03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
16 листопада 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: представника позивача
відповідача
представника відповідача
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 614 гривень 79 копійок, посилаючись на невиконання відповідачем умов укладеного договору.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25 червня 2008 року у розмірі 30 614 гривень 79 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, підтримала доводи апеляційної скарги.
Справа №754/5968/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/1937/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Мальченко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Представник позивача, який діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ «Акцент-Банк», проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 червня 2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та відповідачем був укладений Договір б/н, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Отримуючи кредит, відповідач погодився, що заява на отримання кредиту, пам'ятка кредиту, умови та правила надання банківських послуг, а також тарифи становлять між позивачем та банком договорі про надання банківських послуг.
Згідно п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
З гідно п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується та такий самий термін.
Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, що передбачені цим договором більш ніж на 120 днів , клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.
З представленого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач належним чином прийняті на себе зобов'язання за вищезазначеним Договором не виконав.
Заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення останнього до суду відповідно до заявлених позовних вимог складає 30 614 гривень 79 копійок, з яких: 3 000 гривень - заборгованість за кредитом; 16 335 гривень 75 копійок заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 9 345 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 8.6 умов та правил надання банківських послуг; 500 гривень - штраф ( фіксована частина ); 1 434 гривні 04 копійки - штраф (процентна складова).
Зважаючи на те, що відповідач прийняті на себе забов'язання за вищезазначеним Договором не виконав, вимоги позивача є обгрунтованими.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Протягом дії укладеного кредитного договору жодна з його сторін не заявляла про його припинення, а тому дія цього договору була автоматично продовжена на наступні періоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк і в порядку, що встановлені договором.
Згiдно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за неможливостi виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки відповідачем не виконуються належним чином умови договору, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з вiдповiдача на користь позивача борг за Кредитним Договором № б/н вiд 25 червня 2008 року у розмірі 30 614 гривень 79 копійок.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: