"20" січня 2017 р. Справа № 926/4124/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київ капітал інвест», м. Київ
до 1. Чернівецької міської ради, м. Чернівці
2. обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект», м. Чернівці
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд»
про визнання недійсним і скасування рішення та визнання недійсним договору оренди
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 16.12.2016;
від відповідача №1 - ОСОБА_2, довіреність від 08.12.2016;
від відповідача №2 - ОСОБА_3, довіреність від 03.12.2016;
від третьої особи - ОСОБА_4В, довіреність від 05.01.2017.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Київ капітал інвест» звернулось до Чернівецької міської ради та обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» з позовом, в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати рішення №317 Чернівецької міської ради 10 сесії VII скликання від 28.07.2016 року «Про припинення договору оренди землі №7800 від 04.05.2012 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» у зв'язку з порушенням ст. 25 Закону України «Про оренду землі», пунктів 1.1, 5.2, 7.4.11 Договору та надання в оренду земельної ділянки;
- визнати недійсним договір оренди землі №10303 від 24 жовтня 2016 року, укладений між Чернівецькою міською радою та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Проспект».
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 23.11.2016 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 08.12.2016.
Ухвалою суду від 08.12.2016 за клопотанням представників відповідачів відкладено розгляд справи на 20.12.2016 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд».
Ухвалою від 20.12.2016 судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідача №1 про зупинення провадження у справі та про призначення судової будівельно-технічної експертизи та за наслідками судового засідання відкладено розгляд справи на 20.01.2017.
Крім цього суд зобов'язав позивача, в строк до 18.01.2017, надати суду договори купівлі-продажу майнових прав від 14.07.2014.
20 січня 2016 року позивачем через канцелярію господарського суду подано заяву про вжиття запобіжних заходів в якій позивач просить суд заборонити здійснювати будь-які види будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: проспект Незалежності, 131 в місті Чернівці, (кадастровий номер земельної ділянки 7310136300:11:001:0022) обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Проспект» та іншим особам на замовлення Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Проспект».
Свою заяву позивач обґрунтовує здійсненням відповідачем №2 будівництва на земельній ділянці за адресою: проспект Незалежності, 131 в місті Чернівці іншого нового об'єкту нерухомості на підставі оспорюваного у даній справі договору. За таких та інших зазначених у заяві обставин, позивач вважає, що він як власник майнових прав на нежитлові приміщення у будівлі на проспекті Незалежності, 131, буде позбавлений можливості оформити право власності на свої приміщення.
У судовому засіданні представник позивача просить задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, посилаючись на підстави, зазначені у цій заяві.
Представники відповідачів проти задоволення такої заяви заперечують, а представник третьої особи заяву позивача підтримує.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з статтею 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
У справі що розглядається господарським судом позивачем заявлено дві позовних вимоги немайнового характеру - про скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами. Інших позовних вимог в межах даної справи позивачем не заявлялось.
Судом встановлено, що зазначені позовні вимоги, які входять до предмета спору у справі та заходи до забезпечення позову, що розглядаються судом, між собою не пов'язані, тобто не забезпечують фактичне виконання судового рішення в разі його задоволення.
При цьому позивачем не надано доказів в підтвердження того, яким чином відповідачі утруднять або не виконають рішення у даній справі без вжиття заходів забезпечення позову, якщо позов буде задоволено. Інші додані до заяви письмові докази можуть підтверджувати або спростовувати обставини, пов'язані з наслідками дії оспорюваного у даній справі правочину, проте вони не впливають на виконання судового рішення (якщо таке буде прийнято) про скасування рішення міської ради та визнання недійсним договору оренди землі.
За наслідками розгляду заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 20.01.2017, суд дійшов висновку про відсутність у ній передбачених статтею 66 Господарського процесуального кодексу України підстав, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Крім цього, присутніми у судовому засіданні представниками відповідачів подано до суду клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, що пов'язано з його складністю.
Беручи до уваги, що частиною третьою статті 69 ГПК України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів та беручи до уваги клопотання представників сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.
Враховуючи, що відповідно до частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд, з метою надання представникам сторін та третьої особи часу на ознайомлення з поданими у судовому засіданні 20.01.2017 додатковими матеріалами справи, оголошує у судовому засіданні перерву до 15 год. 30 хв. 06 лютого 2017 року.
Керуючись статтями 43, 66, 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 20.01.2017 відмовити.
2. Продовжити строк вирішення спору на п'ятнадцять днів - до 07.02.2017.
Суддя О.В. Гончарук