18 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016100010000093, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ, Луганської обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32016100010000093 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 205-1 КК України, повернуто до Київської місцевої прокуратури №1.
Постановляючи ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції виходив з того, що в обвинувальному акті викладені відомості про внесення ОСОБА_7 у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб. Однак у кваліфікації дій обвинуваченого відсутнє посилання на таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а саме на ч. 2 ст. 205-1 КК України.
Прокурор Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 подав на зазначену ухвалу апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В апеляційній скарзі прокурором наведено доводи про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а висновки суду першої інстанції є безпідставними та не відповідають вимогам ст. 314 КПК України.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином та не повідомив про поважні причини свого неприбуття, участь якого згідно з вимогами КПК України не є обов'язковою, а тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 , який у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, подану прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта викладені в ст.ст. 109, 291 КПК України.
Із наведених норм кримінального процесуального закону убачається, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Колегія суддів вважає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення прокурором вимог ст. 291 КПК України.
Зі змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_7 убачається, що в ньому у повному обсязі викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і частини статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Посилаючись в ухвалі на те, що викладені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення не відповідають зазначеній після їх викладення правовій кваліфікації, суд першої інстанції вийшов за межі тих питань, які підлягають вирішенню під час підготовчого судового засідання.
Висновок суду першої інстанції про те, що текст обвинувального акту не містить доказів на підтвердження вини ОСОБА_7 , колегія суддів вважає передчасними, оскільки це питання, згідно ст. 368 КПК України, вирішуються судом під час судового розгляду при ухваленні вироку.
Замість перевірки дотримання слідчим та прокурором вимог ст. 291 КПК України при складанні, затвердженні та підписанні обвинувального акту та додатків до нього, суд першої інстанції вдався до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, та до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні і не можуть бути підставами для повернення обвинувального акту прокурору.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року, якою обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, повернуто прокурору, - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3