Справа № 2а-5412/10/2570
24 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції до акціонерного товариства закритого типу «АТ Тютюнова компанія» ВАТ - Прилуки» про стягнення відрахувань від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів, -
25.10.2010 року Прилуцький міжрайонний прокурор звернувся в інтересах Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Прилуцька ОДПІ) до суду з адміністративним позовом до акціонерного товариства закритого типу «АТ Тютюнова компанія» ВАТ - Прилуки» (АТЗТ «АТ Тютюнова компанія» ВАТ-Прилуки») , в якому просив суд стягнути з відповідача відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів в розмірі 516839,32 грн.
Свої вимоги обґрунтовує з наступних підстав. Відповідно до ст.22 ОСОБА_1 України «Про рекламу», рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Документальною перевіркою встановлено порушення відповідачем ОСОБА_1 України «Про рекламу», ОСОБА_1 України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ОСОБА_1 України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Порядку відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв, що призвело до втрат бюджету в сумі 516839, 32 грн. Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не здійснено відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів розмірі 516839,32 грн., така заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку
В судовому засіданні прокурор і представник позивача позов та його мотиви підтримали, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили у позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що сплата відрахувань від витрат на рекламу не передбачена жодним законом України про оподаткування і є добровільною, а не обов'язковою, а тому відповідач жодним чином не порушував закони України і не має обов'язку сплачувати 5% відрахувань від витрат на розповсюдження реклами, які є добровільними і стягуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні відповідача. Крім того, порушується принцип вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця (підприємства) після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, який встановлений ст.44 Господарського кодексу України. Таким чином, покладення обов'язку на відповідача щодо сплати вказаних коштів є таким, що суперечить чинному законодавству України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 25.06.2010 року № 558, від 09.07.2010 року № 601, від 26.07.2010 року № 667 та згідно із частиною 1 ст. 11-1 ОСОБА_1 України від 04.12.1990 року № 509 «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2010 року, наказів Прилуцької ОДПІ від 25.06.2010 року №430, від 09.07.2010 року №453, від 26.07.2010 року №495 проведено планову виїзну перевірку АТЗТ «АТ Тютюнова компанія» ВАТ-Прилуки» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року, про що складено відповідний акт від 16.08.2010 року за № 816/23/14333202.
Вказаною перевіркою встановлено порушення відповідачем чинного законодавства, в тому числі ст. 2 п.26 ОСОБА_1 України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154, ст. 2 п. 31 ОСОБА_1 України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835, п.2 Порядку відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.1997 року № 997 та п. 8 ст. 22 ОСОБА_1 України «Про рекламу» від 03.07.1996 року № 270/96-ВР, що призвело до втрат бюджету в сумі 516839,32 грн. (додаток № 5 до акту перевірки від 16.08.2010 року № 816/23/14333202).
В зв'язку з відмовою представників відповідача від підпису на вказаному додатку, податковим органом складено акт відмови від підпису про ознайомлення з додатком №5 до акту перевірки від 16.08.2010 року №816/23/14333202 за №17 від 16.08.2010 року
Прилуцькою ОДПІ було направлено фінансовому директору АТЗТ «АТ Тютюнова компанія» ВАТ-Прилуки» лист № 4982/106/23-123 від 20.08.2010 року, в якому пропонувалось відповідачу сплатити протягом 30-ти днів, наступних за днем отримання даного листа, суму відрахувань на виробництво соціальної реклами про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв в сумі 516839,32 грн., який був отриманий адресатом 21.08.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 8-10).
В листі № 1473 від 14.09.2010 року, за підписом генерального директора ОСОБА_2 відповідач повідомляв позивача про те, що відрахування в розмірі 5% від витрат на розпорядження реклами тютюнових виробів, не є податком (збором), який включений до переліку до обов'язкових податків (зборів), тому він не підлягає обов'язковій сплаті до бюджету.
Згідно ст.92 Конституції України, виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до ст.1 ОСОБА_1 України від 25.06.1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування" , встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього ОСОБА_1, інших законів України про оподаткування. Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування місцевими податками і зборами, земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Надання таких пільг не може порушувати принципи рівності, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації відповідно до статті 3 цього ОСОБА_1. Зміни і доповнення до цього ОСОБА_1, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього ОСОБА_1, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього ОСОБА_1. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому ОСОБА_1.
Ст.2 вказаного ОСОБА_1 визначено, під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.
Згідно ст.16 вказаного ОСОБА_1, джерела сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються відповідними законами про податки, збори (обов'язкові платежі). Державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим ОСОБА_1, мають своїм джерелом виключно прибуток підприємств, який залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених статтями 14 і 15 цього ОСОБА_1. Відрахування до цих фондів здійснюються на добровільних засадах.
ОСОБА_1 України від 03.07.1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до ст.22 цього ОСОБА_1, рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.
Отже, ОСОБА_1 України «Про рекламу» не встановлює порядок сплати відрахувань від сум, витрачених на рекламу тютюнових виробів, а визначає, що такий порядок передбачається законами України.
Прикінцевими положеннями вказаного ОСОБА_1 встановлено Кабінету Міністрів України: до 1 жовтня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають із цього ОСОБА_1; до 1 січня 2004 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_1; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим ОСОБА_1; розробити нормативно-правові акти, необхідність прийняття яких передбачається цим ОСОБА_1.
В п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію ОСОБА_1 України «Про рекламу» Кабінету Міністрів України доручається «у тримісячний строк внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із ОСОБА_1 України «Про рекламу», а в п. 4 доручається «Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності проаналізувати пропозиції про додаткове оподаткування в галузі реклами і зробити висновки щодо можливості внесення відповідних змін і доповнень до ОСОБА_1 України «Про систему оподаткування».
Постановою Кабінету Міністрів України від 8.09.1997 року N 997 було затверджено Порядок відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв (далі - Порядок №997), який розроблений відповідно до ОСОБА_1 України "Про рекламу", визначає процедуру надходження та акумулювання коштів для виробництва соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які є рекламодавцями тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.
Відповідно до цього Порядку, рекламодавці тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв зобов'язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю не менш як 5 відсотків коштів, витрачених на розповсюдження в межах України реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Зазначені відрахування перераховуються до спеціального фонду державного бюджету. Перерахування рекламодавцями коштів до спеціального фонду державного бюджету здійснюється одночасно з переказом коштів виробникам та/або розповсюджувачам реклами.
Таким чином не закони, а підзаконний нормативний акт, а саме вищевказаний Порядок №997, встановлює порядок здійснення вищевказаних відрахувань.
Крім того, сплата рекламодавцями тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв відрахувань від витрат на рекламу на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю не передбачена жодним ОСОБА_1 України про оподаткування. Також такі відрахування не включені до загальнодержавних податків і збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні і передбачені у ст.13 ОСОБА_1 України «Про систему оподаткування».
Засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 року № 2542-III.
Відповідно до ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти.
Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Неподатковими надходженнями визнаються:
1) доходи від власності та підприємницької діяльності;
2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;
3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;
4) інші неподаткові надходження.
Також відповідно до ст. 13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Загальний фонд бюджету включає:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;
2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;
3) фінансування загального фонду бюджету.
Спеціальний фонд бюджету включає:
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;
2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.
Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України. Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.
Таким чином, кошти, спрямовані рекламодавцями на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю у відповідності до ст. 22 ОСОБА_1 України «Про рекламу», повинні включатися до спеціального фонду бюджету як такі, що призначаються на видатки на виробництво соціальної реклами за рахунок одержаних від рекламодавців тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв.
Відповідно до ст.2 ОСОБА_1 України «Про державний бюджет на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VI установлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік належать, в тому числі згідно п.31 відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв в межах України.
Відповідно до ст.2 ОСОБА_1 України «Про державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154-VI установлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік належать, в тому числі згідно п.26 відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв в межах України.
Оскільки загальний фонд бюджету включає всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду, а до спеціального фонду бюджету включаються, як було встановлено вище, кошти, спрямовані рекламодавцями на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю у відповідності до ст. 22 ОСОБА_1 України «Про рекламу», то кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв та тютюнових виробів до доходів загального фонду державного бюджету, не є відрахуваннями рекламодавців, передбаченими ст. 22 ОСОБА_1 України «Про рекламу».
Таким чином, враховуючи зазначене , суд дійшов висновку , що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів в розмірі 516839,32 грн., як обов'язкового платежу, суперечать вищевикладеним нормам чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що прокурором та Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією не доведена правомірність щодо стягнення відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів в розмірі 516839,32 грн., в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд -
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.