справа № 2-а- 3087/08
12 вересня 2008 року 14 год. 35 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Боймиструка С.В.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Фурманця О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області в особі начальника управління Іванціва Р.М. про скасування наказу про звільнення та зобов'язання вчинення певних дій ,
Позивачка ОСОБА_3 звернувшись до суду просить скасувати наказ начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області № 40-о від 21.05.2008 року в частині звільнення її з посади головного державного податкового інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, як незаконний та поновити її на посаді головного державного податкового інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області, а також зобов'язати відповідача виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2008 року.
В обґрунтування своїх вимог пояснила, що з 22 квітня 2002 року по 21 травня 2008 року працювала в органах ДПА України, перебуваючи на державній службі. 3 18 квітня 2007 року працювала на посаді головного державного податкового інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області.
21 травня 2008 року їй було оголошено наказ начальника РУ Департаменту САТ ДПА України в Рівненській області № 40-о (по особовому складу) про звільнення її з займаної посади у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин службових обов'язків згідно з п.3 ст. .40 КЗпП України.
Наказ про звільнення вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Вказує, що на даний час має два непогашених дисциплінарних стягнення, кожне з яких було результатом окремого розгляду, з окремою оцінкою абсолютно окремого вчинку, за який згідно ч.2 ст. 149 КЗпП може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення, а як вбачається із оскаржуваного наказу, будь-якого іншого вчинку, який мав би ознаки невиконання покладених обов'язків і підлягав би оцінюванню в дисциплінарному порядку вона не скоювала.
Друга догана оголошена їй не за невиконання покладених обов'язків, а за інший проступок, а це виключає наявність систематичності невиконання покладених обов'язків, яка має бути обов'язковою у випадку передбаченому п.3 ст.40 КЗпП.
Позов підтримує в повному обсязі та просить задоволити.
Представник відповідача позов не визнав, просить в задоволенні позову відмовити та при цьому надав суду пояснення які повністю співпадають з поданими до суду письмовими запереченнями, які долучені до справи.
Заслухавши учасників процесу , повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що представником відповідача правомірність своїх дій не доказана.
Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: …
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
Необхідною умовами розірвання трудового договору відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України, є систематичність ( два і більше разів) невиконання працівником без поважних причин обов'язків , покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
За невиконання службових обов'язків Наказом № 42-0 від 10.09.2007 року позивачці було оголошено догану, яка на час розгляду справи не знята та не скасована і є чинною.
За недотримання етики поведінки державного службовця Наказом № 27- о від 03.04.2008 року позивачці було оголошено догану, яка на час розгляду справи не знята та не скасована і є чинною. На даний час в цей наказ внесено зміни наказом від 29 серпня 2008 року за № 81-0 де слова «за недотримання етики поведінки державного службовця», замінено на «за вчинок, що порочить його як державного службовця або дескридитує державний орган, в якому він працює»
Згідно ч.2. ст.149 КЗпП України, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Як свідчить аналіз тексту наказу начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області № 40-о від 21.05.2008 року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного податкового інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, він не містить будь-якого опису допущеного нею невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку за яке до неї застосовується стягнення в виді звільнення з роботи.
Як вбачається з тексту цього наказу іншої причини звільнення позивачки, крім наявності « у ОСОБА_3 непогашеної догани за невиконання службових обов'язків за Наказом №42-0 від 10.09.07 р. та непогашеної догани за недотримання етики поведінки державного службовця за Наказом №27- о від 03.04.08 р. стосовно ГДПІ відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ОСОБА_3А.» не зазначено.
Отже, фактично до позивачки повторно застосовано стягнення за порушення трудової дисципліни, за які вона вже притягнута до відповідальності відповідно до наказів №42-0 від 10.09.2007 року та №27- о від 03.04.2008 року. В цих наказах міститься описова частина де вказано яке порушення трудової дисципліни, коли та при яких обставинах вчинила позивачка ОСОБА_3.
Що стосується оспорюваного наказу № 40-о від 21 травня 2008 року, то суд вважає, що він виданий безпідставно.
Дисциплінарна відповідальність державного службовця полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень за порушення ним службової дисципліни.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком є протиправне, винне ( умисне або з необережності) порушення державним службовцем норм законодавства та покладених на нього службових повноважень .
При притягненні до дисциплінарної відповідальності слід обов'язково встановлювати чи був насправді факт порушення трудової дисципліни , в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини , що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.
Суд вважає, що факт незастосування комісією по розгляду справ про застосування фінансових санкцій РУ ДСАТ ДПА України в Рівненській області фінансової санкції до ПП Луцик І.П. за матеріалами акту перевірки № 17009016-32-130 від11.04.2008 року, яку проводила позивачка ОСОБА_3 разом з іншим працівником Приходько О.П., за відсутності підстав для застосування таких санкцій не свідчить про порушення цими працівниками, та зокрема позивачкою обов'язків , покладених на нею трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Як вбачається з подання від 14 травня 2008 року № 201/32-119 голові профспілкової організації та протоколу №1 від 16 травня 2008 року позивачку фактично подано на звільнення за виконання нею своїх обов'язків, а не за їх невиконання.
Позивачкою при перевірці було виявлено факт наявності в торговому залі де не продаються алкогольні напої на розлив, розкоркованих пляшок з залишками алкогольних напоїв.
В поданні фактично позивачка звинувачується в тому, що перевіряючими ( в тому числі і вона) зроблено неправильний висновок про те що дані алкогольні вироби реалізовувались в магазині на розлив, в місцях де на розлив споживання не дозволяється.
Як слідує з тексту протоколу №1 від 16 травня 2008 року профспілкових зборів, всі виступаючі згадували попередні порушення трудової дисциліни та давали оцінку особи позивачки, а допущене порушення трудової дисциліни за яке позивачка звільнялась навіть не обговорювалось.
В чому ж таки виявилось порушення трудових обов'язків , покладених на позивачку трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (якої саме норми, якого нормативного акту та як мала діяти ОСОБА_3) не зазначено, ні в поданні на звільнення, ні в протоколі зборів профспілкової організації, ні в вищезазначеному наказі на звільнення з роботи позивачки.
Ці обставини підтверджують відсутність в діях позивачки будь-якого дисциплінарного проступку. Склавши акт перевірки та зазначивши в ньому виявлене під час перевірки позивачка діяла в межах наданих їй повноважень та відповідно до направлення на перевірку.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення, а порушене право ОСОБА_3 підлягає захисту з моменту його порушення, а саме з 21 травня 2008 року позивачка підлягає поновленню на роботі та починаючи з цієї дати слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного поновлення на посаді .
Керуючись ч.5 ст.235 КЗпП, п.2,3 ч.1 ст. 256, 160-163 КАС України, суд,-
Позов задоволити.
Скасувати наказ начальника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Рівненській області № 40-о від 21.05.2008р. в частині звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного податкового інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, як незаконний.
Поновити ОСОБА_3 на посаді головного державного податкового інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області.
Зобов'язати Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Рівненській області виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 21 травня 2008 року.
Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного державного податкового інспектора відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів РУ Департаменту САТ ДПА України і у Рівненській області та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: С.В. Боймиструк