Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51
"10" січня 2017 р. Справа № Б8/030-12
Суддя Лопатін А.В., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Експерт”, Київська область,
м. Кагарлик
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Богуславщина”, Київська область, Богуславський район, с. Медвин
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроскоп Україна”, м. Київ
про визнання угоди недійсною
в межах справи № Б8/030-12 про банкрутство ТОВ “Агро-Богуславщина”
встановив:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/030-12 за заявою Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Київ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Богуславщина” про банкрутство.
Постановою господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. (суддя Наріжний С.Ю.) завершено процедуру санації боржника, визнано банкрутом ТОВ “Агро-Богуславщина”, відкрито ліквідаційну процедуру останнього.
03.01.2017 р. від ТОВ “Агро Експерт” надійшла заява про визнання договору купівлі-продажу №28/10/к від 28.10.2011 р., за яким ТОВ “Агро-Богуславщина” передало, а ТОВ “Агроскоп Україна” прийняло товари на загальну суму 595000,00 грн. недійсним.
Відповідно до приписів частини першої статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, якою суд керується під час розгляду справи № Б8/030-12 про банкрутство ТОВ “Агро-Богуславщина”) правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Відповідно до положень статті 41 ГПК господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 2343-XII.
Згідно з пунктами 2, 7 частини першої статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Частиною дев'ятою статті 16 ГПК (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.
Системний аналіз положень Закону № 2343-XII дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (частина перша статті 20 Закону № 2343-XII); за позовом розпорядника майна (частина дев'ята статті 22 Закону № 2343-XII); за заявою комітету кредиторів (частина восьма статті 26 Закону № 2343-XII); за заявою керуючого санацією (частина п'ята статті 28 Закону № 2343-XII); за заявою ліквідатора (частина друга статті 41 Закону № 2343-XII).
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону № 2343-XII, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічної правової позиції дотримується судова палата у господарських справах Верховного Суду України в постанові від 13.04.2016 р. у справі № 908/4804/14.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви ТОВ “Агро Експерт”, остання підлягає прийняттю до розгляду в межах справи № Б8/030-12 про банкрутство ТОВ “Агро-Богуславщина”.
Керуючись статтями 12, 16, 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
ухвалив:
1. Прийняти заяву ТОВ “Агро Експерт” про визнання угоди недійсною до розгляду в межах справи № Б8/030-12 про банкрутство ТОВ “Агро-Богуславщина”.
2. Розгляд заяви ТОВ “Агро Експерт” та клопотання про витребування доказів призначити на "22" лютого 2017 року о 15 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16, в залі судових засідань № 1.
3. Зобов'язати відповідачів надати суду:
- відзиви (письмові пояснення) на заяву ТОВ “Агро Експерт” з наданням доказів, що підтверджують викладені обставини;
- докази надсилання позивачу копій відзивів у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України.
4. Викликати в судове засідання ліквідатора ТОВ “Агро-Богуславщина” - арбітражного керуючого ОСОБА_1 та уповноваженого представника ТОВ “Агроскоп Україна”.
Копію ухвали надіслати учасникам справи про банкрутство ТОВ “Агро-Богуславщина” та ТОВ “Агроскоп Україна”.
Суддя А.В. Лопатін