Справа № 2-2058/10
Провадження № 2-2058/10
Іменем України
25.10.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Андрощука В.В.
при секретарі Забродської Г.В.
за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк” в особі Миколаївської філії про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, встановлення відсоткової ставки згідно договору,
У червні 2009р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк” в особі Миколаївської філії .
Позивач просила визнати неправомірними дії відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №NKGDAU00010048 який було укладено між сторонами 21.02.2006р., зобов'язати відповідача залишити процентну ставку за зазначеним кредитним договором у розмірі 12% річних.
Свої вимоги мотивувала тим, що ЗАТ КБ «Приват Банк» в односторонньому порядку, без її повідомлення та узгодження, з 01.11.2008р. збільшив за даним кредитним договором, укладеним між ними 21.02.2006р., відсоткову ставку з 12% до 14,04% річних.
Такі дії відповідача порушують її права і законні інтереси як споживача кредитних послуг та завдають моральної шкоди, не відповідають положенням Цивільного кодексу України, Законам України «Про захист прав споживачів», «Про банки та банківську діяльність».
Під час судового розгляду справи позивач, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Пояснила, що про підвищення відсоткової ставки з 01 листопада 2008р. дізналась 05.11.2008р.
Представник ЗАТ КБ «Приват Банк» позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Стверджував, що у «Приват банку» були всі підстави для підвищення відсоткової ставки в односторонньому порядку, відповідно до умов кредитного договору. Про підвищення відсоткової ставки позивача було повідомлено, про що свідчить лист від 15.11.2008р.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 21.02.2006р. між Закритим Акціонерним товариством комерційний банк „Приват Банк” та ОСОБА_2 було укладено договір №NKGDAU00010048. За умовами кредитного договору ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 13040 дол.США. Фіксована відсоткова ставка за користування кредитом, згідно договору складає 12% річних. Фактично відповідач надав позивачу кредит в зазначеній сумі, а останній вчасно і відповідно до умов договору проводив розрахунок за вказаним договором з відповідачем.
Заборгованості по сплаті кредиту до підвищення банком відсоткової ставки у позивача не було.
Між тим з 01.11.2008р. ЗАТ КБ «Приват Банк» підвищив розмір відсоткової ставки підлягаючої до сплати з 12% до 14,04%, повідомивши позивача листом від 15.11.2008р. №3136, який був отриман 05.11.2008р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таке підвищення відсоткової ставки відповідач здійснив в односторонньому порядку, без належного мотивування що до розміру підвищення процентної ставки, своєчасного повідомлення про це позивача, з'ясування її матеріального стану.
Відповідно до п.2.3.1. укладеного між сторонами кредитного договору, банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у випадках:при зміні кон»юктури ринку грошового ресурсу в Україні: зміна курсу долару США до гривні більш ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті.
Пунктом 2.3.2 договору передбачено право кредитора щодо односторонньої зміни договору в частині величини відсоткової ставки . Відповідно до процедури встановленої цим пунктом, АТ КБ «Приват Банк» повинен надіслати позичальнику повідомлення про зміну ставки за 7 днів до набрання чинності змін до процентної ставки.
Разом з тим відповідно до вимог ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лиш е за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст..652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає з суті зобов'язання.
Зміна договору, відповідно до положень ст..654 ЦК України, вчиняється у такій саме формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначена норма є імперативною і не робить виключень для випадків змін договору в односторонньому порядку.
Згідно з вимогами ст..638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином дії відповідача що до збільшення відсоткової ставки за користування позивачкою кредитом на підставі договору від 21.02.2006р. до 14,04% порушують умови зазначеного договору.
Враховуюче викладене суд вважає, що підвищення відсоткової ставки відносно ОСОБА_2. відбулось в односторонньому порядку в порушення умов договору діючого законодавства.
Також, відповідно до ст.ст. 81,88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 37,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 51 гривень держмита.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 6,10,18, 211-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати неправомірними дії Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк” в особі Миколаївської філії щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №NKGDAU00010048 від 21.02.2006р.
Зобов'язати Закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приват Банк” в особі Миколаївської філії здійснити зниження ОСОБА_2 відсоткової ставки за користування кредитом згідно договору №NKGDAU00010048 від 21.02.2006р. до 12 % річних.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк” в особі Миколаївської філії на користь ОСОБА_2 витрати з інформаційно-техничного забезпечення у сумі 37,50 грн., та 51 гривень держмита.
Рішення вступае в законну силу через 10 днів після його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в Миколаївський апеляційний суд через Заводський райсуд м. Миколаєва в порядку, встановленном ст.ст. 294,296 ЦПК України.
СУДДЯ: В.В.Андрощук