печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1634/17-ц
16 січня 2017 року суддя Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Міністерство оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної Гвардії України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивачі звернулися до суду з зазначеною позовною заявою.
При подачі позову позивачі не оплатили судовий збір та просили звільнити їх від сплати судового збору, посилаючись на тяжке матеріальне становище в сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження тверджень позивачів щодо їх важкого матеріального становища, позивачами подано довідки Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.12.2016 та ДПІ у Печерському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві від 22.12.2016, згідно яких, згідно КМЦЗ у другому кварталі 2016 року було нараховано та виплачено ОСОБА_1 суму у розмірі 1754,27 грн. та КМЦЗ у другому кварталі 2016 року було нараховано та виплачено ОСОБА_2 суму у розмірі 130,00 грн.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до позовної заяви, за твердженням позивачів вони проживають у родичів за адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, однак доказів такого проживання у родичів надано не було, що на думку суду спростовує твердження позивачів щодо важкого матеріального становища та неможливості сплати судового збору.
Враховуючи ту обставину, що позивачами не було додано до позову жодного належного та допустимого доказу, що підтверджує тяжкий матеріальний стан та неможливість сплатити судовий збір за подачу позову, тому заява про звільнення від сплати судового збору не може бути задоволена.
Керуючись ст.ст. 60, 82 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,
В задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Р.В. Новак