Справа № 1-53/09
26 лютого 2009 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
в складі : головуючого Дубеля Р.М.
при секретарі Півала І.М.
з участю прокурора Соболя О.М.
та адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Брониця Дрогобицького р-ну Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, прож. АДРЕСА_1 раніше судимого 29.10.2007 р. Дрогобицьким міськрайонним судом по ст. 164 ч.1 КК України до 2-х років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, якщо протягом 2-х років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 2 КК України,-
встановив :
ОСОБА_1 знаючи про те, що згідно виконавчого листа № 2-2328 Дрогобицького міськрайонного суду від 04 вересня 2006 року він повинен був сплачувати на користь ОСОБА_3аліменти для утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частин із всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 11.07.2006 року і до досягнення ним повноліття, в період часу 01 червня 2007 року по 01 жовтня 2008 року він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) і згідно розшифровки ВДВС Дрогобицького МРУЮ станом на 01 жовтня 2008 року утворив заборгованість в сумі 3876 гривень (три тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень 85 копійок.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що з приводу несплати аліментів на утримання свого сина він вже був судимий, а також після судимості неодноразово викликався у виконавчу службу, де попереджався про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. Однак і надалі аліменти не сплачував по тій причині, що ніде офіційно не працював, а отже не мав постійного заробітку з якого міг би виплачувати аліменти. На біржу зайнятості населення про працевлаштування не звертався. На даний час виплатив ОСОБА_3 заборгованість по аліментах в сумі 2000 грн. У скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_3суду пояснила, що 2005
року вона розлучилась із ОСОБА_1по тій причині, що він зловживав
спиртними напоями. При розлученні за її особистим клопотанням місцевим судом
було винесено рішення про необхідність сплати аліментів на утримання сина її
чоловіком ОСОБА_1Сам ОСОБА_1 знав про це рішення від
державних виконавців та від неї особисто. Крім цього, 29 жовтня 2007 року
ОСОБА_1 був засуджений за ухилення від сплати аліментів. Однак після
цього він і надалі ніяких аліментів не виплачував, з приводу чого утворив нову
заборгованість по аліментах. Вихованням чи забезпеченням сина ОСОБА_1
не займався. На даний час ОСОБА_1 виплатив їй заборгованість по аліментах в сумі 2000 грн. Просить допомогти у стягненні заборгованої ОСОБА_1суми по несплаті аліментів в розмірі 1876 грн. 85 коп. Також просить суворо не карати підсудного та не позбавляти його волі.
Крім повного визнання підсуднім ОСОБА_1своєї винності та пояснень потерпілої ОСОБА_3 його винність у вчиненому злочині стверджена і іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Суд переконаний, що дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано на досудовому слідстві за ст. 164 ч.2 КК України, так як він, будучи раніше засудженим по ст. 164 ч.1 КК України, скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При обранні виду та розміру покарання підсудному ОСОБА_1суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, його посередню характеристику по місцю проживання, що повністю визнав свою винність та щиросердечно розкаявся у вчиненому, частково відшкодував потерпілій заборгованість по аліментах, прохання потерпілої суворо не карати підсудного та не позбавляти його волі.
З врахуванням всіх вищенаведених обставин та особи винного, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1слід визначити покарання у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив даний злочин під час відбуття покарання по вироку Дрогобицького міськрайонного суду від 29.10.2007 р., суд вважає за необхідне до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання по вироку Дрогобицького міськрайонного суду від 29.10.2007 р. за правилами ст. 71 ч.1 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України та призначити йому покарання 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.
Згідно ст. 71 ч.1 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання по вироку Дрогобицького міськрайонного суду від 29.10.2007 р. у вигляді 6 (шести) місяців обмеження волі та остаточну міру покаранняОСОБА_1 визначити 3 (три) роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції Дрогобицького р-ну, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3заборгованість по аліментах в сумі 1876 грн. 85 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської обл. на протязі 15 діб з часу його оголошення.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Р.М.Дубель