ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
30.01.2017Справа № 910/1446/17
Суддя Літвінова М.Є., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація»
до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про зобов'язання відшкодувати збитки/шкоду зокрема, у вигляді зайво
сплачених сум, які відповідач продовжує безпідставно утримувати, в
розмірі таких збитків/шкоди, перерахованих на підставі Додатку 2 до
Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541408 від
20.10.2005 року (тариф встановлений розпорядженням КМДА від
10.12.2004 р. № 2249) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. на загальну
суму 172 538, 57 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання відшкодувати збитки/шкоду зокрема, у вигляді зайво сплачених сум, які відповідач продовжує безпідставно утримувати, в розмірі таких збитків/шкоди, перерахованих на підставі Додатку 2 до Договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1541408 від 20.10.2005 року (тариф встановлений розпорядженням КМДА від 10.12.2004 р. № 2249) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. на загальну суму 172 538, 57 грн.
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Житлоексплуатація» позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Відповідно до п. п. 19, 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, у відповідності до вищевказаних положень діючого законодавства, наявність опису вкладення є обов'язковою умовою при зверненні з позовною заявою.
Це зумовлено необхідністю забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, які передбачені приписами статті 129 Конституції України та статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
При прийнятті позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не порушені заявником позову, оскільки отримання позовної заяви і доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що в якості доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано фіскальний чек № 1624 від 26.01.2017 р. та опис вкладення у цінний лист 0304801551237 від 26.01.2017 р.
Дослідивши зміст наданого позивачем опису вкладення у цінний лист судом встановлено, що на адресу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» було скеровано лише додані до позовної заяви документи, проте копію самої позовної заяви в порушення приписів статей 56 та 57 Господарського процесуального кодексу України позивачем направлено не було.
Наданий позивачем фіскальний чек Укрпошти № 1624 від 26.01.2017 р. підтверджує лише факт здійснення поштовим відділенням операції з пересилання його кореспонденції, і з його змісту неможливо встановити, які саме документи були надіслані в означеному поштовому відправленні, у зв'язку з чим наданий позивачем фіскальний чек сам по собі не може бути визнаний судом як належний доказ відправлення позовної заяви відповідачеві.
Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Згідно з п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду міста Києва з позовом.
Суддя М.Є. Літвінова