справа № 2-а- 1629/08
13 жовтня 2008 року 19 год. 40 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
в складі головуючого : Боймиструка С.В.
суддів: Юрчука М.І.
Шевчук С.М.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
позивача не з'явився
представника відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства фінансів України, Державного казначейства, Міністерства праці та соціальної політики України та Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня за 2004-2007 роки в сумі 7 351 грн. 15 коп. ,-
Позивач - ОСОБА_5, звернувшись до суду з позовом просить стягнути з Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України та Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня за 2004-2007 роки в сумі 7 351 грн. 15 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що має право на пільги, як інвалід війни III групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1виданого Рівненським міськсоцзахистом 19 вересня 2002 року.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня він має право на щорічну грошову допомогу, яка повинна виплачуватись у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
В 2004-2007 році йому виплачувалась вказана допомога не в повному обсязі. Так в 2004 році було виплачено допомогу в розмірі 130 гривень, в 2005 році - 270 грн., в 2006 році - 270 грн., в 2007 році - 300 гривень.
Пенсія за віком складала в 2004 році - 92 грн. 45 коп., 2005 році - 332 грн. 00 коп., в 2006 році - 350 грн. 00 коп., а в 2007 році - 410 грн. 00 коп.
Таким чином, позивач вказує, що відповідач не доплатив йому щорічну разову допомогу до 5 травня, всього за чотири роки: 2004-2007 роки в сумі 7 321 грн. 15 копійок.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому у судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи без її участі. У письмових запереченнях вказує, що позов не підлягає до задоволення, оскільки згідно ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільові спрямування цих видатків.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007 положення ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік (зазначеною статтею встановлені розміри щорічної разової допомоги) визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення рішення.
Бюджетним Кодексом України (п.2 ст. 4) встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу України положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині в якій вони не суперечать положенням Конституції України цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Відповідними статтями законів України про Державні бюджети України на 2000-2007 роки розміри щорічної разової допомоги до Дня Перемоги ветеранам війни установлюються, виходячи із обсягів видатків виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідні роки.
Вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому не наділене повноваженнями щодо перерахунку вказаної допомоги та її виплати поза межами відповідного бюджетного року, т ому просить в задоволенні позову відмовити.
Представники Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного казначейства України в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв по справі чи заперечень на позов не надіслали, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з таких підстав.
Позивач - ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення (а.с.9).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції станом на 9 липня 2007 року), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Мінімальна пенсія за віком у 2004 році - 74 грн. 54 коп., у 2005 році - 332грн.00коп., у 2006 році (станом на травень місяць) - 359 грн. 00 коп., у 2007 році - (станом на 01.04.07р.) - 410 грн. 06 коп., у 2008 році - (станом на 01.04.08р.) - 481 грн.00 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, органами управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому позивачу виплачено за 2004 рік - 130 грн., за 2005 рік - 270 грн., за 2006 рік -270 грн., за 2007 рік - 300 грн.
Постановою КМ України № 177 від 18.02.2004 року “Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що Міністерство фінансів України і Державне казначейство України забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати вказаної допомоги у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, для подальшого їх перерахування місцевим органам праці та соціального захисту населення, які, в свою чергу, здійснюють фізичну виплату цієї допомоги ветеранам війни.
Аналіз ЗУ«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законів України «Про Державний бюджет України» на 2005-2007 роки, Рішень Конституційного суду України № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року та № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року свідчить про те, що норми про виплату щорічної разової допомоги в 2005 та 2006 роках не змінювалися, неконституційними не визнавалися, а відтак були і є чинними для застосування та виконання відповідно до статті 68 Конституції України.
До набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України (з 1 вересня 2005 року) судовий захист порушених органами влади прав здійснювався у порядку, передбаченому Главою 31-А ЦПК України (1963 р.), статтею 232 якої передбачено двомісячний строк звернення до суду.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щорічна разова грошова допомога була виплачена позивачу у 2004-2006 роках в розмірі, визначеному в бюджеті. Розмір виплат позивачу був відомий при отриманні вищезазначеної допомоги. На той час позивач мав право звернутися до суду у встановлений відповідним процесуальним законодавством термін, однак цього не зробив, з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду не звертався, поважності причин пропуску не повідомляв, а тому в частині вимог про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2004-2006 роки позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав і на застосуванні цього наполягають відповідачі відповідно до ст..100 КАС України, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (стаття 29) установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах: інвалідам III групи - 300 гривень;
Цим же Законом (п. 13 ст. 71) дію частини п'ятої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення статті 29, пункту 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення.
Статтею 171 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня, здійснюють органи праці та соціального захисту населення , а не Міністерство фінансів України, Державне казначейство та Міністерство праці та соціальної політики України, тому в частині вимог щодо них слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, а дії Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому щодо не нарахування та невиплати позивачу у 2007 році щорічної разової грошової допомоги в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком слід визнати протиправними, оскільки такі дії порушують права позивача, гарантовані названою статтею Закону та ст.ст. 21, 22, 46 Конституції України.
Отже, вимоги щодо виплати недоплаченої щорічної грошової допомоги за 2007 рік в розмірі, визначеному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” підлягають до задоволення.
Виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент здійснення виплати - 410,00 грн. та вже отриманих позивачем 300,00 грн., недоотримана сума щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік в розмірі 2570 грн. 00 коп. на його користь підлягає стягнення з відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому.
Керуючись ст. 160-163 КАС України , суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому на користь ОСОБА_5 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до п'ятого травня за 2007 рік в сумі 2 570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий
судді