"25" січня 2017 р.Справа № 916/3058/16
за позовом: Комунальної установи "Одеський обласний онкологічний диспансер"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління обласної ради з майнових відносин Одеської обласної ради
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації
про усунення перешкод у користуванні майном
Суддя Бездоля Д.О.
Представники:
від позивача: Токаєва Ю.В. (ордер від 10.11.2016, ОД № 189968);
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи-1: Пятаєв О.В. (довіреність від 10.01.2017, № 2);
від третьої особи-2: Чорнюк О.Р. (довіреність від 10.01.2017 № 2).
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про зобов'язання останнього усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням першого поверху головного корпусу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом звільнення цього приміщення.
Підставою даного позову позивач визначив обставину припинення дії договору оренди спірного приміщення від 22.05.2012, укладеного між сторонами, за наявності вчасно поданої позивачем заяви про припинення його дії. Додаткова угода від 01.06.2015 до цього договору не була погоджена третіми особами, а отже є недійсною та такою, що не породжує наслідків пролонгації даного договору на новий строк.
Треті особи позов позивача повністю підтримали.
Ухвалою суду від 14.11.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 30.11.2016 о 14 год. 15 хв.
Ухвалою суду від 30.11.2016 розгляд справи був відкладений на 19.12.2016 о 15 год. 40 хв. у зв'язку з необхідністю подання сторонами витребуваних судом доказів по справі.
Ухвалою суду від 19.12.2016 розгляд справи був відкладений на 28.12.2016 о 17 год. 15 хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів по справі.
Ухвалою суду від 28.12.2016 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 25.01.2017 о 15 год. 45 хв. у зв'язку з залученням до участі у справі третіх осіб та необхідністю подання сторонами усіх витребуваних судом доказів по справі.
Відповідач у судове засідання 25.01.2017 знову не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа згідно з ст. 75 ГПК України розглядається по наявним в ній матеріалам.
25.01.2017 відповідач подав до суду клопотання про витребування від третьої особи-1 відомостей про власника спірного приміщення.
Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалив відмовити відповідачу у його задоволенні, оскільки відповідачем чітко не вказано який саме доказ він просить суд витребувати у третьої особи-1, обставини, що перешкоджають самостійному наданню відповідачем до суду даного доказу, а також підстави, з яких випливає, що цей доказ має третя особа-1.
25.01.2017 відповідач подав до суду клопотання про витребування від служби кур'єрської доставки Спецкур'єр інформацію та документи:
- чи зареєстровано в службі кур'єрської доставки Спецкур'єр замовлення № 15978 від 27.03.2015 на доставку кореспонденції за адресою: АДРЕСА_2, 65017 на ім'я відповідача;
- чи було вручено та кому вручено замовлення № 15978 від 27.03.2015 на доставку кореспонденції за адресою: АДРЕСА_2, 65017 на ім'я відповідача, якщо не вручено - з якої причини;
- зазначити ПІБ, місце мешкання, телефон кур'єра, який виконував доставку замовлення № 15978 від 27.03.2015 на доставку кореспонденції за адресою: АДРЕСА_2, 65017 на ім'я відповідача.
Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалив відмовити відповідачу у його задоволенні, оскільки відповідачем чітко не вказано який саме доказ він просить суд витребувати від служби кур'єрської доставки Спецкур'єр, обставини, що перешкоджають самостійному наданню відповідачем до суду даного доказу.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями, зокрема, є: підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
22.05.2012 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, був укладений договір (далі - договір), погоджений з третьою особою-1, за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у строкове платне користування не житлові приміщення першого поверху хірургічного комплексу диспансеру загальною площею 20,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 9.1. договору, договір діє з 1 липня 2012 до 31 травня 2015. Згідно з п. 9.4 договору, дія договору, зокрема, припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 9.6 договору зміни, доповнення або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Згідно з п. 9.7 договору зміни та доповнення до договору підлягають оформленню відповідної додаткової угоди за підписом сторін і повинні бути погоджені з власником майна. Одностороння відмова від виконання договору та внесених змін не допускається.
Відповідно до п. 9.9 договору позивач повинен за 30 днів сповістити власника про припинення договору, надіславши власнику повідомлення та заяви сторін. Згідно з п. 9.10 договору позивач повинен за 30 днів до завершення терміну дії договору сповістити власника про намір продовжити термін дії договору, надіславши йому повідомлення та заяви сторін для погодження.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно з ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Отже, у наведених нормах права законодавець визначив, що договір оренди може бути продовжений сторонами на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, за умови наявності одночасно 2 обставин: 1). продовження орендарем користування майном після закінчення строку договору оренди; 2). відсутності у орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору волевиявлення на припинення договору оренди.
17.02.2015 третя особа-1 звернулась до позивача з листом № 05-01/364, отриманим останнім 04.03.2015, в якому повідомила позивача про відсутність у третьої особи-1 наміру погоджувати пролонгацію договору та просила повідомити його про це відповідача.
27.03.2015 позивач звернувся до відповідача з листом (заява-вимога), отриманим відповідачем згідно з повідомленням № 15978 (а.с. 58, т. 1) - 30.03.2015, тобто за 2 місяці до закінчення строку дії договору, в якому повідомив відповідача, що договір продовжуватись не буде і останній має зобов'язання у встановлений законом термін повернути спірне майно.
Після закінчення строку договору відповідач продовжив користуватись спірним майном і вже 01.06.2015 сторони укладають додаткову угоду до договору, в якій узгоджують продовження строку дії договору до 30.04.2018 та передбачають незмінність інших умов договору і чинність даної додаткової угоди з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін. При цьому третіми особами додаткова угода від 01.06.2015 до договору погоджена не була.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За встановлених обставин, господарський суд вважає, що у спірних відносинах одночасно наявні 2 обставини, передбачені у ст. 764 ЦК України та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", як-то: 1). продовження відповідачем користування спірним майном після закінчення строку договору; 2). укладення сторонами додаткової угоди від 01.06.2015 до договору свідчить про відсутність у позивача, як орендодавця згідно з ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору волевиявлення, яке відповідає його внутрішній волі, на припинення договору.
Господарський суд вважає, що доводи позивача та третіх осіб, що додаткова угода від 01.06.2015 до договору є нікчемною, оскільки згідно з п. 3.4. статуту позивача укладена без згоди та погодження третіх осіб, не заслуговують на увагу, оскільки згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Нікчемність додаткової угоди від 01.06.2015 до договору з підстав відсутності згоди на її укладення третіх осіб законом не встановлена, а отже цей правочин може бути оспорюваним та відповідно вимога про визнання його недійсним може бути предметом позову особи, право якої порушено чи оспорено внаслідок укладення цього правочину (додаткової угоди) без отримання її згоди чи погодження.
За цих обставин, господарський суд вважає, що у позові позивачу слід відмовити.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Комунальну установу "Одеський обласний онкологічний диспансер".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення складено 30 січня 2017 р.
Суддя Д.О. Бездоля