Справа № 2а-5202/10/2570
< Список >
02 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного Фонду України в м. Прилуки Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області про стягнення витрат на виплату та доставку допомоги на поховання,-
12 жовтня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області (далі - УПФУ в м. Прилуки Чернігівської області) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області про стягнення 1096,60 грн. витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_1.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 4 "Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворіння" від 04 березня 2003 року №5-4/4, затвердженого спільною постановою Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі-Порядок), УПФУ в м. Прилуки Чернігівської області відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію. Громадянин ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Виплачену йому пенсію відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки приймало до відшкодування. Оскільки допомога на поховання в разі смерті пенсіонера виплачується за рахунок коштів, з яких виплачувалась пенсія, допомога на поховання ОСОБА_1 має виплачуватись за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, які не відповідають чинному законодавству. Так, відповідно до діючого законодавства у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Відповідно до абзацу 2 пункту 5 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виплати застрахованим особам здійснюються тим органом, до якого звернулася застрахована особа. При цьому, страховик, до якого звернулася застрахована особа, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених витрат. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, тому сума виплати допомоги на поховання підлягає відшкодуванню Пенсійному фонду України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача через канцелярію суду надав письмові заперечення та в судовому засіданні вимоги позову не визнав з наступних підстав. Пунктом 8 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ встановлено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. УПФУ в м. Прилуки Чернігівської області має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату допомоги на поховання лише у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Тобто, обов'язково повинен існувати причинний зв'язок між нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та смертю потерпілого, незалежно від строку настання таких наслідків. Крім того, поряд з визначенням необхідності встановлення причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, законодавство визначає також органи, уповноважені встановлювати цей причинний зв'язок. Висновок щодо причинного зв'язку смерті померлого з одержаним каліцтвом позивачем наданий не був, тому Фонд не може погодитись з його вимогами. Крім того, в даному випадку відділення Фонду є неналежним відповідачем, так як пунктом 2 Порядку відшкодування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який був затверджений сумісною постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04 березня 2003 року, визначено, що відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України здійснюється на централізованому рівні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 вересня 2007 року з громадянином ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, і йому була встановлена інвалідність третьої групи внаслідок трудового каліцтва, яке заподіяне за обставин, викладених в акті № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с. 8-10).
Вищезазначена особа отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується списком осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві (а.с. 21-24).
01 грудня 2009 року ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (а.с. 12, 13).
15 грудня 2010 року його сім'ї була виплачена одноразова допомога на поховання в розмірі 1088,00 грн. та витрачено 8,60 грн. на виплату та доставку даної допомоги.
Позивачем складено акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2009 року, до якого включена сума витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 1088,00 грн.
Відповідачем не прийнято до заліку суму витрат на виплату та доставку допомоги на поховання ОСОБА_1 з підстав відсутності причинного зв'язку між смертю потерпілого та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 1 статті 25 Основ пенсійного страхування визначено чіткий перелік видів соціальних послуг за загальнообов'язковим соціальним страхуванням, в тому числі, і допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ зазначено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Частиною 8 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до пункту 2 вищезазначеного Порядку (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1112) витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Допомога на поховання відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.
З листа Прилуцького міжрайонного відділення Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи від 07 травня 2010 року № 316 вбачається, що 01 грудня 2009 року зареєстрована смерть громадянина ОСОБА_1 та при розтині встановлено судово-медичний діагноз: набряк головного мозку; перелом склепіння та основи черепа; закрита внутрішньо мозкова травма, велосипедист травмований при зіткненні з легковим автомобілем. Вказані травми отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 30 листопада 2009 року на автодорозі Прилуки-Сергіївка (а. с. 43).
Нещасний випадок-це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. ОСОБА_1 після отримання трудового каліцтва помер через тривалий час. Отже, при виплатах спірних сум на поховання повинен існувати причинний зв'язок між нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та смертю потерпілого, незалежно від строку настання таких наслідків, який повинен бути підтверджений медичним висновком.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів, які б підтверджували існування причинного зв'язку між смертю потерпілого та нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням.
Крім того, пунктом 2 Порядку відшкодування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який був затверджений сумісною постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04 березня 2003 року, визначено, що відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України здійснюється на централізованому рівні.
Тому позовні вимоги управління Пенсійного Фонду України в м. Прилуки Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову управління Пенсійного Фонду України в м. Прилуки Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки Чернігівської області про стягнення витрат на виплату та доставку допомоги на поховання відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.