справа № 22-ц/796/921/2017 головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.
24 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Поливач Л.Д., Поліщук Н.В.
при секретарі: Горак Ю.М.
розглянувши в судовому засіданні справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Спечкар Я.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року,
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року подання державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві Спечкар Я.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту задоволено. Обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань по виконавчому документу № 752/20032/13-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва .
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Скаржник зазначає, що державним виконавцем не доведено факту умисного ухилення боржника від виконання зобов'язань, що є обов'язковим при зверненні до суду з даним поданням. Крім того, боржник не відмовляється сплачувати борг за рішенням суду, проте не має фінансової можливості сплатити його відразу, а тому не заперечує щодо стягнення боргу із заробітної плати, що на даний час не проводилось. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про те, що державним виконавцем вжито усіх заходів для виконання рішення суду.
ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 3 вересня 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 485890 з примусового виконання виконавчого листа № №752/20032/13-ц, виданого 28 серпня 2015 року Голосіївським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 65670 грн. 20 коп. (а. с. 116-117).
2 листопада 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а. с. 118).
22 липня 2016 року та 22 серпня 2016 року старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ в місті Києві на адресу ОСОБА_3 були направлені виклики державного виконавця про зобов'язання боржника з'явитись до державної виконавчої служби для сплати суми боргу за вказаним виконавчим документом (а. с. 126, 128).
2 листопада 2015 року та 4 листопада 2015 року державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ в місті Києві винесені постанови про стягнення виконавчого збору та витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
У відповідь на запит державного виконавця №20720601 від 15 серпня 2016 року Державна фіскальна служба України повідомила, що відкритих рахунків за боржником не значиться.
Постановляючи ухвалу про задоволення подання державного виконавця ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Спечкар Я.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали подання свідчать про те, що боржник ОСОБА_3 ухиляється від покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим рішення суду не виконано.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Частиною 1 статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
У даному випадку, ураховуючи фактичні обставини справи та зміст подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України і доданих до нього матеріалів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_3 свідомо та умисно ухилявся від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання боржником постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та викликів державного виконавця про зобов'язання боржника з'явитись для сплати суми боргу за вказаним виконавчим документом.
Крім того, з наявної в матеріалах справи довідки ТОВ "Акваполіс-Київ" №02/67 від 7 листопада 2016 року та довідки про доходи № 8 від 7 листопада 2016 року вбачається, що ОСОБА_3 працює у вказаному товаристві на посаді директора з 11 листопада 2011 року по даний час та з його заробітної плати щомісячно утримуються аліменти на утримання дитини.
З документів, які долучені державним виконавцем до подання вбачається, що останній направляв виклики про зобов'язання боржника з'явитись для сплати ним суми боргу адресою: АДРЕСА_1.
Проте, державний виконавець у поданні не зазначив про те, чи вживалися ним будь - які заходи щодо виходу за місцем проживання боржника за вказаною адресою, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції щодо виконання державним виконавцем усіх передбачених Законом заходів з метою виконання рішення суду є передчасними.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин матеріали справи не містять.
За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвалипро відмову у задоволенні подання державного виконавця ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Спечкар Я.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року скасувати і постановити нову ухвалу наступного змісту.
У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві Спечкаря Я.О. про тимчасове обмеження ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1) у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: Л.Д. Поливач
Н.В. Поліщук