24 січня 2017 року Чернігів Справа № 825/2381/16
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації
про зобов'язання вчинити певні дії
за участі
представників сторін
від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 02-08/180 від 23.01.2017,
ОСОБА_3, довіреність № 02-08/180 від 23.01.2017,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1Ф.) звернулась з позовом про зобов'язання Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та донарахувати і виплатити недоплачену позивачу заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних за час щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки, інших виплат, що підлягають виплаті) за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року включно, у сумі 27036,62 грн. та зобов'язання Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації здійснити виплату компенсації втрати частини заробітної плати, за несвоєчасну виплату заробітної плати (на час подання позову) у розмірі 21796,79 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з не зарахуванням стажу державної служби до періоду роботи з 08.06.1979 по 20.12.1988 в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів, позивачу протиправно не нараховувалась у визначених законодавством розмірі заробітна плата та не надавалась додаткова оплачувана відпустка, що встановлено постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 825/1313/16, яка набрала законної сили, а тому вважає, що має право на отримання недонарахованої заробітної плати за спірний період та на відповідну компенсацію втрати своїх доходів.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в резолютивній частині позову просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову та зазначили, що підстави для перерахунку ОСОБА_1 заробітної плати та виплати компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 рік відсутні, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
ОСОБА_1 працює у Департаменті економічного розвитку обласної державної адміністрації на посаді провідного спеціаліста відділу ресурсного забезпечення розвитку територій з питань державних закупівель та державного сектора економіки управління стратегії соціально-економічного розвитку з 22.02.2007 по теперішній час (а.с. 8-12).
Судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 825/1313/16, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації щодо відмови в зарахуванні до стажу державної служби періоду роботи з 08.06.1979 по 20.12.1988 в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів, нарахуванні визначених законодавством виплат (заробітної плати), наданні додаткової оплачуваної відпустки ОСОБА_1. Зобов'язано Департамент економічного розвитку облдержадміністрації зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів. Зобов'язано Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та виплатити недоплачену заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних, інших виплат, що підлягають виплаті) ОСОБА_1 з 01.05.2016.
Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Рішення суду, яке набрало законної сили - має преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини). Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З таких підстав суд визнає, що робота ОСОБА_1 в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів з 08.06.1979 по 20.12.1988 відноситься до державної служби.
Таким чином, позивачу, у зв'язку з не зарахуванням стажу державної служби періоду роботи з 08.06.1979 по 20.12.1988 в управлінні кінофікації виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів, протиправно не нараховувалась у визначених законодавством розмірі заробітна плата та не надавалась додаткова оплачувана відпустка.
Зазначені обставини встановлені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі № 825/1313/16, що набрала законної сили, а тому не потребують доказування при розгляді даної справи.
Дослідивши фактичні підстави виникнення спірних правовідносин, суд зазначає, що статтею 98 Кодексу законів про працю України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу», який діяв до введення в дію Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складалась з посадових окладів, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі, надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, премій та інших надбавок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що надбавка за вислугу років нараховується (виплачується) державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг (залежно від стажу державної служби) у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Надбавка за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи нараховується у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки (винагороди) за вислугу років.
Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1994 № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Додаткова оплачувана відпустка надається одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї.
З таких підстав, суд зазначає, що у зв'язку з не зарахуванням стажу державної служби ОСОБА_1 не сплачувалась повністю заробітна плата та не надавалась додаткова оплачувана відпустка.
Судом встановлено, що згідно щомісячних розрахункових листків виданих позивачу, за період роботи з 22 лютого 2007 року по 30 квітня 2016 року включно, ОСОБА_1 недонараховано заробітну плату (всі виплати, які передбачено законодавством, у тому числі заробітна плата за час додаткової оплачуваної відпустки) в сумі 27048,88 грн. (з них: не донарахована надбавка за вислугу років у сумі 12960,19 грн; надбавка за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи (інтенсивність) 2998,25грн; зарплата за час основної щорічної відпустки 2242,93 грн; не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки 7524,49 грн.).
Нарахування за кожний рік складали: за період роботи з 22.02.2007 по 31.12.2007 у зв'язку з не врахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) за лютий - серпень 2007 року помісячна надбавка за вислугу понад 5 років була встановлена у розмірі 15 %, а з 13 серпня - рудень 2007 року за вислугу понад 10 років - 20% позивачу не нараховувалась.
Надбавка за вислугу років нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - Постанова КМУ №268).
Судом встановлено, що за лютий - грудень 2007 року ОСОБА_1 не нараховано надбавку за вислугу років у сумі 925,64 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2007 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці за березень - 10%, квітень - 25%, за травень-жовтень по 15%, листопад, грудень по - 30% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с. 61-80). Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу, рангу державного службовця, надбавки за вислугу років. Зважаючи на те, що надбавка за вислугу років не нараховувалась, надбавку за досягнення в праці було не донараховано у сумі 162,62 грн.
Не нарахована надбавка за вислугу років та не донарахована надбавка за досягнення в праці, не увійшли до середнього заробітку з якого відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки. За час основної щорічної відпустки ОСОБА_1 не донараховано 227,21 грн.
У зв'язку з не зарахуванням стажу державної служби за період роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 міс. 13 днів) ОСОБА_1 не надавалась додаткова оплачувана відпустка, яка обчислюється відповідно до частини 2 статті 35 Закону «України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток». Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, на які позивач мала право у 2007 році. Додаткова оплачувана відпустка ОСОБА_1 не надавалась і не виплачувалась компенсація.
Таким чином, судом встановлено, що не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки складала 155,22 грн.
Управлінням за 2007 рік ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у сумі 8506,95 грн. (без зарахування стажу державної служби). Нарахування проведені головним управлінням економіки, що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с. 61-80).
З урахуванням стажу державної служби, необхідно було нарахувати позивачу заробітну плату у сумі 9979,21 грн. Не донараховано за 2007 рік заробітну плату у сумі 1472,26 грн.
За період з 1 січня 2008 року - 31 грудня 2008 року у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років - 20%, позивачу не нараховувалась. Надбавка за вислугу років нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця відповідно з Постановою № 268. За період лютий - грудень 2008 року позивачу не нарахована надбавка за вислугу років у сумі 1558,09 грн.
Відповідно до постанови № 268 у 2008 році ОСОБА_1 було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за січень - 25%, лютий - 10%, березень - 20%, квітень - 50%, за травень - 25%, червень - 15%, липень - 15%, серпень - 20%, вересень - 30%, жовтень - 40%, листопад - 30%, грудень - 40% (а.с. 61-80). Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років. Зважаючи на те, що надбавка за вислугу років не нараховувалась, надбавку за досягнення в праці було не донараховано у сумі 363,81 грн.
Не нарахована надбавка за вислугу років та не донарахована надбавка за досягнення в праці не увійшли до середнього заробітку з якого відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки. За час основної щорічної відпустки позивачу не донараховано 616,70 грн.
У зв'язку з не зарахуванням стажу державної служби, позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка, відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» як державному службовцю, які мають стаж державної служби понад 11 років, ОСОБА_1 мала право у 2008 році на додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів. У зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби вищевказаного періоду, відпустка позивачу не надавалась і компенсація за час додатково оплачуваної відпустки не виплачувалась. У зв'язку з цим позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 363,82 грн.
З урахуванням стажу державної служби, позивачу належить нарахувати заробітну плату у сумі 18889,17 грн. ОСОБА_1 не донараховано за 2008 рік заробітну плату у сумі 2913,31 грн. Управлінням за 2008 рік позивачу нарахована заробітна плата (без зарахування стажу держслужби періоду роботи в управлінні кінофікації) у сумі 15975,96 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с.61-80).
За період роботи за січень - грудень 2009 року у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років - 20% позивачу не нараховувалась.
Відповідно з Постановою № 268 надбавка за вислугу років нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця. За січень- грудень 2009 ОСОБА_1 не нарахована надбавка за вислугу років та складає 1993,46 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2009 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за лютий - 15%, квітень - 25%, за серпень - 10%, вересень - 15%, жовтень - 20%, листопад - 20%, грудень - 20% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с.61-80). Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років. Зважаючи на те, що надбавка за вислугу років не нараховувалась, надбавку за досягнення в праці було не донараховано у сумі 177,36 грн.
Не нарахована надбавка за вислугу років та не донарахована надбавка за досягнення в праці не увійшли до середнього заробітку з якого відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки. Таким чином, позивачу не донараховано за час основної щорічної відпустки 203,37 грн.
У зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка, яка визначається відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток».
Як державний службовець, який має стаж державної служби понад 12 років, додаткова оплачувана відпустка складала 9 календарних днів, на які позивач мала право у 2009 році. Додаткова оплачувана відпустка ОСОБА_1 не надавалась і не виплачувалась компенсація. У зв'язку з цим, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 440,37 грн.
Таким чином, з урахуванням стажу державної служби належить нарахувати 18539,51 грн. За 2009 рік позивачу не донараховано заробітну плату у сумі 2864,93 грн. Управлінням за 2009 рік позивачу нарахована заробітна плата 15674,58 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с.61-80).
За період роботи за січень - грудень 2010 року у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) відповідно з Постановою № 268 щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років, яка становить - 20% не нараховувалась.
Управлінням з 23 лютого 2010 року нараховувалась надбавка за вислугу понад 3 роки -10% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця. За період лютий - грудень 2010 року управлінням нарахована надбавка за вислугу років 941,69 грн.
За 2010 рік за вислугу років необхідно нарахувати 20% до посадового окладу з рангом державного службовця, що складає 2213,54 грн. Таким чином, не донараховано надбавку за вислугу років у сумі 1271,85 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2010 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за лютий - 15%, квітень - 20%, за березень - 10%, вересень -15%, листопад - 15%, грудень по - 20%) (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с.61-80). Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років.
Нарахування надбавки за досягнення в праці у встановлених керівником відсотках нараховується до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 20% і складає 1128,58 грн.
Управлінням нарахована надбавка за досягнення в праці складає 1025,26 грн.
Не донарахована надбавка за досягнення в праці складає 103,22 грн.
Відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» надбавка за вислугу років та надбавка за досягнення в праці зараховуються до середнього заробітку з якого нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки.
Таким чином, у зв'язку з не донарахуванням вищевказаних виплат, за час основної та щорічної відпустки позивачу не донараховано 137,56 грн.
У зв'язку з не зарахуванням ОСОБА_1 до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації позивач втрачала право на додаткову оплачувану відпустку, яка визначається відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток». Як державний службовець, який має стаж державної служби понад 13 років у 2010 році позивач мала право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 11 календарних днів. Додаткова відпустка позивачу не надавалась і компенсація не виплачувалась.
Не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки складає 580,23 грн.
Управлінням за 2010 рік позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 19463,49 грн. Нарахування проведені головним управлінням економіки, що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с.61-80).
Таким чином, за 2010 рік позивачу належало нарахувати заробітну плату у сумі 21582,35 грн. Позивачу не донараховано заробітну плату у сумі 2128,86 гривень.
За період роботи за січень- грудень 2011 року у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 10 років - 20%, позивачу не нараховувалась.
Управлінням у 2011 році позивачу нараховувалась надбавка за вислугу понад 3 роки -10%. За період січень - грудень 2011 року управлінням нарахована за вислугу років 1177,89 грн.
За вислугу років необхідно нарахувати 20% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, що складає 2355,77 грн. Не донарахована надбавка за вислугу років складала 1177,88 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2011 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за квітень - вересень по 20%, за жовтень - 30%, листопад-25%, грудень - 10% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с.61-80). Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років. Управлінням у 2011 році надбавка за досягнення в праці нараховувалась на посадовий оклад, ранг, надбавка за вислугу років 10% і нараховувалась у сумі 2000,41 грн.
Поряд з цим, надбавка за досягнення в праці нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 20% і підлягає нарахуванню у розмірі 2117,16 грн. Не донарахована надбавка за досягнення в праці складає 116,75 грн.
Надбавка за вислугу років та надбавка за досягнення в праці, входять до середнього заробітку з якого відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки.
Управлінням за час основної щорічної відпустки нарахована 1736,10 грн.
З урахування нарахованих надбавок до середнього заробітку відповідно до постанови №100, за час основної відпустки необхідно нарахувати 1876,39 грн. Не донарахована зарплата за час основної щорічної відпустки, складала 140,20 грн.
У зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка. Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 13 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 13 календарних днів на які позивач мала право у 2011 році. Додаткова оплачувана відпустка у 2011 позивачу не надавалась і не виплачувалась компенсація. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 813,10 грн.
Управлінням за 2011 рік нарахована заробітна плата без зарахування стажу державної служби в управлінні кінофікації та складала 23383,07 грн. Нарахування проведені головним управлінням економіки підтверджені копіями розрахункових листків (а.с.61-80), але із урахуванням стажу державної служби в управлінні кінофікації, позивачу належить нарахувати заробітну плату у сумі 25559,54 грн.
Таким чином, за 2011 рік не донарахована заробітна плата складала 2276,57 грн.
За період роботи за січень - грудень 2012 року у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу, яка встановлюється відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» становить за вислугу понад 10 років - 20%, а з 13 серпня 2012 року за вислугу понад 15 років -25% позивачу не нараховувалась.
Управлінням нараховувалась надбавка за вислугу понад 3 роки - 10% , а з серпня місяця 2012 року понад 5 років - 15%. За період січень - грудень 2012 року управлінням нарахована за вислугу років 1809,11 грн.
Таким чином, надбавка за вислугу понад 10 років - 20% та понад 15 років - 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця складає 2815,53 грн. Не донарахована надбавка за вислугу років позивачу становить 1006,42 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2012 році ОСОБА_1 було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за травень, червень по 10%, за серпень, вересень по 20%, за жовтень - 15%, листопад - 10%, грудень - 15% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, (а.с.61-80). Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років.
Управлінням надбавка за досягнення в праці нараховувалась до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 10%, а з 2 половини серпня - 15% і нарахована у сумі 1206,22 грн.
Отже надбавку за досягнення в праці необхідно нараховувати до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 20% та 25% з серпня 2012 року і необхідно нарахувати 1623,75 грн. Не донарахована надбавка складає 417,53 грн.
Відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» надбавка за вислугу років та надбавка за досягнення в праці входять до середнього заробітку з якого нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки.
Не донараховано надбавки за вислугу років та досягнення в праці, не донараховано за час основної щорічної відпустки суму 299,53 грн.
У зв'язку з не зарахуванням позивачу до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації ОСОБА_1 не надавали додаткову оплачувану відпустку, яка обчислюється відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток». Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 14 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів, на які ОСОБА_1 мала право у 2012 році. Додаткова оплачувана відпустка у 2012 році позивачу не надавалась і не виплачувалась компенсація.
Таким чином, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки складає 1177,87 грн. Належить нарахувати заробітну плату у сумі 28512,78 грн. За 2012 рік не донараховано заробітну плату у сумі 2917,26 грн.
Управлінням за 2012 рік нарахована позивачу заробітна плата складала 25595,52 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків (а.с. 61-80).
За період роботи за січень-грудень 2013 року у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25%, позивачу не нараховувалась.
Управлінням за січень - грудень 2013 року щомісячна надбавка за вислугу років, яка нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, нараховувалась у розмірі 15%. За період січень - грудень 2013 року управлінням нарахована надбавка за вислугу років 2004,92 грн.
Поряд з цим, необхідно нарахувати за вислугу понад 15 років - 25% до посадового окладу з виплатлю за ранг державного службовця, що складає 3341,53 грн. Тобто позивачу не донараховано надбавку за вислугу років у сумі 1336,61 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2013 році протягом року щомісячно позивачу встановлювалась керівником надбавка за досягнення в праці - 50% (що підтверджують щомісячні розрахункові листки, а.с. 61-80).
Управлінням надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років 15% і нарахована у сумі 7195,72 грн.
Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років - 25% складала 7821,38 грн. Надбавка за досягнення в праці не донарахована у сумі 625,66 грн.
Відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» надбавка за вислугу років та надбавка за досягнення в праці входять до середнього заробітку з якого нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки.
Управлінням за час основної відпустки нараховано 2196,30 грн.
Таким чином, позивачу необхідно нарахувати 2423,11 грн. За час основної щорічної відпустки не донараховано 226,81 грн.
У зв'язку з не зарахуванням позивачу до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації ОСОБА_1 не надавали додаткову оплачувану відпустку, яка обчислюється відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток». Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 15 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів на які позивач мала право у 2013 році. Департаментом, додаткова оплачувана відпустка у 2013 році, позивачу не надавалась і не виплачувалась компенсація.
Таким чином, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 1211,56 грн.
За 2013 рік позивачу належало нарахувати заробітну плату у сумі 32448,86 грн. Департаментом за 2013 рік нарахована ОСОБА_1 заробітна плата складала 30259,79 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків у матеріалах справи.
З таких підстав, за 2013 рік не донарахована позивачу зарплата складає 3400,63 грн.
За період роботи за січень-грудень 2014 року, у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25% не нараховувалась.
Департаментом за січень- грудень 2014 року нараховувалась надбавка за вислугу понад 5 років - 15% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, відповідно з Постановою № 268 і нарахована у сумі 2198,40 грн.
Нарахована надбавка за вислугу понад 15 років - 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця і становить 3664,00 грн. Поряд з цим, у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) позивачу не донараховано надбавку за вислугу років сумі 1465,60 грн.
Відповідно до Постанови № 268 у 2014 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці за січень-листопад по 50% щомісяця, грудень -25%, що підтверджується розрахунковими листками. Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років.
Департаментом надбавка за досягнення в праці нарахована до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу понад 5 років -15%, за 2014 рік нарахована 8056,90 грн.
Нарахована у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років понад 15 років -25% складала 8757,50 грн. Поряд з цим, у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) позивачу не донараховано надбавку за досягнення в праці у сумі 700,60 грн.
Відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» при нарахуванні зарплати за час основної щорічної та додаткової відпустки до середнього заробітку включаються надбавки за вислугу років та досягнення в праці.
Департаментом за час основної щорічної відпустки 15 календарних днів нарахована зарплата у сумі 1234,95 грн.
Нарахована зарплата за час відпустки 15 днів повинна складати 1352,41 грн., а тому Департаментом не донараховано 117,46 грн.
У зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) позивачу не надавалась додаткова оплачувана відпустка, яка надається державним службовцям, відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток».
У 2014 році позивач мала стаж державної служби понад 15 років. Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» ОСОБА_1 мала право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів. Департаментом додаткова оплачувана відпустка у 2014 позивачу не надавалась і не виплачувалась компенсація.
Позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки 15 календарних днів у сумі 1339,14 грн. Усього за 2014 рік необхідно нарахувати заробітну плату у сумі 32928,64 грн.
Департаментом за 2014 рік нарахована позивачу заробітна плата складала 29305,84 грн. (згідно розрахункових листків копії яких додані до матеріалів справи). Поряд з цим, за 2014 рік позивачу не донараховано заробітну плату у сумі 3622,80 грн.
За січень - грудень 2015 рік у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25% не нараховувалась.
Департаментом нараховувалась надбавка за вислугу понад 5 років - 15%, яка нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, відповідно з Постановою КМУ №268 і нарахована у сумі 2261,16 грн.
Таким чином, позивачу необхідно було нарахувати 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, що складає 3768,61 грн., а тому не донараховано позивачу надбавку за вислугу років у сумі 1507,45 грн.
Відповідно до постанови № 268 у 2015 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці: за січень - 50%, за лютий - 20%, за березень - 20%, за листопад - 25%, за грудень - 30%.
Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови № 268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу з рангом державного службовця з надбавкою за вислугу років. Департаментом за 2015 рік нарахована надбавка за досягнення в праці у встановлених відсотках до посадового окладу з виплатою за ранг з надбавко за вислугу років 15% у сумі 2367,97 грн.
Нарахована надбавка за досягнення в праці у встановлених відсотках до посадового окладу з виплатою за ранг з надбавко за вислугу років 25 % у сумі 2573,88 грн. Отже, надбавку за досягнення в праці не донараховано у сумі 205,91 грн.
Відповідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нараховується зарплата за час основної щорічної та додаткової відпустки, до середнього заробітку входять і вищевказані надбавки.
Департаментом за час основної відпустки нараховано 2450,56 грн. За час основної щорічної відпустки позивачу нараховано 2688,55 грн. З таких підстав, за час відпустки позивачу не донараховано 117,46 грн.
У 2015 році позивач мала стаж державної служби понад 15 років. Відповідно до частини 2 статті 35 Закону України від 16 грудня 1993р. №3723 «Про державну службу», пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» позивач мала право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 15 календарних днів. Додаткова оплачувана відпустка у 2015 році позивачу не надавалась і не виплачувалась компенсація. У зв'язку з цим, позивачу не нарахована зарплата за час додаткової оплачуваної відпустки у сумі 1388,45 грн.
Департаментом за 2015 рік нарахована заробітна плата складала 30388,20 грн., що підтверджується копіями розрахункових листків.
Позивачу належало нарахувати 33727,99 грн. За 2015 рік не донараховано заробітну плату у сумі 3339,79 грн.
За січень-квітень 2016 року у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи в управлінні кінофікації (9 років 6 місяців 13 днів) щомісячна надбавка за вислугу понад 15 років - 25% не нараховувалась.
Департаментом нараховувалась надбавка за вислугу понад 5 років - 15%, яка нараховується до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, відповідно до Постанови КМУ №268 у сумі 1075,80 грн.
Поряд з цим, позивачу необхідно було нарахувати 25% до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця, що складає 1793,00 грн., а тому ОСОБА_1 не донараховано надбавку за вислугу років у розмірі 717,20 грн.
Відповідно до Постанови КМУ №268 у січні-квітні 2016 році позивачу було встановлено керівником надбавку за досягнення в праці за січень- 50%, за квітень-20%, що підтверджують щомісячні розрахункові листки. Надбавка за досягнення в праці, відповідно до Постанови КМУ №268 нараховується у встановлених відсотках до посадового окладу за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу років.
Департаментом за січень-квітень 2016 року нарахована надбавка за досягнення в праці до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу 15% і нарахована у сумі 1443,37 грн.
Поряд з цим, позивачу необхідно було нарахувати надбавку за досягнення в праці до посадового окладу з виплатою за ранг державного службовця з надбавкою за вислугу років 25% у сумі 1568,88 грн. Таким чином, надбавку не донараховано у сумі 125,51 грн.
За період січень-квітень 2016 року ОСОБА_1 не донараховано заробітну плату у сумі 842,71 грн.
При цьому, суд зазначає, що питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21 лютого 2001 року (далі - Порядок № 159).
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Статтею 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
При цьому зазначені нормативні акти не містять будь-якого обмеження для нарахування такої компенсації залежно від порядку виплати сум доходу - добровільного чи судового.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 30 березня 2016 року у справі №6-58цс16 та від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14.
З таких підстав, суд визнає безпідставними посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не має права на отримання компенсації втрати частини доходів оскільки, у зв'язку з не зарахуванням стажу державної служби ОСОБА_1 не сплачувалась повністю заробітна плата за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року.
Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що компенсація за невиплачену відповідачем зарплату, здійснена відповідно до розрахунку (а.с.21-25) та складає 21796,79 грн. (для розрахунку використані індекси споживчих цін на товари роботи та послуги розраховані Держкомстатом України, а.с.81)
При цьому, розмір компенсації нарахований за невиплачену заробітну після утримання податків відповідно до законодавства станом на грудень 2016 року, а саме: податку на доходи фізичних осіб -18%, військового збору -1,5%, профвнесків- 1% за кожний місяць окремо.
Суд вважає за необхідне наголосити, що у своїх рішеннях Конституційний Суд України при тлумаченні статті 233 КЗпП України (Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, Рішення від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, Рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, п. 2.2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, п. 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013, Рішення від 15 жовтня 2013 року№ 8-рп/2013, п. 2.2 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, п. 2.3 мотивувальної частини Рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013, Рішення від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013) виходив з того, що право особи на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку звернення до суду, а тому, застосування частини третьої статті 99 КАС України у публічних спорах про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці і, відповідно, обмеження права на звернення до суду місячним строком призведе до дискримінації державних службовців за ознакою місця роботи, оскільки працівники інших установ та організацій, на яких не поширюється частина третя статті 99 КАС України, можуть захистити своє право безстроково.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевказані обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та вважає за необхідне зобов'язати Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та донарахувати і виплатити недоплачену позивачу заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних за час щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки, інших виплат, що підлягають виплаті) за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року включно, у сумі 27036,62 грн., а також зобов'язати Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити виплату компенсації втрати частини заробітної плати, за несвоєчасну виплату заробітної плати (на час подання позову) у розмірі 21796,79 грн.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити належний перерахунок заробітної плати з врахуванням зарахованого стажу державної служби та донарахувати і виплатити недоплачену позивачу заробітну плату (надбавку за вислугу років, надбавку за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, відпускних за час щорічної основної відпустки та додаткової оплачуваної відпустки, інших виплат, що підлягають виплаті) за період роботи з 22 лютого 2007 по 30 квітня 2016 року включно, у сумі 27036 грн. 62 коп. (двадцять сім тисяч тридцять шість гривень 62 копійки).
Зобов'язати Департамент економічного розвитку облдержадміністрації здійснити виплату компенсації втрати частини заробітної плати, за несвоєчасну виплату заробітної плати (на час подання позову) у розмірі 21796 грн 79 коп. (двадцять одна тисяча сімсот дев'яносто шість гривень 79 копійок).
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Ю.О. Скалозуб