24 січня 2017 року м. Київ К/800/2252/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ДПІ)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2016
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016
у справі № 808/2322/16 Запорізького окружного адміністративного суду
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
19.01.2017 (згідно з штампом на поштовому конверті; штрихкодовий ідентифікатор 6906313226779) ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі № 808/2322/16.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, як така, що подана без дотримання вимог частини 2 статті 212 та частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 3 підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (набрав чинності з 01.09.2015) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в адміністративній справі складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Законом України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні.
Процесуальна правоздатність особи визначається нормами процесуального права, які діють на дату існування певної події чи вчинення дії, з якими пов'язано виникнення процесуального права чи обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка вважає, що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя через неможливість сплатити судовий збір з певних причин, може подати до суду відповідне клопотання з обґрунтуванням доводів про наявність таких перешкод з наданням відповідних доказів на їх підтвердження (витягу з кошторису, довідки територіального органу ДКС України про відсутність відповідного фінансування тощо).
Таке клопотання ДПІ не заявляє, про наявність такого роду обставин та їх доказів не зазначає.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.
Керуючись статтями 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 залишити без руху.
Встановити відповідачу строк до 17.02.2017 для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги.
.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Є.А. Усенко