ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.01.2017Справа № 910/1266/17
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про відстрочку сплати судового збору,
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХЛІБПРОДУКТ» про стягнення заборгованості у розмірі 73092607 грн. 41 коп.
Одночасно, Позивачем заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання позовної заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Одночасно, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240 000 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн. 00 коп.)
При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач просив Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХЛІБПРОДУКТ» заборгованість у розмірі 73092607 грн. 41 коп., тобто вимоги майнового характеру.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що при подачі даної позовної заяви, Позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 240 000 грн. 00 коп., оскільки його вимога носить майновий характер відповідно до норм статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування поданої заяви про відстрочку сплати судового збору Заявник посилається на те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки банк визнано неплатоспроможним й розпочато процедуру ліквідації, відсутні грошові кошти для можливості сплатити судовий збір.
01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Відповідно до цих змін Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виключено з переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Згідно з ст. 4 вказаного закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Враховуючи викладені вимоги закону, посилання Заявника на скрутне фінансове становище банку відхиляється Судом з огляду на те, що Фонд гарантування вкладів призначається у будь-якому банку саме у зв'язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування майнового стану заявника.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, самі лише обставини перебування у складному матеріальному становищі не може вважатися підставою для відстрочки сплати судового збору.
Суд зазначає, що Позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для надання йому відстрочки сплати судового збору, а також не додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження його доводів, а наведені заявником обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для відстрочення сплати судового збору. Крім того, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27 березня 2014 року по справі № 913/740/13-г.
Жодних доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі, Позивачем надано не було.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про відстрочку сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 44, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Суд -
В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про відстрочку сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРХЛІБПРОДУКТ» про стягнення заборгованості у розмірі 73092607 грн. 41 коп. - відмовити.
Суддя О.В. Чинчин