Справа № 307/3877/15-ц
Провадження № 2/307/41/17
23 січня 2017 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Клим В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_3 після його смерті, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та стягнення моральної шкоди. В позовній заяві ОСОБА_3 зазначав, що 26 серпня 2014 року відповідачка ОСОБА_2 згідно письмової розписки отримала від нього в борг грошові кошти в сумі 500 євро, що на день отримання позики у гривневому еквіваленті станом на 16 грудня 2015 року складало 12885 гривень, строком на один місяць під 10% річних за користування коштами. Не зважаючи на це, відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання перед ним не виконала і грошові кошти не повернула. Також, ОСОБА_3 зазначав, що він неодноразово звертався до відповідачки з вимогою повернути борг, однак вона борг так і не повернула. Діями відповідачки йому також заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 5000 гривень.
Просив суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором позики в сумі 500 євро, що станом на 16 грудня 2015 року становило 12885 гривень та 5000 гривень моральної шкоди.
Представник позивачки ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно письмової розписки від 26 серпня 2014 року відповідачка ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 в борг 500 євро, що станом на 16 грудня 2015 року становило 12885 гривень строком на один місяць під 10% річних за користування коштами.
5 лютого 2016 року ОСОБА_3 помер, що стверджується свідоцтвом про його смерть.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 листопада 2016 року ОСОБА_1 залучено до участі в даній цивільній справі як позивача, у зв'язку з її правонаступництвом після смерті ОСОБА_3
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від позичальника від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення суми позики є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми позики та сплати процентів.
Згідно ст..611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, наслідки порушення договору позичальником установлені ст.ст.625, 1050 ЦК України, які не передбачають відшкодування моральної шкоди.
Не встановлює відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди і укладений між сторонами договір позики.
В судовому засіданні встановлено, що в порушення умов договору позики від 26 серпня 2014 року відповідачка ОСОБА_2 не виконала належним чином зобов'язання по договору позики і її заборгованість перед ОСОБА_1, яка є правонаступником після смерті ОСОБА_3, за вказаним договором станом на 16 грудня 2015 року складає 500 євро, що за курсом НБУ станом на 16 грудня 2015 року становило 12885 гривень.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов в межах заявлених позовних вимог слід задовольнити частково і стягнути з відповідачкиОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) євро, що станом на 16 грудня 2015 року становило 12885 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) гривень заборгованості за договором позики.
Враховуючи, що ні договором позики від 26 серпня 2014 року, ні ст..ст.625, 1050 ЦК України, не передбачено відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень слід відмовити.
Судові витрати в частині сплаченого судового збору покласти на відповідачку.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 169, 209, 213-215 ЦПК України, ст. 625, 1046-1050 ЦК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот) євро, що станом на 16 грудня 2015 року становило 12885 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) гривень заборгованості за договором позики.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 640 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Г о л о в у ю ч и й: ОСОБА_5