Справа № 310/8845/16-ц
2/310/879/17
Іменем України
30 січня 2017 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
в складі: головуючого - судді Крамаренка А.І.
при секретарі - Корнієнко Н.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28 квітня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №12. Мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю.
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи що спільне життя з відповідачем не склалось з причин різних поглядів на життя. На даний час сторони проживають окремо та не ведуть спільне господарство, відповідач фактично створив нову сім'ю.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Відповідно до поданої заяви від 24.01.2017 року просила розглядати справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2. подав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , що беруть участь у справі.
Як встановлено судом сторони з 28 квітня 2007 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Вжиті судом заходи для примирення подружжя та збереження шлюбу результату не мали.
Таким чином, суд приймає до уваги пояснення сторін щодо неможливості подальшого збереження шлюбу, фактичне проживання відповідача в іншій сім'ї та приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 60 , 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 109, 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 28 квітня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис №12.
Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.І. Крамаренко