Кіровоградської області
"08" травня 2007 р.
Справа № 4/73
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю. І., розглянувши матеріали справи № 4/73
за позовом: комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград
відповідача 2: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України, м. Київ
про зобов'язання передати газ
Представники сторін:
від позивача - участі не брав;
від відповідача 1 - Дерев"янко Є.Л. , довіреність № 07/01-28 від 29.12.06;
від відповідача 2 - Мицько Р.М. , довіреність № 346/10 від 29.12.06;
Про час та місце розгляду справи позивач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Повідомлення №1411062 про час та місце розгляду справи вручено позивачу 23.03.2007 року (а.с.28). За клопотанням відповідача 1 ухвалою суду від 12.04.2007 року у зв'язку з неявкою позивача у судове засідання відкладено розгляд справи на 14 год. 08.05.2007 року.
Подано позов про зобов'язання передати газ комунальному підприємству "Теплокомуненерго", м. Олександрія (позивач по справі) в 2007 році відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (відповідач 1) та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України (відповідач 2). На обґрунтування своїх вимог позивач визначив наступне.
29.12.2006 року між позивачем та відповідачем 2 укладено договори №06/06-1655ТЕ-18 на постачання природного газу для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання та №06/06-1656 БО-18 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та інших бюджетів, а також інших суб'єктів. Відповідно до умов вказаних договорів постачальник ( відповідач 2) зобов'язується передати позивачу в 2007 році природний газ, а позивач прийняти газ та оплатити його на умовах вказаних договорів. Однак, в порушення умов договорів відповідач 2 направив відповідачу 1 доручення №24 на відключення від газопостачання позивача та пломбування вхідної запірної арматури за №31/17-37 від 06.03.2007 року. Позивач вважає дії відповідачів неправомірними, оскільки правовідносини виникли на підставі договорів і підпадають під ознаки договорів купівлі- продажу, які регламентуються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати передачі кількості товару, якого не вистачає згідно до положень ст. 670 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідачі порушили принципи державної політики у сфері теплопостачання, які передбачені ст.6 Закону України “Про теплопостачання» і регламентують заборону відключення в опалювальний період об'єктів теплопостачання від системи газопостачання, як об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення. Обсяги обмеження не повинні призвести до зупинки теплогенеруючого обладнання.
У відзиві на позовні вимоги відповідачі заперечили їх обґрунтованість повністю, оскільки виходячи з умов спірних договорів сторонами визначались обсяги газу, які підлягали до постачання, в приблизних розмірах що засвідчується вказівкою “до» та конкретно визначався період постачання. Кількість газу, обумовлена договором є плановою. Згідно до п.п.3.3, 3.4 договорів приймання - постачання газу у відповідному місяці оформляється актом приймання - передачі газу в якому вказуються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу. Для остаточних розрахунків є підставою лише акти приймання-передачі газу. Відповідачі вважають безпідставними посилання позивача на неправомірність дій по відключенню позивача від газопостачання, оскільки позивач має борг в розмірі 3683115 грн. 91 коп. і є законні підстави для припинення подачі газу на котельні позивача. Відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов укладених договорів.
Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими, в позові слід відмовити повністю.
Такий висновок господарський суд зробив на підставі наступного.
За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до п.2.1 Договорів від 29.12.2006 року №06/06-1655ТЕ-18 на постачання природного газу для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання та №06/06-1656 БО-18 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та інших бюджетів, а також інших суб'єктів постачальник повинен передати покупцю в період з 01.01.2007 року по 31.01.2007 року природний газ в обсязі до 6000 тис. куб. м. та відповідно в обсязі до 2000 тис. куб. м., а в період з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року відповідно до 5200 тис. куб.м. та до 1800 тис. куб.м. Тобто згідно до умов вказаних договорів визначено приблизний обсяг газу, що підлягав до постачання, а не конкретна його кількість. При цьому господарським судом враховується специфіка постачання природного газу, коли він передається в загальному потоці на газовимірювальних станціях в газотранспортну систему “Укртрансгаз», а визначення показань приладів обліку газу та юридичної факту поставки покупцю можливо визначити лише шляхом підписання актів приймання - передачі газу. Відповідно до умов договорів у відповідачів не виникло зобов'язання поставити саме фіксовану кількість газу, а натомість було визначено лише граничну межу запланованих для поставки обсягів, позиція позивача щодо застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 669, 670 Цивільного кодексу України є помилковою.
Господарський суд вважає правомірними дії відповідачів, які згідно до постанови Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 року “Про забезпечення споживачів природним газом» та № 1687 від 08.12.2006 року “Про затвердження Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення» виконали дії: відповідач 2 направив відповідачу 1 доручення №24 про відключення від газопостачання підприємств - боржників за спожитий природний газ та пломбування вхідної запірної арматури від 06.03.2007 року, оскільки визначальним для визначення правомірності цих дій є факт наявності заборгованості за фактично отриманий газ та порушення позивачем викладених в п.6.1 договорів строків проведення оплати- до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. При цьому враховується, що згідно до п.7.4 договорів (а.с.18) передбачено право постачальника в односторонньому порядку змінити порядок оплати за спожитий газ, а саме застосувати до покупця попередню оплату та відмовитись від виконання зобов'язання із звільненням від відповідальності за це.
Господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як необґрунтоване посилання позивача на порушення відповідачами вимог Закону України “Про теплопостачання», оскільки позивачем не надано до суду доказів проведених операцій по відключенню теплогенеруючого обладнання від газопостачання та його зупинку, а також не враховано, що листом від 13.03.2007 року №03/782 було письмово попереджено керівника позивача та міського голову м.Олександрії про примусове обмеження газопостачання до рівня підтверджених планових обсягів природного газу на поточний період.
Крім того, господарським судом звертається увага на ту обставину, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 19.03.2007 року про надання до судового засідання необхідних для розгляду справи матеріалів і незважаючи на те, що 12.04.2007 року відкладався розгляд справи та повторно було витребувані від позивача неподані ним документи, вимогу суду позивач не виконав і суд провів розгляд справи у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами. Позивач не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та не сприяв повному та всебічному дослідженню обставин спору.
Крім того, господарським судом звертається увага на ту обставину, що строки дії договорів в частині поставки газу визначено сторонами до 31.01.2007 року. а в частині проведення розрахунків за газ- до їх повного здійснення.
Поряд з цим, господарський суд не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем правила об'єднання вимог, оскільки суд не вбачає перешкод для сумісного розгляду цих вимог, або будь-яких утруднень для вирішення спору.
Проаналізувавши обґрунтованість вимог позивача в частині заборони ВАТ “Кіровоградгаз» здійснювати будь - яке обмеження газопостачання КП “Теплокомуненерго» в опалювальний період, господарський суд визнає їх неправомірними та такими, що не підлягають до задоволення. Питання про припинення чи обмеження газопостачання повинне вирішуватись у відповідності до вимог законів та інших підзаконних актів, а також до умов укладених сторонами господарських договорів, а не за рішенням суду та ще прийнятим “на майбутнє».
Враховуючи суть прийнятого рішення, господарський суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача та не стягувати.
Керуючись ст.ст. 34,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя