[1]
12 січня 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Нестеренка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно постанови, ОСОБА_2 . 30.09.2016 року приблизно о 01 год. 05 хв., в м. Києві по вул. Мельникова, 42,. керував автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді від 07.11.2016 року, а матеріали справи направити на новий розгляд.
У поданій скарзі, ОСОБА_2 також просить поновити йому строк на апеляційне оскарження даної постанови, оскільки він не був присутній під час розгляду справи, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 17.11.2016 року.
Вважає, що накладене на нього постановою судді від 07.11.2016 року, адміністративне стягнення в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи.
При цьому, посилаючись на вимоги статті 278 КУпАП, відповідно до якої суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Однак цих вимог дотримано не було, зокрема суддя Шевченківського районного суду м. Києва, в порушення вимог ст. 276 КУпАП, розглянув даний протокол, який територіально не підлягав розгляду в цьому суді.
Крім цього, звертає увагу на порушення суддею ст. 268 КУпАП, який постановив оскаржуване рішення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перевіривши при цьому своєчасність його сповіщення про час і місце розгляду справи, внаслідок чого він був позбавлений можливості скористатися своїми правами, передбаченими законодавством, а також, що накладене на нього адміністративне стягнення у виді 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян не може дорівнювати 10 200,00 гривень як про це зазначено у постанові, а тому, за наведених вище обставин ОСОБА_2 вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Також вказує на порушення ч.1 ст. 256 КУпАП, оскільки у складеному відносно нього протоколі не вказано адресу свідків та його пояснення, а в акті огляду на стан сп'яніння не зазначено кількісний показник результату проведеного огляду.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбачені ст.294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_2 пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.
Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2, вислухавши його пояснення та пояснення його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи на обґрунтування апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак судом першої інстанції в порушення вимог ст. 268 КУпАП розглянуто справу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а отже, не дотримано вимог закону в частині надання сторонам по справі можливості надавати пояснення та докази на підтвердження своєї невинуватості при розгляді справи в судовому порядку.
Так, відповідно до вимог ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Зважаючи, що ОСОБА_2 був позбавлений можливості надавати пояснення та докази в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції приймає до уваги його пояснення, надані під час апеляційного розгляду справи, в яких останній зазначив, що дійсно 30.09.2016 року, він, керуючи автомобілем марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1, за адресою вул. Мельникова, 42 в м. Києві, був зупинений працівниками поліції, однак у стані алкогольного сп'яніння він не перебував, а проведений на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу проводився за відсутності свідків.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2016 року, за адресою: вул. Мельникова, 42 в м. Києві, відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №053901, і даний протокол з додатками 06.10.2016 року надійшов до Шевченківського районного суду м. Києва, за результатами розгляду якого ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №053901 від 30.09.2016 року складеним відносно ОСОБА_2 (а.с. 1), в якому зазначено, що останній 30.09.2016 року в м. Києві, по вул. Мельникова, 42 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; даними проведеного тесту №1632 за допомогою приладу «Драгер» № ARВС - 0913, який показав наявність алкоголю в крові ОСОБА_2 в розмірі 0,97 ‰ (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_2 також погодився з результатами проведеного тесту, що засвідчив власним підписом (а.с. 3); поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 4, 5), які підтвердили результати проведеного огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, а тому вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена і його дії вірно кваліфіковані за ст.130 ч.1 КУпАП.
Апеляційні доводи ОСОБА_2 про те, що суддя Шевченківського районного суду м. Києва, в порушення вимог ст. 276 КУпАП, розглянув складений відносно нього протокол, який не підлягав розгляду в цьому суді, у зв'язку з тим, що адреса, за якою був складений протокол про адміністративне правопорушення, а саме вул. Мельникова, 42 в м. Києві, не відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд не приймає до уваги, оскільки згідно адміністративно-територіального поділу м.Києва, вказана адреса знаходиться безпосередньо в межах Шевченківського району м. Києва, а тому зазначений протокол згідно вимог ст. 276 КУпАП правомірно був розглянутий саме суддею Шевченківського районного суду м. Києва.
Що стосується доводів апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ч.1 ст. 256 КУпАП, в якому не зазначено адресу свідків, відсутні його пояснення, а в акті огляду не вказано кількісний показник результату огляду на стан сп'яніння, то таке твердження є безпідставним і не спростовує висновків суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Також не впливає на правильність прийнятого рішення і апеляційні посилання ОСОБА_2 на невідповідність зазначеного в оскаржуваній постанові судді розміру адміністративного стягнення та сумі накладеного штрафу, оскільки при накладені адміністративного стягнення у постанові була правильно зазначена сума штрафу - 10 200,00 гривень, що відповідає санкції частини 1 статті 130 КУпАП, а зазначений розмір стягнення у 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян є опискою.
Крім того, надані адвокатом Нестеренком О.С., під час апеляційного розгляду справи, документи про стан здоров'я ОСОБА_2 на підтвердження того, що він не міг керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп»яніння, оскільки за станом здоров»я не вживає спиртні напої, не можуть бути враховані судом, як доказ невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
За наведеного, вважаю постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№ 33/796/1790/2016 Категорія КУпАП: ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.