скаргу відповідачу повернуло без розгляду на підставі п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 у справі № 825/2845/15-а визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо не вчинення заходів, які передбачені під час проведення процедури адміністративного оскарження за скаргою ОСОБА_3 від 10.08.2015 про скасування грошових зобов'язань.
Тобто, враховуючи вказане рішення суду та припис п. 56.12 ст. 56 Податкового кодексу України в даному випадку наслідки, передбачені п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу України, при розгляді скарги відповідача на спірне податкове повідомлення-рішення застосуванню не підлягали, а отже вона повинна бути розглянута із прийняттям вмотивованого рішення по її суті відповідно до вимог Податкового кодексу України. Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, станом на день розгляду справи в суді, відповіді на скаргу відповідач не отримував.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що скарга на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 22.05.2015, яким відповідачу визначено суму транспортного податку з фізичних осіб, вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкове повідомлення - рішення, на підставі якого визначена сума транспортного податку, заявленого до стягнення - скасоване, оскільки цього просив платник податків у скарзі на це податкове повідомлення - рішення.
Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.
Аналіз даної норми права свідчить, що для ствердження наявності податкового боргу первинним етапом має бути встановлення дати узгодження грошового зобов'язання, а похідним - несплата грошового зобов'язання, у встановлений цим Кодексом строк.
Без визначення дати узгодження грошового зобов'язання не можливо стверджувати про наявність податкового боргу. Таким чином, сума податкового боргу, яку просить стягнути позивач, є не узгодженою.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що на думку позивача податковий борг у ОСОБА_3 виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.05.2015, яким позивачу нараховано транспортий податок з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн.
Так, згідно із приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Проте, оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з яким з 01 січня 2015 року введено в дію «Транспортний податок», прийнятий 28 грудня 2014 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року. В іншому випадку, застосування контролюючим органом положень вказаного Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» у 2015 році при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не відповідає положенням статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що визначення відповідачу податковим органом транспортного податку за 2015 рік є протиправним, що позбавляє останню обов'язку його сплачувати.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
М.В.Межевич
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 31.01.2017.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Межевич М.В.
Глущенко Я.Б.