Справа № 2-а-3086/08/1770
«14» жовтня 2009 року 20год. 30хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1
відповідача1: представник Гнатишин К.В.
відповідача2 представник Китовська Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача1 Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області; до відповідача2 Прокуратури Рівненської області про визнання неправомірними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн.,
Позивач - ОСОБА_1 - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - прокуратури Рівненської області та відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000 грн. в порядку Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду". Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 29 січня 2008 року ним засобами поштового зв'язку було направлено заяву прокурору Рівненської області про відшкодування моральної шкоди, яка, на його думку, була спричинена працівниками прокуратури Корецького району під час порушення кримінальної справи, в ході проведення досудового слідства, незаконного притягнення позивача до кримінальної відповідальності та незаконним знаходженням під слідством та судом. Отримана така заява прокуратурою Рівненської області була 30 січня 2008року.
На думку позивача, враховуючи вимоги ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства прокуратури і суду", прокуратура Рівненської області в місячний термін зобов'язана була винести постанову про встановлення розміру відшкодування завданої шкоди, тобто до 1 березня 2008 року та повідомити позивача.
У позовній заяві позивач зазначає, що станом на 3 травня 2008 року такі дії, відповідно до вимог Закону, прокуратурою Рівненської області не виконані. Такі дії прокуратури Рівненської області продовжують завдавати позивачу моральні страждання та, відповідно, моральну шкоду.
Позивач повторно звернувся з цього ж питання в прокуратуру Рівненської області та до Генерального прокурора України та просив у відповідності до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства прокуратури і суду" винести постанову, якою встановити розмір моральної шкоди, з врахуванням невиконання органами прокуратури вимог зазначеного Закону, в сумі 150 000 грн., однак відповідь не надійшла. Така поведінка відповідача вказує на його ухилення від виконання вимоги ОСОБА_1 по винесенню постанови.
Позивач вважає, що його дії органу прокуратури суперечать ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства прокуратури і суду", а тому його дії та бездіяльність є неправомірними.
З урахування уточненого позову просить визнати дії прокуратури Рівненської області про порушення відносно нього кримінальних справ; притягнення по справі як підозрюваного та обвинуваченого; обрання міри запобіжного заходу - підписка про невиїзд; оприділення його, в зв"язку з цим, як особу, що знаходиться під слідством та судом; про невчасне повідомлення про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 прокуратурою Корецького району; бездіяльність відповідача2 у винесенні постанови про встановлення розміру відшкодування шкоди після звернення - незаконними.
Також другим пунктом вимог уточненого адміністративного позову просить стягнути з Єдиного рахунку управління державного казначейства в Рівненській області на його (позивача) користь 150 000 грн. моральної шкоди.
Відповідач1 (Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області) у письмовій формі заперечень на адміністративний позов не подав, у судовому засіданні представник заперечив вимоги щодо відшкодування моральної шкоди органами держказначейства, оскільки відсутні будь-які процесуальні рішення з цього приводу. Вини ж відповідача2 щодо нанесення шкоди позивачу не доведено, та й відсутні були будь-які правовідносини із позивачем.
Просить в позові, зокрема в частині відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Відповідач2 (прокуратура Рівненської області) подав заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. Звертає увагу суду в запереченнях (як первісних так і додаткових - на уточнення позову позивачем), що жодних неправомірних дій чи бездіяльності по відношенню до ОСОБА_1 під час розгляду його заяви про відшкодування моральної шкоди від 28.01.08р., яка в прокуратуру області надійшла 30.01.08р., допущено не було. Вказана заява розглянута в межах строків, які визначені Законом України "Про звернення громадян", відповідь в межах цих же строків була надана заявнику.
Стосовно неправомірних дій по порушенню кримінальної справи та її розслідування на протязі тривалого часу прокуратурою Корецького району - позовні вимоги в цій частині є неправомірними та безпідставними.
Щодо відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна позивачу незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, то в цій частині представник органу прокуратури просить закрити провадження у справі, оскільки відшкодування моральної шкоди, яка підпадає під правове регулювання Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" має здійснюватися судом у порядку цивільного судочинства.
Ухвалою суду від 14.10.09р. було задоволено клопотання органу прокуратури та закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача1 Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області; до відповідача2 Прокуратури Рівненської області в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
По суті розглянуті позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання дій прокуратури Рівненської області про порушення відносно нього кримінальних справ; притягнення по справі як підозрюваного та обвинуваченого; обрання міри запобіжного заходу - підписка про невиїзд; оприділення його, в зв"язку з цим, як особу, що знаходиться під слідством та судом; про невчасне повідомлення про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 прокуратурою Корецького району; бездіяльність відповідача2 у винесенні постанови про встановлення розміру відшкодування шкоди після звернення - незаконними.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд
1. Як вбачається із матеріалів справи прокуратурою Корецького району відносно позивача по даній справі ОСОБА_1 20 березня 2003 року безпідставно була порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. Аналогічним чином були порушені дві кримінальні справи 22 квітня 2003 року по ч. 5 ст. 191 та ч.2 ст. 368 КК України. Копій постанов про порушення зазначених кримінальних справ у матеріалах даної адміністративної справи відсутні, однак такого факту (щодо порушення кримінальної справи органом прокуратури) не заперечує відповідач2 - прокуратура Рівненської області. Факт порушення кримінальної справи органом прокуратури Корецького району Рівненської області підтверджується листом прокуратури Корецького району від 14.03.05р. за №06-302вих05 (а.с.61) та постановою про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 від 29.04.04р. (а.с.83-84).
Копією постанови від 01.04.04р. про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується факт порушення та розслідування кримінальної справи слідчим відділом Корецького РВ УМВС України в Рівненській області (а.с.80-82).
Будь-яких фактів, доказів та обставин, що по відношенню до ОСОБА_1 порушена кримінальна справа прокуратурою Рівненської області - позивачем не надано. Відтак такі твердження позивача є необгрунтованими та безпідставними.
Як наслідок, не знаходять свого підтвердження у суді, твердження позивача щодо тих обставин, що прокуратурою Рівненської області ОСОБА_1 притягувався по справі як підозрюваний та обвинувачений; щодо нього прокуратурою Рівненської області обиралися міри запобіжного заходу - підписка про невиїзд; оприділення його, в зв"язку з цим прокуратурою Рівненської області, як особи, що знаходиться під слідством та судом.
2. Стосовно висунення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій прокуратури Рівненської області незаконними із-за невчасного повідомлення про закриття кримінальної справи по відношенню до нього прокуратурою Корецького району.
За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 КАС України).
Норми Кодексу адміністративного судочинства України не надають визначенню публічно-правових відносин, однак містять визначення публічної служби, як діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 15 частини 1 статті 3 КАСУ).
Пунктом цієї ж норми процесуального закону а також статтею 50 (частина 3)надано визначення поняттю відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Правова діяльність органів прокуратури, система органів прокуратури України, обсяг повноважень повноваження, функції визначені Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру".
У системному зв'язку вищезазначених норм КАСУ та Закону України "Про прокуратуру" відповідачами за позовами у справах адміністративної юрисдикції можуть виступати як прокурори (в розумінні статті 56 Закону України "Про прокуратуру") так і прокуратури.
За змістом статті 54 Закону України "Про прокуратуру" Генеральна прокуратура України і підпорядковані їй прокуратури є юридичними особами і мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Приймаючи до уваги ту обставину, що під час розгляду даної адміністративної справи встановлено не причетність прокуратури Рівненської області до порушення та розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, а ці дії вчинялися посадовими особами прокуратури Корецького району, то у даному випадку відповідачем мала б бути залучена прокуратура Корецького району чи її посадові або службові особи, які здійснювали розслідування кримінальної справи та порушили права та охоронювані законом інтереси позивача.
Позивачем цього порядку та таких вимог процесуального законодавства дотримано не було, хоч адвокатом (а.с.162) для позивача було роз'яснено порядок повідомлення останнього щодо процедури закриття кримінальної справи.
В порядку кримінального процесуального законодавства (частина 3 статті 214 КПК України) копія постанови про закриття справи надсилається прокуророві, особі, що притягалася до кримінальної відповідальності, особі, за заявою якої була порушена справа, а також потерпілому та цивільному позивачеві. Такі дії зобов'язана вчинити особа, яка приймає відповідну постанову - слідчий (частина 1 статті 214 КПК України).
За таких обставин позивачу слід відмовити у позові про визнання дій прокуратури Рівненської області щодо ненадіслання копії постанови про закриття кримінальної справи ОСОБА_1
3. Що стосується позовних вимог про визнання бездіяльності прокуратури Рівненської області незаконною щодо розгляду скарги про відшкодування моральної шкоди та винесення постанови про встановлення розміру відшкодування шкоди.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем ОСОБА_1 на адресу прокурора Рівненської області 29.01.08р. була надіслана та отримана прокуратурою Рівненської області 30.01.08р. (а.с.92) заява із додатками про відшкодування моральної шкоди, яка підписана 28.01.08р. (а.с.93-97).
Однак дана заява (яка є оригіналом - див. підпис) містить відомості, які мали місце після її підписання. Зокрема це зазначення у заяві про дату надіслання та отримання заяви прокуратурою Рівненської області; така заява мала б бути розглянута до 1.03.08р.; що така заява станом на 03.05.08р. не виконана і у зв'язку з цим позивач повторно звернувся у прокуратуру Рівненської області та до Генерального прокурора України. А у самій заяві не лише просить відшкодувати заподіяну моральну шкоду, а ще й визнати дії прокуратури Рівненської області незаконними (до речі - співпадають із предметом позову по даній справі - уточненим).
Відтак суд, оцінюючи таку заяву, приходить до висновку, що вона не обґрунтовує вимог позивача про звернення до органу прокуратури про відшкодування моральної шкоди в порядку Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", тим більше, що цим Законом встановлений інший порядок відшкодування шкоди, ніж зазначає позивач.
З цього приводу мотивування наведено в ухвалі від 14.10.09р. про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача1 Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області; до відповідача2 Прокуратури Рівненської області в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Матеріалами справи також обґрунтовується, що подана заява ОСОБА_1 від 28.01.08р. була розглянута органом прокуратури Рівненської області і відповідь за вихідним номером 06/2-623-03 від 28.02.08р. (а.с.141) була в цей же день надіслана на адресу заявника (а.с.139-140).
Заявнику була надана й відповідь на його скаргу від 03.05.08р. (а.с.98). У відповіді за вихідним №06/2-623-03 від 06.06.08р. (а.с.124) прокуратура Рівненської області роз'яснила заявнику порядок звернення за відшкодуванням моральної шкоди та додатково проінформувала, що попереднє звернення розглянуте, на що дана відповідь.
Таким чином доводи позивача спростовуються наданими відповідачем2 письмовими доказами.
З огляду на вищевикладені обставини, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо визнання неправомірними дії та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - прокуратури Рівненської області є необгрунтованим та безпідставними і у їх задоволенні позивачу слід відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору відносяться на позивача відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - ОСОБА_1 в позові про визнання неправомірними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Постанова у повному обсязі складена 15.10.09р.