03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-ц/796/1327/2017 Головуючий у суді першої інстанції - ОсауловА.А.
Унікальний номер справи № 761/8312/16-ц Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
25 січня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,
секретар Майданець К.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,
В жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Київстар», в якому просив поновити його на посаді інженера з технічної експлуатації приміщень сектору обслуговування експлуатації приміщень відділу обслуговування офісів адміністративного департаменту в ПрАТ «Київстар»,стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток у розмірі 9 580 грн. за час вимушеного прогулу за період з 03.09.2016 року до дня поновлення на роботі, а також моральну шкоду у розмірі 19 160 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 04.09.2012 на підставі трудового договору працював інженером з технічної експлуатації приміщень сектору обслуговування експлуатації приміщень відділу обслуговування офісів адміністративного департаменту в ПрАТ «Київстар». 27.08.2013 позивачем була написана заява з проханням продовжити строк дії трудового договору до 03.09.2016. 01.09.2016 у відділі кадрів позивача попередили про закінчення строку дії трудового договору та запропоновано подати заяву про його припинення за угодою сторін з 02.09.2016, щоб в подальшому зміг встати на облік у центрі зайнятості. У позивача не було бажання звільнятись з займаної посади, оскільки в нього дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, а також двоє неповнолітніх дітей. Проте його було введено в оману, про що він зазначив на копії наказу №2103 про припинення трудового договору (контракту), та звільнено з посади, яку обіймав. Позивач зазначив, що його було звільнено 02.09.2016, відповідно строк, що сплив із 03.09.2016 і до дня поновлення на роботі, становить його вимушений прогул, в зв'язку з чим просив стягнути на його користь середній заробіток.
Крім того вважає, що його звільнено незаконно, з порушенням його прав на укладання безстрокового трудового договору, що спричинили йому також моральні страждання, які полягали в тому, що він як батько та годувальних своєї сім'ї позбавлений єдиного джерела доходу, втрата роботи порушила звичний уклад життя та спокій у сім'ї. В зв'язку з викладеним звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2016 позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Вважає, що суд першої інстанції не дав належну оцінку наявним у справі доказам, внаслідок чого ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю і необґрунтованістю та просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно ухвалене у відповідності з вимогами закону.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення суду, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм чинного законодавства.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2012 між ПрАТ «Київстар» та ОСОБА_3 було укладено Трудовий договір №3213, за умовами якого Працівник приймається Товариством на роботу в сектор обслуговування інженерних систем відділу обслуговування офісів адміністративного департаменту на посаду інженера з технічної експлуатації приміщень, (п. 1.1. цього Договору).
Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язувається виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до п. 1.2. цього Договору, Працівник зобов'язується належним чином виконувати покладені на нього трудові обов'язки з дотриманням затверджених Товариством правил внутрішнього трудового розпорядку, а Товариство зобов'язується виплачувати Працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для належного виконання ним трудових обов'язків, відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що даний договір є строковим трудовим договором, що укладається на строк 1 (один) рік, з 04.09.2012 по 03.09.2013 (включно).
Всі зміни та доповнення до Договору оформлюються Сторонами в вигляді додаткових угод, які укладаються в письмовій формі та є невід'ємними частинами цього Договору, (п. 9.3. Договору).
Відповідно до п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє протягом строку, що передбачений у п. 1.3. цього Договору. Після закінчення строку дії цього Договору, Сторони мають право, за взаємною згодою, продовжити дію Договору або укласти новий трудовий договір, на умовах, що будуть визначенні Сторонами.
Наказом № 1016-к від 04.09.2012 ОСОБА_3 прийнято на роботу з 04.09.2012 до 03.09.2013 за умовами строкового трудового договору.
На підставі заяви ОСОБА_3 від 27.08.2013 про продовження дії Трудового договору, Наказом ПрАТ «Київстар» №338-ос від 27.08.2013 позивачу продовжено строк дії Трудового договору від 04.09.2012 до 03.09.2016 включно.
З доданих документів вбачається, що Наказом №3114-ос від 28.11.2014 внесено зміни до організаційно-кадрової структури фінансової дирекції ПрАТ «Київстар», відповідно до якого з 01.12.2014 внести зміни до організаційно-кадрової структури та штатного розпису фінансової дирекції Компанії, з метою посилення операційної ефективності фінансової дирекції ПрАТ «Київстар».
Відповідно до п. 1.15. цього Наказу, змінено ОСОБА_3, інженеру з технічної експлуатації приміщень сектору адміністративно-господарських питань (м. Київ, м. Дніпропетровськ, м. Харків) відділу обслуговування офісів, найменування посади на інженер з технічної експлуатації приміщень/ м. Київ, ввести цю посаду в відділ проектів та експлуатації нерухомості та підпорядкувати безпосередньо регіональному менеджеру х обслуговування об'єктів нерухомості / Центр. З відповідним Наказом від 28.11.2014 ОСОБА_3 був ознайомлений.
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2016 позивач звернувся до ПрАТ «Київстар» із заявою про звільнення із займаної посади за угодою сторін з виплатою трьох посадових окладів (а.с. 55).
Дана заява підписана власноруч позивачем, що ним не заперечувалось.
Також з матеріалів справи вбачається, що між сторонами 01.09.2016 була укладена Додаткова угода №1 до Трудового договору № 3213 від 04.09.2012, відповідно до якої сторони дійшли взаємної згоди припинити дію Трудового договору № 3213 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою Сторін, 02.09.2016 (п. 1 цієї угоди). Вказана угода укладена у зв'язку із поданням позивачем заяви про звільнення за угодою сторін.
Позивач посилається на те, що звільнення є незаконним, оскільки з Додатковою угодою не ознайомлювався та підпис на ній виконано не ним. Стверджував, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у призначенні почеркознавчої експертизи.
Вказані доводи позивача не мають істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки прийняття і звільнення працівника з роботи відбулось на підставі його заяви і оформлено відповідним наказом роботодавця.
За викладених підстав, суд першої інстанції правомірно відмовив у призначенні почеркознавчої експертизи з метою перевірки доводів позивача про не підписання ним угоди, так як з'ясування даного питання не стосується суті спору та предмету позовних вимог.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтвердив факт підписання ним заяви про звільнення від 01.09.2016 за згодою сторін, отримавши кошти розрахунку при звільненні, а саме виплату індивідуальної премії у сумі 28 740 грн. (28 740 грн. / 3 = 9 580 грн. - розмір заробітної плати позивача), заробітну плату за відпрацьовані дні вересня 2016 року у сумі 870,91 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 7 312,20 грн. та за вирахуванням податків та зборів у сумі 6 655,77 грн. - НДФЛ, 554,65 грн. - утримання військового збору, відповідач 02.09.2016 перерахував 29 766,09 грн. на картковий банківський рахунок позивача, що підтверджується Зарплатним листком та Довідкою ПАТ «ВТБ БАНК» за вих № 1828/125.2 від 16.11.2016.
Також, позивач відмовився від підпису в оригіналі наказу про звільнення і отримання трудової книжки, про що було складено відповідний акт.
Таким чином, ПрАТ «Київстар» правомірно видано Наказ №2103-ос про припинення трудового договору (контракту) з позивачем та звільнення на підставі його заяви.
Згідно п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1ст. 36 КЗпП України(за угодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Враховуючи факт звернення 01.09.2016 позивача із заявою про припинення трудових відносин за угодою сторін до відповідача, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, та прийняттям відповідачем Наказу № 2103-ос про припинення трудового договору слід дійти висновку, що припинення трудових відносин між позивачем і відповідачем відбулось у відповідності до домовленості сторін в порядок та спосіб встановлений п. 1 ст. 36 КЗпП України, відтак вимоги позивача в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є безпідставними.
Також, слід зазначити, що оскільки судом не було встановлено порушення трудових прав позивача при звільненні, то висновки суду про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди відповідають вимогам ст. 237-1 КЗпП України.
Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими доводи викладені в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК Україниапеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскільки при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування судового рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
В.А.Шебуєва