справа № 2-а-2526/08
09 вересня 2008 року 14 год. 20 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Боймиструка С.В.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
позивач не з'явився
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій, відшкодування моральної шкоди,
Позивач - ОСОБА_1, звернувшись з позовом до суду просить визнати протиправними дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо направлення скарги ОСОБА_1, яка надійшла до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Ради суддів України для вивчення питання і перевірки обґрунтованості наведених відомостей; зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відкрити провадження та організувати перевірку за скаргою ОСОБА_1 на дії суддів Печерського районного суду м. Києва та Апеляційного суду м. Києва, яка надійшла до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і була направлена на розгляд Ради суддів України; стягнути з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини на його користь 300 гривень моральної шкоди.
В судове засідання позивач не з'явився та подав заяву, в якій позов підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у червні 2007 року ним направлено звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яке містило скаргу на дії судді Печерського районного суду м. Києва та окремих суддів Апеляційного суду м. Києва на тій підставі, що Уповноважений відповідно Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" володіє широким обсягом можливостей для здійснення своїх повноважень та має право приймати відповідні акти реагування. Однак завідувачем відділу адміністративного та цивільного права Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини скарга була направлена до Ради суддів України для перевірки обґрунтованості наведених у його зверненні відомостей, вивчення питання щодо наявності ознак дисциплінарного проступку або порушення суддями присяги, з проханням повідомити його про наслідки розгляду. Вважає дії відповідача не законними і такими, що не відповідають чинному законодавству України, оскільки до компетенції Ради суддів України не входить вирішення питання, викладене у зверненні, а підлягає вирішенню Уповноваженим з прав людини. Просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій просить справу слухати без її участі. В поданих письмових запереченнях зазначила, що дії Уповноваженого та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є законними та обґрунтованими, а вимоги позивача безпідставними, оскільки він просить визнання протиправними дій Секретаріату Уповноваженого, а зобов'язання відкриття провадження за його скаргою покладає на Уповноваженого ВР України з прав людини. Просить в задоволенні позову відмовити.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.
Повно і всебічно дослідивши матеріали справи , суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачем правомірність своїх дій доказана повністю.
З позовної заяви вбачається, що позивачем у червні 2007 року було направлено звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яке містило скаргу на дії судді Печерського районного суду м. Києва та окремих суддів Апеляційного суду м. Києва.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". При розгляді звернення Уповноважений: 1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; 2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; 3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення; 4) відмовляє в розгляді звернення.
18 червня 2007 року з Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини було повідомлено ОСОБА_1 про те, що його скарга направлена до Ради суддів України для перевірки обґрунтованості наведених у його зверненні відомостей, вивчення питання щодо наявності ознак дисциплінарного проступку або порушення суддями присяги, з проханням повідомити ОСОБА_1 про наслідки розгляду (а.с.37).
Відповідно з п.1та п.7 ст.111 ЗУ «Про судоустрій України», Рада суддів здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів та приймає інші рішення з питань, віднесених до її повноважень.
Згідно п.6 ст.14 Положення про Раду суддів України затвердженого 5 З'їздом суддів України 24 жовтня 2002 року, з послідуючими змінами, Рада перевіряє звернення громадян та ініціює порушення дисциплінарних проваджень відносно суддів.
Відповідно до ст.97 ЗУ «Про судоустрій України», дисциплінарне провадження - це процедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Згідно ч.1 ст.99 ЗУ «Про судоустрій України», дисциплінарне провадження передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності…
Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає порушення прав позивача, оскільки дії відповідача повністю відповідають вимогам чинного законодавства та є законними.
Щодо зауважень позивача з приводу того, що Уповноважений має право направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів (п. 11 ст. 13 ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»), то як вбачається з вказаної норми, це є його право а не обов'язок, а тому суд не вбачає порушень прав позивача і в даному випадку, оскільки скарга позивача, згідно чинного законодавства направлена до компетентного органу.
За наведених обставин позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами та не підлягають до задоволення.
Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено, судовий збір (державне мито), сплачений позивачем при поданні позову в сумі 3,40 грн., відповідно ст. 94 КАС України залишається за ним.
Керуючись статтями 160-163, 254 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини про:
- визнання протиправними дій Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо направлення скарги ОСОБА_1, яка надійшла до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Ради суддів України для вивчення питання і перевірки обґрунтованості наведених відомостей;
- зобов'язання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відкрити провадження та організувати перевірку за скаргою ОСОБА_1 на дії суддів Печерського районного суду м. Києва та Апеляційного суду м. Києва, яка надійшла до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і була направлена на розгляд Ради суддів України;
- стягнення з Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини на користь ОСОБА_1 300 гривень моральної шкоди.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: С.В. Боймиструк