Справа № 2а-5131/10/2570
27 жовтня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Баргаміної Н.М.
при секретарі Хоботні Є.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області до Ріпкинського комунального підприємства «Водоканал» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, фінансової санкції та пені, -
Позивач 05.10.2010 р. звернувся до суду з адміністративним позовом до Ріпкинського комунального підприємства «Водоканал» та просив суд стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 18917,36 грн.; фінансових санкцій в розмірі 771,81 грн.; пені в розмірі 493,53 грн., мотивуючи тим, що відповідач не виконує належним чином вимог чинного законодавства, а саме не сплачує узгоджену суму заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, надав суду заяву від 27.10.2010 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, заперечень на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суд вважає, що неявка відповідача у судове засідання, вдруге, без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи.
Фіксування судового засідання відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Судом встановлено, що Ріпкинське комунальне підприємство «Водоканал» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі як платник страхових внесків.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до поданого відповідачем розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень місяць 2010 року за відповідачем значиться заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 18917,36 грн. Вказана сума внесків, що належить до сплати за відповідний період, відповідачем не сплачена.
Згідно до п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного Фонду України у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В зв'язку з несвоєчасною сплатою сум страхових внесків начальником управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі були винесені рішення: № 172 від 12.07.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, відповідно до якого до відповідача було застосовано штраф в сумі 486,60 грн., пеню в сумі 497,99 грн., яке отримано відповідачем 16.07.2010 року; № 198 від 06.08.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, відповідно до якого до відповідача застосовано штраф в сумі 771,41 грн., пеню в сумі 430,84 грн., яке отримано відповідачем 10.08.2010 року.
Вказані рішення не було оскаржено відповідачем у встановленому законодавством порядку, передбаченому абз. 2 ч.13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1-3 п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про сплату боргу.
На підставі карток особових рахунків боржника відповідно до пунктів 8.2., 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8661, відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу від 03.09.2010 року за № Ю-22, яку він отримав 07.09.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник протягом 10 робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження з останнім, має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Доказів сплати, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини, відповідач не надав, добровільно визначену вимогою суму в повному обсязі не сплатив, саму вимогу не оскаржив, тобто сума заборгованості в розмірі 20182,70 грн. станом на час розгляду справи є узгодженою.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
На підставі ч. 3 ст. 106 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин та враховуючи те, що сума заборгованості є узгодженою, відповідачем не оскаржена, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області до Ріпкинського комунального підприємства «Водоканал» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.17,18,104, 122, 160-163 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Ріпкинського комунального підприємства «Водоканал» (смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 143 р/р 26004059995515 в ЧФ «Приватбанк», МФО 353586, код ЄДРПОУ 32903370) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області (смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8, Ріпкинське відділення ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 343165, код ЄДРПОУ 14249938) на р/р № 2560131205216 страхові внески в розмірі 18998,31 грн., на р/р 2560131306216 страхові внески в розмірі 1184,39 грн.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баргаміна Н.М.