ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.01.2017Справа №910/16036/16
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Харківської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Харківська районна державна адміністрація
про зобов'язання вчинити дії.
Суддя Нечай О.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_3, за довіреністю.
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2016 було порушено провадження у справі № 910/16036/16, розгляд справи призначено на 28.09.2016.
26.09.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.09.2016.
28.09.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/16036/16 позивач виконав.
28.09.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/16036/16 відповідач не виконав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2016 розгляд справи було відкладено до 19.10.2016.
11.10.2016 до господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
19.10.2016 представник позивача у судове засідання з'явився.
19.10.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 28.09.2016 відповідач виконав.
Представник позивача у судовому засіданні 19.10.2016 подав клопотання про продовження строку розгляду справи.
Розглянувши у судовому засіданні 19.10.2016 клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вищезазначеного клопотання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2016 було продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено її розгляд на 23.11.2016.
24.10.2016 до господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові заперечення на позовну заяву.
16.11.2016 до господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 19.10.2016.
23.11.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.10.2016 позивач виконав.
23.11.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про необхідність залучення Харківської районної державної адміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 та ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи необхідність залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, у зв'язку з витребуванням у третьої особи нових доказів та неявкою представника відповідача, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2016 було залучено Харківську районну державну адміністрацію до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та відкладено розгляд справи на 14.12.2016.
09.12.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від Харківської обласної державної адміністрації надійшла належним чином засвідчена копія довіреності на представника відповідача ОСОБА_4 та клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
12.12.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 23.11.2016.
14.12.2016 представник позивача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 23.11.2016 позивач виконав.
14.12.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився.
14.12.2016 представник третьої особи у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 23.11.2016 третя особа не виконала.
Враховуючи не з'явлення в судове засідання представників учасників судового процесу та неподання третьою особою витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 11.01.2017.
У судове засідання 11.01.2017 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 11.01.2017 не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
06.09.2002 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - позивач, орендар) та Харківською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець, третя особа) було укладено Договір оренди земельної ділянки водного фонду (далі - Договір оренди), відповідно до якого в оренду позивачу було передано земельну ділянку загальною площею 18,4274 га, в тому числі: під водою -7,9921 га; прибережної смуги - 10,4353 га: з них пасовищ - 8,8297 га, лісових насаджень - 0,7866 га та господарських доріг - 0,0458 га; дамби - 0,1425 га, боліт - 0,6308 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 згідно з планом землекористування, що додається.
Пунктом 2.2 Договору оренди передбачено, що строк його дії складає 10 років. По закінченню терміну договору орендар має право його пролонгації з орендодавцем, при бажанні щодо продовження дії договору на новий термін. Орендар повинен повідомити орендодавця не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.
Позивач у своєму позові зазначає суду про те, що скористався своїм правом на поновлення Договору оренди після закінчення строку його дії, завчасно звернувся до третьої особи з відповідним клопотанням.
Судом встановлено, що третьою особою було видано Розпорядження про поновлення права оренди на земельну ділянку та надання дозволу на розробку Технічної документації із землеустрою від 03 червня 2013 № 200, відповідно до якого позивачу було поновлено право оренди на земельну ділянку із земель водного фонду, загальною площею 18,4274 га, в тому числі: під водою - 7,9921 га; прибережної смуги - 10,4353 га, з них пасовищ - 8,8297 га, лісових насаджень - 0,7866 га та господарських доріг - 0,0458 га; дамби - 0,1425 га, боліт - 0,6308 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Веселівської сільської ради строком на 10 років, в межах вищезазначеного Договору оренди. Крім того, був даний дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку із земель водного фонду, загальною площею 18,4274 га, в межах Договору оренди, яка розташована за межами населеного пункту на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, для риборозведення та підтримання санітарного стану водойми.
Вказаним Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області про поновлення права оренди на земельну ділянку та надання дозволу на розробку Технічної документації із землеустрою від 03 червня 2013 № 200 позивача було повідомлено про необхідність укладення додаткової угоди до Договору оренди після розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Позивач зазначає, що на виконання п. 2 вказаного вище Розпорядження він звернувся до ТОВ «Агро-грант» (Ліцензія Держземагентства України АД №034130) з заявою про підготування технічної документації із землеустрою.
Матеріалами справи підтверджується, що на замовлення позивача ТОВ «Агро-грант» було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для риборозведення та підтримання санітарного стану водойми за межами населеного пункту на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, яка була погоджена Управлінням Держземагентства у Харківському районі Харківської області та внесено до Державного земельного кадастру.
06.05.2014 було внесено електронний документ та надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-НОМЕР_1 (кадастровий номер НОМЕР_2).
Крім того, з метою визначення актуальної вартості оренди земельної ділянки у ТОВ «Інститут правового консалтингу» (Ліцензія Державного комітету України із земельних ресурсів серія НОМЕР_3 від 06.12.2012) було замовлено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається на умовах оренди позивачу для риборозведення та підтримання санітарного стану водойми, що розташована за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, загальною площею 18,4274 га (кадастровий номер: НОМЕР_2).
З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2014 ТОВ «Інститут правового консалтингу» було складено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається на у мовах оренди позивачу для риборозведення та підтримання санітарного стану водойми, що розташована за межами населених пунктів Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, загальною площею 18,4274 га (кадастровий номер: НОМЕР_2).
Судом встановлено, що Рішенням XXXIV сесії VI скликання Харківської районної ради Харківської області 26 лютого 2015 було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надається у користування позивачу на умовах оренди.
Позивач зазначає суду про те, що на виконання п. 3 Розпорядження № 200 від 03 червня 2013 до Харківської районної державної адміністрації було надано весь передбачений діючим законодавством комплект документів для укладення додаткової угоди до Договору оренди. У відповідь на надані документи третя особа відмовила в укладанні додаткової угоди до Договору оренди, посилаючись на те, що Законом України «Про аквакультуру», який набрав чинності 01.07.2013, були змінені повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі водних об'єктів у користування. Таким правом наділені органи, які здійснюють розпорядження земельними ділянками, а саме правом розпоряджатися об'єктами за межами населеного пункту наділені обласні державні адміністрації, а тому було рекомендовано звернутися до Харківської обласної державної адміністрації з відповідним клопотанням.
Тому, враховуючи рекомендації третьої особи, 30 квітня 2015 позивач звернувся з відповідним клопотанням та з пакетом документів до Харківської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) з метою укладення додаткової угоди до Договору оренди.
Відповідачем на вказане клопотання позивачу 28 травня 2015 було надано лист-відповідь № 03-61/871, в якому відповідач зазначив, що для вирішення питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки позивачу необхідно надати до Харківської обласної державної адміністрації документи, які визначені діючим законодавством при надані у користування водних об'єктів, а саме:
- паспорт водного об'єкту, розроблений і погоджений згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99;
- правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності (користування) на гідроспоруду;
- дозвіл на спеціальне водокористування для рибогосподарських потреб.
В подальшому, позивач, у відповідності до чинного на той момент законодавства України, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення водогосподарчого паспорту на водойму, розташовану за межами населеного пункту на території Веселівської сільської ради, яка знаходиться у користуванні на умовах оренди.
Юридичним департаментом ХОДА, за дорученням керівництва Харківської обласної державної адміністрації, в рамках наданих повноважень, було розглянуто лист позивача щодо надання дозволу на виготовлення водогосподарчого паспорту на водойму розташовану за межами населеного пункту на території Веселівської сільської ради, яка знаходиться у користуванні на умовах оренди, та листом № 02-49/163 від 17.06.2015 повідомило про те, що виготовлення паспорту водного об'єкту необхідно замовляти у відповідних сертифікованих розробників - фахівців водного господарства, оскільки в паспорт вносяться характеристики ставка, прибережної захисної смуги та інші відомості, які регламентують експлуатацію водного об'єкта та забезпечують кількісне та якісне відновлення всіх ресурсів, пов'язаних з існуванням водойми. Крім того, було зазначено про необхідність приведення права користування вказаною земельною ділянкою та водним об'єктом у відповідність до статті 51 Водного кодексу України, Типового договору оренди водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420, Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236.
Позивач направив Голові Харківської обласної державної адміністрації звернення б/д б/н, копія якого наявна у матеріалах справи, в якому зазначив про те, що оскільки в паспорт вносяться характеристики водного об'єкта, прибережної захисної смуги та інші відомості, які регламентують експлуатацію водного об'єкта та забезпечують кількісне та якісне відновлення усіх ресурсів, пов'язаних з існуванням водойми, виготовлення паспорта зазначеного водного об'єкта узгоджено з Харківським обласним управлінням водних ресурсів.
Листом № 02-49/495 від 27.04.2015 позивача було повідомлено про відсутність в наданих на розгляд відповідача матеріалах інформації щодо зареєстрованого у встановленому законодавством порядку права оренди на зазначений водний об'єкт, що в свою чергу унеможливлює вирішення питання стосовно виготовлення паспорту водного об'єкта.
Позивач зазначає суду про те, що в повному обсязі виконав вимоги розпорядження Харківської районної державної адміністрації № 200 від 03.06.2013, а також, за рекомендацією попереднього орендодавця, враховуючи всі зміни, що відбулися в діючому законодавстві, звернувся до нового розпорядника земельної ділянки водного фонду з метою укладення додаткової угоди до Договору, а відповідач, в свою чергу, ухиляється від передбаченого діючим законодавством обов'язку щодо укладення додаткової угоди до Договору оренди, вчиняючи різні перешкоди, відкладаючи її підписання.
Відповідач заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що, зокрема, відсутність у матеріалах інформації про державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки позбавляє Харківську обласну державну адміністрацію встановити факт того, чи має позивач право оренди на неї. Укладання ж додаткової угоди без встановлення всіх, необхідних відповідно до законодавства, юридичних фактів стосовно статусу земельної ділянки суперечило б положенню ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, якою визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Крім того, відповідач зазначає суду, що Харківська обласна державна адміністрація, здійснюючи права власника землі, діє за своєю власною волею та не може бути примушена до укладання тих чи інших правочинів, зокрема, й договору оренди.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно з частин 1 та 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу. (ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату спливу строку дії Договору) землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.
Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.
Таким чином, позивачем, на підставі Договору оренди були набуті права орендного користування земельною ділянкою водного фонду. Вказаний Договір повністю відповідав приписам чинного на момент його укладення законодавства.
Строк дії Договору оренди сплив 06.09.2012.
Згідно з частинами 1, 6, 8 та 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на дату спливу строку дії Договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У частині першій статті 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру реалізації цього права.
Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З огляду на ту обставину, що позивач, як орендар, після спливу строку Договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, переданою йому за Договором оренди, що не заперечується сторонами, а також враховуючи, що третя особа, діючи на той момент в рамках наданих їй законом повноважень, підтвердила факт поновлення позивачу оренди земельної ділянки після спливу строку дії Договору оренди, що випливає з її Розпорядження № 200 від 03 червня 2013, суд дійшов висновку про те, що Договір оренди автоматично поновився на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Також суд звертає увагу, що будь-які додаткові обов'язки, які третя особа та відповідач покладали на позивача для поновлення Договору оренди, суперечать вищевказаним приписам Закону, оскільки Закон України «Про оренду землі» не ставить в залежність автоматичну пролонгацію договору оренди від певних дій сторін, необхідних для оформлення об'єкту оренди.
Частиною першою ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
01.07.2013 набрав чинності Закон України «Про аквакультуру», який визначає принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.
Відповідно до ст. 11 згаданого Закону до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать:
- участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних програм розвитку аквакультури;
- надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України;
- здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази пропозиції (оферти) позивача, як заінтересованої особи, укласти додаткову угоду до Договору оренди, наданої третій особі або відповідачу, як органу, який після 01.07.2013 року уповноважений законом на надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України. Відсутність звернення позивача до відповідача та третьої особи з проектом відповідної додаткової угоди до Договору оренди про його поновлення також підтвердив уповноважений представник позивача в судовому засіданні.
Разом з тим, за загальним правилом, встановленим статтею 33 Закону України «Про оренду землі», саме на орендаря покладено обов'язок складення проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди та надання його орендодавцю на підписання.
З огляду на вищенаведене, позивачем не доведено суду належними доказами наявного зволікання з боку орендодавця в укладенні додаткової угоди до Договору оренди, а відтак позивачем не доведено факту порушення його прав.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до Договору оренди не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Повне рішення складено 30.01.2017.
Суддя О.В. Нечай