Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Супрун Г.Б.
№22-ц/796/2336/2017 Доповідач Кравець В.А.
Справа №758/3431/16-ц
30 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Кравець В.А.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Слободянюк С.В.,
за участю секретаря Гоін В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Сокуренко НаталіїВікторівни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У березні 2016 року позивач ПАТ «Акцент-Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 29.07.2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір шляхом підписання заяви, на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Посилаючись на зазначені обставини та неналежне виконання ОСОБА_3 зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого станом на 22.02.2016 року утворилася заборгованість у сумі 30 633 грн. 31 коп., з яких - 3000.00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 038, 39 грн. - заборгованість пo процентам за користування кредитом; 9 660.00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; - штрафи: 500.00 грн. - (фіксована частина); 434.92 грн., (процентна складова). Позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та вирішити питання судових витрат.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2016 року у задоволенні позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ПАТ «Акцент-Банк» - Сокуренко Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує, що посилання суду першої інстанції на пропуск строку позовної давності свідчить про неповне з'ясування обставин справи під час дослідження доказів та невідповідність висновків суду цим обставинам.
Зазначила, що до матеріалів справи додано належні та допустимі докази на підтвердження факту та розміру заборгованості за кредитним договором, серед яких - детальний розрахунок заборгованості по кредиту із зазначенням розміру відсоткової ставки, ставки пені, сум нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі - окремо по відсотках, пені, тілу кредиту; суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань, у тому числі - накопичувальним порядком.
Стороною відповідача такий розрахунок жодним чином не спростовано, не наведено розрахунку, який би підтверджував факт повного або часткового погашення заборгованості за Договором, не надано доказів повної та своєчасної сплати заборгованості перед Банком та відсутності заборгованості за договором або її наявності у розмірі, що відрізняється від запропонованої Банком.
Крім того, пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 Правил користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про етап рахунків та про здійснені операції по рахункам.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності позову, оскільки тарифів та Пам'ятки клієнта суду не надано, а надані Умови та правила надання банківських послуг не підписані відповідачем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.303 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 29.07.2008 року між ЗАТ «Акцент-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Акцент-Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір шляхом підписання заяви яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою складає між сторонами кредитний договір.
На підставі зазначеного договору ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
До вказаної Заяви позивачем додано Умови та правила надання банківських послуг, які визначають умови, на яких ПАТ «А-Банк» пропонує клієнтам платіжні картки, а також інші банківські послуги, зазначені у Заяві і в Пам'ятці клієнта. Належним чином заповнена Заява підписується Кілієнтом і, таким чином, Клієнт виражає свою згоду, що Заява разом з Пам»яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг. Дані Умови регулюють відносини між Банком та Клієнтом по відкриттю та обслуговуванню карткового рахунку Клієнта, а також інших банківських послуг, зазначених у Заяві.
Договір про надання банківських послуг складається з Заяви, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів.
Відповідно до п.п.3.5. Умов та правил надання банківських послуг Пам'ятка клієнта оформлюється та є невід'ємною частиною договору тільки у випадку оформлення та видачі платіжної картки по кредитній схемі.
За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань (користування простроченим кредитом) та Овердрафтом) Держатель сплачує проценти по завищеній процентній ставці або додаткову комісію, розміри яких визначаються Тарифами (п.п.5.5.1.).
Черговість та розмір погашення боргових зобов'язань здійснюються в порядку, викладеному у Пам'ятці клієнта, яка є невід'ємною частиною Договору (п.п.5.6.1.).
Згідно із п.п.3.1.1. Умов та правил надання банківських послуг, строк дії Картки зазначено на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_3 не визнав позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк», посилаючись на сплив позовної давності.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків серед юридичних фактів, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, а відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За змістом правової позиції, яка міститься в Постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року в справі № 6-16цс15, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника.
Разом з тим, Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача.
Позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розуміла відповідач, підписуючи Анкету-заяву, а також, що ці умови не змінювалися.
В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження того, що відповідач отримав грошові кошти або кредитну картку.
Позивачем до позову додано Заяву ОСОБА_3 про його бажання оформити на своє ім'я кредит, Умови та правили надання банківських послуг, які не містять дати їх затвердження та розрахунок заборгованості за договором. Умови та правила надання банківських послуг не містять дати їх затвердження, щоб можна було зробити висновок про їх відповідність та наявність на час укладання договору - на 29.07.2008р., коли ще позивач існував у формі Закритого акціонерного товариства «Акцент-Банк». А тому, враховуючи, що з дня видачі кредиту по день звернення до суду пройшло вісім років, встановити з якими саме Умовами було ознайомлено відповідача неможливо.
Апеляційна скарга Банка зводиться лише до того, що позивачем не пропущено строк позовної давності, тоді як суд відмовив у задоволенні позову з інших підстав - з підстав недоведеності розміру самої заборгованості, оскільки позивачем не надано суду Умов та правил надання банківських послуг з підписом відповідача та доказів того, що саме ці Умови та правила діяли на момент укладення договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14.12.2016 року у справі №6-2462цс16.
Додані до матеріалів справи Умови та правила надання банківських послуг визначають умови, на яких ПАТ «А-Банк» пропонує клієнтам платіжні картки. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» є правонаступником обов'язків Закритого акціонерного товариства «Акцент-Банк» на підставі рішення загальних зборів від 14.05.2009 року.
ОСОБА_3 звернувся з заявою про бажання отримати кредит 29.07.2008 року. Проте, Умови та правила надання банківських послуг, надані позивачем при поданні позову, визначають умови надання послуг саме ПАТ «Акцент-Банк», які на момент звернення відповідача із заявою про отримання кредиту, не могли існувати.
Будь-яки інших Умов та правил надання банківських послуг позивачем не надано.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60, 131-132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі № 6-2491цс15.
Пред'явивши даний позов, позивачем ні Тарифів банку, ні Пам'ятки клієнта, якою визначено строки та порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним карткам, що є невід'ємними частинами договору не надано, що ставить під сумнів достовірність розрахунку заборгованості ОСОБА_3, наданого позивачем.
При цьому, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.
Проте ні заява ОСОБА_3 про його бажання отримати кредит, ні Умови та правила надання банківських послуг не містять будь-яких даних щодо строку дії картки, виданої позивачем відповідачу, що також має значення при вирішенні розрахунку суми заборгованості відповідача.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні": меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України; платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Разом з тим при знятті грошових коштів з карткового рахунку операція відбувається за ініціативою клієнта банку - держателя платіжної картки.
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" документ на переказ може бути паперовим або електронним. Вимоги до засобів формування і обробки документів на переказ визначаються Національним банком України.
У п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ.
Всупереч вимогам ст.ст. 10, 60 ЦПК України, позивачем також не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ПАТ "Акцент-Банк" кредитних коштів та їх використання відповідачем.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.218, 303,304,307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Сокуренко Наталії Вікторівни - відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2016 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий
Судді