31 січня 2017 року м.Житомир Справа № 806/301/17
Категорія 3.7.2
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглянувши адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення 6449,88 грн.,-
Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 6449,88 грн.
Позивач одночасно із подачею позовної заяви заявив клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подачу адміністративного позову до вирішення справи по суті. В обґрунтування Позивачем зазначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті, яка фінансується за рахунок держави, не має можливості оплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю профінансованих бюджетних видатків на сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".
Так, питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року N 2, бюджетні установи мають право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Така ж позиція викладена у рішеннях Вищого адміністративного суду України (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року (36722122), від 15 квітня 2014 року (38331796), від 29 липня 2014 року (39942890) від 25 вересня 2015 року (51554263).
За таких обставин, підстави для відстрочення Державній службі України з безпеки на транспорті сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 88, 160, 165 КАС України, суддя -
Відмовити Державній службі України з безпеки на транспорті в задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя М.Ф. Нагірняк