13 жовтня 2009 р.
№ 40/83
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Приватного підприємства "Альянс" м. Київ
на постанову
від 30.06.2009 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 40/83 господарського суду м. Києва
за позовом
Центрального парку культури і відпочинку
до
Приватного підприємства "Альянс" м. Київ
про
стягнення 614206,40 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Свізінський В.М., Субботіна Т.І., довір. у справі
відповідача: Стужук А.О.
Клопотання Приватного підприємства "Альянс" про відкладення розгляду справи відхилено.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2009р. (суддя Л. Пукшин), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.09р. (колегія суддів у складі: О.Моторного, В.Кошиля, В.Шапрана), позовні вимоги задоволено: Стягнуто з відповідача на користь позивача 565835,80 грн. заборгованості, 48370,60 грн. пені, судові витрати.
Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти та прийняти нове рішення.
Скаржник вважає, що суди в порушення вимог статті 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України не взяли до уваги, що площа приміщення, що орендується, є меншою від вказаної площі в техпаспорті, а ставка при обчисленні місячної орендної плати має застосовуватись не 20% від оціночної вартості майна, а 7%. Судами також порушено вимоги п.6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання. Позивач нарахував їх за 10 місяців, а не за шість та неправильно вказав у розрахунку кількість днів прострочення платежу.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Між Центральним парком культури і відпочинку (орендодавець) та ПП „Альянс” (орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду (т.1 а.с.20).
Відповідно до п.1.1 та п. 2.1 договору об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 239,75 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 3 для кафе.
Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання сторонами акта приймання-передачі. Останнім днем плати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
26.04.2008 підписано Акт приймання-передачі цього приміщення.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, та станом на 01.01.2007 з ПДВ становить 175,32 за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає з ПДВ 42033,08 грн., місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору станом на 01.01.2007, без ПДВ становить 146,10 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає без ПДВ 35027,57 грн.
У додатку № 1 „Розрахунок орендної плати” до договору оренди, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, встановлено, що загальна площа, яка безпосередньо здається в оренду складає 239,75 кв.м., і розмір орендної плати становить 20 % від вартості орендованого приміщення згідно зазначеної Методики.
Так, відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, встановлено орендну ставку у відсотковому відношенні до вартості майна, визначеної експертним шляхом: для кафе з реалізацією горілчаних виробів у розмірі 20 %; для кафе без реалізації горілчаних виробів -7 %.
У пункті 1.1 договору визначено цільове призначення орендованого приміщення таким чином -„без реалізацією горілчаних виробів”(інша редакція -т.2, а.с. 26).
В рішеннях Київської міської ради від 26.04.2007 №472/1133 „Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладання договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок” та від 16.10.2008 № 516/516 „Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва” визначено призначення об'єкта -„кафе з реалізацією горілчаних виробів” і встановлено ставку орендної плати у розмірі 20 %.
Крім того, згідно з п. 12.6 Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженого рішенням Київради від 28.09.2006 № 34/91, розмір орендної плати може бути змінений рішенням Київради: за погодженням сторін; на вимогу однієї з сторін у разі зміни цін і тарифів (ставки орендної плати); в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідачем не надано доказів прийняття Київською міською радою рішення щодо зміни розміру орендної ставки по спірному договору.
Щодо розміру площі приміщення , колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 8.1. Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженого рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91, умови договору оренди комунального майна визначаються комісією та затверджуються рішенням Київради, в тому числі об'єкт оренди (місце розташування, адреса, площа, поверх, загальна характеристика); площа приміщення (будівлі, споруди), яка надається в оренду або суборенду; внесення змін, у зв'язку з уточненнями даних БТІ. тобто підставою для внесення змін до договору оренди у зв'язку з уточненням даних БТІ має бути рішення Київської міської ради з іншою суттєвою умовою.
Проте, як встановлено попередніми судовими інстанціями, у матеріалах справи відсутні докази про внесення змін до рішення Київської міської ради від 16.10.2008 № 516/516 „Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва”, яким визначено орендоване відповідачем приміщення площею 239,75 кв.м. А здійснення переоцінки або встановлення нових обставин справи не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.
Доводи скаржника щодо порушення судами п. 6 ст. 232 ГК України заслуговують на увагу.
Суди не звернули увагу на те, що ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, є нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій, як-от, неустойка, штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).Тобто законом чи договором може бути встановлено інший період для нарахування неустойки (менший чи більший за 6 місяців).
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про стягнення неустойки (постанова Верховного Суду України від 10.10.2006р. у справі №13/757).
Отже, не застосувавши ст.258 ЦК України та ч.6 ст.232 ГК України господарські суди дійшли до необґрунтованого висновку про стягнення з відповідача неустойки за весь період -з травня 2008р. по лютий 2009р. в сумі
48370,60 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про незастосування судами норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.
Під час нового розгляду суду необхідно усунути зазначені порушення і винести обґрунтоване та законне рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Альянс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.09р. у справі № 40/83 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В. Цвігун