Справа № 520/12157/16-к
Провадження № 1-кп/520/296/17
27.01.2017 року
Київський районний суд міста Одеси у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в м.Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015160000000759 від 03 жовтня 2015 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Одесі, громадянина України, українця, не працюючого, одруженого, інваліда 1-ї групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,
потерпіла ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
02 жовтня 2015 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 », рухаючись по проїзній частині вулиці Левітана з боку вулиці Маршала Жукова у напрямок вулиці Ільфа і Петрова у Київському районі міста Одеса, поблизу будинку №110 вулиці Левітана, зупинився, далі будучи неуважним, не забезпечив контроль над дорожньою обстановкою, перед початком руху не впевнився у його безпеці та при знаходженні на проїзній частині пішохода у безпосередній близькості від автомобіля почав рух, та передньою правою частиною автомобіля на відстані біля 30 см праворуч від повздовжньої осі автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину з права наліво відносно руху автомобіля.
В результаті наїзду пішохід ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 1466 від 02.07.2016 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому обох кісток (великогомілкової та малогомілкової) лівої гомілки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків, рваної рани лівої гомілки на межі середньої та нижньої третини, які згідно п.2.1.3 «м» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Згідно висновку експерта № 4312 судової автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 » на пішохода, встановлено що в умовах пригоди належні дії водія автомобіля «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 » регламентувалися вимогами пункту 10.1 ПДР, відповідно яких перед початком руху водій повинен був впевнитися про безпеку, і по факту знаходження вже на проїзній частині пішохода у безпосередній близькості від автомобіля, не починати рух до моменту виходу пішохода зі смуги автомобіля.
З технічної точки зору, належним виконанням вимог пункту 10.1 ПДР водій автомобіля мав технічну можливість уникнути пригоди.
Таким чином, ОСОБА_3 , допустив порушення вимог пунктів 1.5., 2.3.б, 10.1. Правил дорожнього руху України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), що зобов'язують водія:
п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.
В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 02 жовтня 2015 року в обідній час, він їхав по вулиці Левітана з боку проспекту Маршала Жукова в напрямку вулиці Ільфа і Петрова. З автостоянки універсаму «Копійка» від'їжджала машина, водій якої блимнув фарами, щоб він його пропустив. Він дав проїхати машині, після чого натиснув на педаль газу, і в той момент почув удар з правого боку машини. Він подивився в дзеркало заднього виду та побачив дівчину на дорозі. Зупинився, натиснув кнопку аварійного світла, підійшов та побачив, що сталося. У дівчини капала кров. Дівчина думала, що він її переїхав. Він викликав швидку медичну допомогу та слідчого. Дівчина переходила не по пішохідному переходу. Він дійсно надав потерпілій 8 000 гривень. Якою частиною автомобіля був контакт з потерпілою він не знає.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що 02 жовтня 2015 року вона йшла з роботи, зайшла в універсам «Копійка». Раніше на вулиці Левітана був пішохідний перехід. Стоячи на тротуарі вона чекала, щоб перейти дорогу. Перед нею зупинилась машина «Daewoo». Водій махнув рукою, тоді вона зробила два шаги, на третьому шагу вона відчула удар, впала, машина зупинилась. Водій підійшов й спитав, куди вона йде, на що вона відповіла, що вона думала, що той її пропускає. Якась жінка підійшла та потім в аптеці викликала швидку медичну допомогу. Переходила вона по пішохідному переходу. В лікарню обвинувачений не приїжджав. Вважає, що контакт з її ногою відбувся переднім бампером автомобіля з правої сторони. Машина була не тонована. Вона дійсно думала, що водій її пропускав, тому що водій через відкрите вікно махнув рукою коли зупинився перед нею. Вона не впевнена, що водій бачив її, але так вважала. Обвинувачений після пригоди стояв розгублений, не погрожував.
Крім того, вина обвинувачуваного ОСОБА_3 доведена документальними матеріалами кримінального провадження.
Протоколом огляду місця події від 02.10.2015 року з план-схемою до протоколу огляду зафіксовано обстановку на місці дорожньо-транспортної події за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , розташування транспортного засобу та визначено місце наїзду на пішохода, яке відбулось на проїзній частині дороги.
Висновком № 001684 від 02.10.2015 року доведено, що за результатами медичного огляду, проведеного КУ «ООМЦПЗ» у ОСОБА_3 не виявлено ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння.
Ухвалою слідчого судді від 06 жовтня 2015 року накладено арешт на автомобіль «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 », 1997 року випуску.
Висновком судово-медичної експертизи № 1466 від 02.07.2016 року доведено, що ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому обох кісток (великогомілкової та малогомілкової) лівої гомілки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків, рваної рани лівої гомілки на межі середньої та нижньої третини, які згідно п.2.1.3 «м» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Зазначені ушкодження утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути частини кузова рухаючогося транспортного засобу в момент контактування з тілом постраждалої.
Висновком експерта № 5840/5841 від 08.10.2015 року судової комплексної транспортно-трасологічної і автотехнічної експертизи з дослідження автомобіля «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 » встановлена наявність слідів, які можливо віднести до утворення їх в результаті контактування з пішоходом: потертості брудопилового шару на передньому бампері правої частини, на корпусі правої фари головного світла і на копоті в правій частині. Розподіл вказаних слідів і міра їх виразності відображають механізм контакту, а саме: первинне контактування з передньою правою частиною автомобіля на відстані 30 см праворуч від поздовжньої осі автомобіля. На момент ДТП гальмова система, рульове керування і ходова частина автомобіля перебували в працездатному стані.
Висновком експерта № 4312 від 19.09.2016 року судової автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 » на пішохода, доведено, що в умовах даної пригоди належні дії водія автомобіля «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 » регламентувалися вимогами пункту 10.1 ПДР, відповідно яких перед початком руху водій повинен був впевнитися про безпеку, і по факту знаходження вже на проїзній частині пішохода у безпосередній близькості від автомобіля, не починати рух до моменту виходу пішохода зі смуги автомобіля. З технічної точки зору, належним виконанням вимог пункту 10.1 ПДР водій автомобіля мав технічну можливість уникнути пригоди.
Відповідно до Акту здачі приймання висновку судового експерта № 5841 від 08.10.2015 року, Акту здачі приймання висновку судового експерта № 5840 від 08.10.2015 року та Акту здачі приймання висновку експерта № 4312 від 19.09.2015 року витрати на залучення експертів складають 1 205 гривень 10 копійок.
Протоколом слідчого експерименту від 05.09.2016 року за участю потерпілої ОСОБА_7 встановлено обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 02 жовтня 2015 року.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_3 , яким підтверджено, що обвинувачений раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом 1 групи безстроково.
Даючи юридичну оцінку дослідженим в судовому провадженні доказам, суд вважає їх допустимими, належними та достовірними.
В судовому засіданні доведено, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, та обвинувачений дійсно винний в скоєнні інкримінуємого йому кримінального правопорушення.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості та обставини скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, і вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та розкаявся у скоєному, що в силу ст.66 КК України визнано судом обставинами, які пом'якшують покарання, крім того, раніше обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягався, є інвалідом 1-ї групи, характеризується позитивно, враховуючи думку потерпілої, тому суд вважає можливим звільнити останнього від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.
В кримінальному провадженні заявлено цивільний позов в інтересах КУ «Міська клінічна лікарня №11» в сумі 7 270 гривень 43 копійки щодо відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про задоволення цивільного позову в сумі 7 270 гривень 43 копійки, суд вважає, що він підлягає повному задоволенню та стягненню з ОСОБА_3 , у зв'язку із визнанням відповідачем позову, та прийняттям судом такого визнання, відповідно до положень ст.174 ЦПК України.
Крім того, в кримінальному провадженні було заявлено цивільний позов потерпілою ОСОБА_5 , який підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України.
Вирішуючи питання щодо оплати процесуальних витрат, суд, враховуючи майновий стан обвинуваченого, вважає за можливим повністю звільнити його від оплати процесуальних витрат, відповідно до ч.1 ст.119 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 371, 373-376 КПК України , суд,-
Визнати ОСОБА_3 винним за ч.2 ст.286 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.1 ч.1 ст.76, п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого суді від 06 жовтня 2015 року на автомобіль «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 », 1997 року випуску.
Автомобіль «Daewoo-Nexia», р/н « НОМЕР_1 », 1997 року випуску, після набрання вироку законної сили повернути законному власнику - ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунальної установи «Міська клінічна лікарня №11» в рахунок відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 в сумі 7 270 гривень 43 копійки.
Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.119 КПК України витрати на залучення експертів Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз в розмірі 1 205 гривень 10 копійок компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1