справа № 2-а- 3464/08
29 серпня 2008 року 10 год. 50 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Боймиструка С.В.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
позивачів ОСОБА_1
ОСОБА_2
третьої особи на стороні позивачів не з'явився
представників відповідача Усс К.М.
Савицького О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - Рівненська міська рада до Головного управління земельних ресурсів у Рівненській області про визнання неправомірним, скасування висновку експертизи та зобов'язання вчинення певних дій,
Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, звернувшись з позовом до суду, просять визнати неправомірним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 19.03.2008 року № 847 в частині, що стосується негативної оцінки та невідповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2000 м2 безоплатно у спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 204 м2 в оренду на десять років для ведення городництва в АДРЕСА_1, вимогам чинного законодавства України та визнати розроблений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.
В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили, що їм на праві спільної часткової власності належить домоволодіння по вул. Київській, 101б у м. Рівне, зокрема: ОСОБА_1 належить 3/4 частини житлового будинку на підставі договору дарування ВЕК №564824 р. №1-371 від 23.04.2007 року, зареєстрованого в Рівненському МБТІ під №11628364 від 20.06.2007 року, ОСОБА_2 належить 1/4 частини житлового будинку на підставі договору дарування ВСС №629700 р.№2-840 від 15.08.2005 року, зареєстрованого в Рівненському МБТІ під №11628364 від 14.12.2005 року. Зазначене домоволодіння розташоване на присадибній земельній ділянці площею 2204 м2 . Рішеннями Рівненської міської ради №662 від 26 квітня 2007 року, №1159 від 15 листопада 2007 року було задоволено їх звернення та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2204 м2 на вул. Київській, 101б, в тому числі:
- площею 2000 м2 для передачі безоплатно у спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
- площею 204 м2 для надання в оренду на десять років для ведення городництва.
На підставі вказаних рішень комунальним підприємством «Графос» розроблено у встановленому земельним законодавством порядку проект землеустрою. Однак згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації №847 від 19 березня 2008 року, проведеної Головним управлінням земельних ресурсів у Рівненській області, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2000 м2 безоплатно у спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та площею 204 м2 в оренду на десять років для ведення городництва ОСОБА_1, ОСОБА_2 АДРЕСА_1, отримав негативну оцінку. Дії відповідача вважають такими, що не відповідають чинному законодавству України. Просять позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Представник третої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Рівненська міська рада - в судове засідання не з'явився, заяв по справі не подав, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали суду письмові заперечення, які повністю співпадають з їх позицією в судовому засіданні. Вважають дії Головного управління земельних ресурсів у Рівненській області цілком законними. Просять в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши учасників процесу , повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, представниками відповідача правомірність своїх дій доказана повністю.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства , встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Статтею 4 цього ж Закону визначено, що основними завданнями державної експертизи є перевірка відповідності об'єктів державної експертизи вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.
Згідно частини 7 статті 35 зазначеного Закону об'єкт державної експертизи, який не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.
Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених в ст. 121 Земельного кодексу України . Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Згідно ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах не більше 0,10 га . (1000 кв.м.)
На підставі договору дарування від 23 квітня 2007 року ОСОБА_1 отримав безоплатно у власність 3/4 (три четвертих) частки жилого будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 та на підставі договору дарування від 15 серпня 2005 року ОСОБА_2 отримала безоплатно у власність 1/4(одна четверта) частини жилого будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 (а.с.15-18).
Згідно ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
В правовстановлюючих документах на нерухоме майно на АДРЕСА_1 зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають у власності частки однієї житлової будівлі, тому надання земельної ділянки зазначеним громадянам у спільну сумісну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 2000 м2, суперечить нормам чинного законодавства України.
Що стосується виділення земельної ділянки в оренду на десять років площею 204 м2, то дане питання відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України вирішується виключно на аукціонах, а щодо осіб які звернулись з відповідною заявою до 01 січня 2008 року - після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного Порядку. На даний час такого порядку не прийнято.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами та не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про визнання неправомірним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації від 19.03.2008 року № 847 в частині негативної оцінки та невідповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2000 м2 безоплатно у спільну сумісну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та площею 204 м2 оренду на десять років для ведення городництва ОСОБА_1, ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 вимогам чинного законодавства України та визнання розробленого проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.В. Боймиструк