24 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участі секретаря ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року скаргу ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_8 зазначала, що висновок слідчого судді про пропуск нею строку оскарження бездіяльності прокурора є безпідставним, оскільки її заяву про кримінальне правопорушення від 31 жовтня 2016 року направлено до Генеральної прокуратури України листом народного депутата України ОСОБА_9 від 09 грудня 2016 року. Враховуючи, що датою отримання Генеральною прокуратурою України її заяви про кримінальне правопорушення є саме 09 грудня 2016 року, а зі скаргою на бездіяльність прокурора до слідчого судді вона звернулась 17 грудня 2016 року, то, на переконання апелянта, десятиденний строк оскарження бездіяльності прокурора нею не пропущений.
Крім того апелянт зазначала, що копію оскаржуваної ухвали вона отримала лише 03 січня 2017 року, тоді як подала апеляційну скаргу 05 січня 2017 року, тобто у строк, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
У судове засідання прокурор та особа, яка подала скаргу - ОСОБА_8 не з'явилися, про день та час розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені, відомостей щодо поважності причин своєї неявки чи клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надали.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як убачається із апеляційної скарги та матеріалів судового провадження, копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_8 отримала 03 січня 2017 року, тоді як подала апеляційну скаргу 05 січня 2017 року, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
На переконання колегії суддів, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні доводів апеляційної скарги та матеріалів судового провадження, ухвала слідчого судді зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно із вимогами ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. При цьому, якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюються постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як убачається із долучених до апеляційної скарги документів, ОСОБА_8 звернулась до Верховної Ради України із заявою від 31 жовтня 2016 року, в якій зазначала про вчинення кримінальних правопорушень працівниками органів прокуратури та поліції, та просила внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування /а.с.39-59/.
Листом народного депутата України ОСОБА_9 від 09 грудня 2016 року №43-11/16 заяву ОСОБА_8 від 31 жовтня 2016 року про кримінальні правопорушення направлено до Генеральної прокуратури України для розгляду та вирішення по суті /а.с. 60/.
17 грудня 2016 року ОСОБА_8 подала до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, в якій просила зобов'язати уповноважену особу Генеральної прокуратури України внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за її заявою від 31 жовтня 2016 року про вчинення кримінальних правопорушень (а.с. 2-13).
Постановляючи ухвалу про повернення скарги ОСОБА_8 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК, слідчий суддя виходив з того, що оскільки заявник звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінальних правопорушень 31 жовтня 2016 року, то, з врахуванням положень ч. 1 ст. 214 КПК України та ч. 1 ст. 304 КПК України, останнім днем строку, наданого законом ОСОБА_8 для оскарження бездіяльності прокурора, є 10 листопада 2016 року. Однак зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді лише 17 грудня 2016 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження.
При цьому питання про поновлення пропущеного строку ОСОБА_8 в скарзі не порушувала, що відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України є підставою для повернення скарги особі, яка її подала.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погодитись не може.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
З аналізу вказаної норми вбачається, що в даному випадку передбачений КПК України процесуальний строк для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань розпочинається з моменту надходження заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Постановляючи ухвалу про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України з підстав пропуску строку оскарження, слідчий суддя належним чином не перевірив доводи скарги ОСОБА_8 про дату надходження до Генеральної прокуратури її заяви про кримінальні правопорушення та не врахував, що заяву ОСОБА_8 від 31 жовтня 2016 року про кримінальні правопорушення направлено до Генеральної прокуратури листом народного депутата України ОСОБА_9 від 09 грудня 2016 року.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 214 та ч. 1 ст. 304 КПК України, в даному випадку строк оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід відраховувати з 11 грудня 2016 року, та останнім днем строку оскарження такої бездіяльності є 20 грудня 2016 р., тоді як зі скаргою до слідчого на бездіяльність прокурора ОСОБА_8 звернулась 17 грудня 2016 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 подала у визначений ст. 304 КПК України строк, а тому доводи апеляційної скарги останньої про безпідставне повернення слідчим суддею його скарги є обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню.
Оскільки скарга ОСОБА_8 по суті не розглянута, та колегія суддів позбавлена можливості перевірити наявність чи відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України у зв'язку з відсутністю відповідних матеріалів перевірки за заявою про вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана апелянтом ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про призначення нового судового розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий судовий розгляд іншим слідчим суддею.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді :
_____________ _____________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
____________ ____________
ОСОБА_4 ОСОБА_5