Справа № 357/14583/14-к
1-кс/357/738/16
16 березня 2016 року Слідчий cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 , представника скаржника - захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біла Церква скаргу ОСОБА_5 на постанову прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_6 від 25.12.2015 року про закриття кримінального провадження № 42014110360000032 від 14.10.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України , -
09.03.2016 року до Білоцерківського міськрайонного суду надійшла скарга ОСОБА_5 на військового постанову військового прокурора про закриття провадження. В скарзі зазначено, що прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону майором юстиції ОСОБА_6 проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженню №42014110360000032 внесеного до ЄРДР 14.10.2014 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.425 КК України по факту недбалого ставлення військовими службовими особами військової частини НОМЕР_1 до служби, що призвело до смерті старшого лейтенанта ОСОБА_7 . Згідно матеріалів кримінального провадження, 5 грудня 2008 року, під час виконання наказу командування військової частини по прокладенню електрокабелю в районі підстанції ІНФОРМАЦІЯ_1 », старший лейтенант ОСОБА_7 , знаходячись у зоні підвищенної небезпеки, а саме в безпосередній близькості від ПЛЕП - 10, був уражений електричним струмом від чого помер. 25 грудня 2015 року прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону майором юстиції ОСОБА_6 винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю події злочину в діях службових осіб. У 2008 році військова частина неодноразово залишалась без струму внаслідок пошкоджень або короткого замикання головного електричного кабелю. У зв'язку з цим в листопаді 2008 року командуванням військової частини НОМЕР_1 було прийнято рішення про закладення нового електричного кабелю, при цьому попередній кабель залишався для живлення містечка, а одночасно з цим виконувались роботи по прокладенню нового кабелю в зоні підвищеної небезпеки. За наказом командування військової частини НОМЕР_1 , роботи по укладанню електрокабелю проводились в охоронній зоні електричних мереж. Електромережа знаходиться у віданні Таращанського РЕМ №1, згідно умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж- підприємства,установи, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт. З 20 листопада по 5 грудня 2008 року в/ч НОМЕР_1 навіть не отримали дозвіл від енергопідприємства і проводили роботи без їх участі.З цього приводу жоден працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 не був допитаний. Згідно висновку №3146/15-47/18585/15-46 від 20.11.2015 року з'ясований лише механізм і дії ОСОБА_7 при отриманні травміб и і жодної відповіді стосовно правомірності дій службових осіб та відповідність вимогам нормативних актів. Працівники територіального відділу державного нагляду за охороною праці, які проводили перевірку військової частини НОМЕР_1 також не допитані. Скаржниця просила скасувати постанову прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону майором юстиції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 25.12.2015 року.
В судовому засіданні скаржниця скаргу підтримала за викладених у ній обставин та показала, що у смерті її онука винен його командир.
Представник потерпілої - захисник ОСОБА_4 скаргу підтримав за викладених у ній обставин та просив скасувати оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження. Також зазначив, що проведена експертиза не надала відповіді на всі поставлені запитання. А тому вважає, що необхідно призначити проведення повторної експертизи. Також вважає, що по справі не допитані працівники Таращанського РЕМ, а їхні покази мають важливе значення по справі. Зазначав, що всі свідки у 2015 році були допитані формально.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні скарги, так як вважає постанову про закриття кримінального провадження законною та обґрунтованою.
Оглянувши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження за № 42014110360000032 від 14.10.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України, суд дійшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть за № 27 від 06.12.2008 року причиною смерті ОСОБА_7 є електротравма (т. 1, а.с. 55 кримінального провадження). Відповідно до акту судово-медичного дослідження за № 27 від 16.01.2009 року центру судових експертиз Міністерства оборони України причиною смерті ОСОБА_7 є ураження технічним електричним струмом (електротравма) (т. 1, а.с. 59-68 кримінального провадження). Під час досудового розслідування проведено ряд експертиз та маються висновки судово-медичного імунологічного дослідження, судово-токсикологічного дослідження, судово-гістологічного дослідження (т. 1, а.с 71-84 кримінального провадження). В ході досудового розслідування були відібрані пояснення у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які були присутні 05.12.2008 року під час ураження електричним струмом ОСОБА_19 (т. 1, а.с. 85-154) та повторно допитані у 2015 році. Більшість з них вказало, що причиною смерті ОСОБА_19 стала його особиста необережність. Як вбачається із копії витягу з наказу командувача сил підтримки Збройних Сил України за № 5 від 22.08.2006 року ОСОБА_7 було призначено на посаду енергетика арсеналу інженерних військ та (т.1, а.с. 206) та останній 20.11.2008 року пройшов перевірку знань з питань охорони праці (т. 1, а.с. 218). Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком комісією було зроблено висновок, що «…нещасний випадок стався з вини старшого лейтенанта ОСОБА_7 , який особисто грубо порушив правила безпеки. Фактів щодо дій або бездіяльності посадових (службових) осіб військової частини НОМЕР_1 , які привели до нещасного випадку не виявлено» (т. 2, а.с. 7-14). В ході досудового розслідування були допитані лікарі ОСОБА_20 та ОСОБА_21 (т.2, а.с. 150-155), командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_22 та головний інженер, заступник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_23 (т.2, а.с. 156-164), які ствердили, що ОСОБА_7 ніхто не наказував прив'язувати кабель до залізнобетонної опори, а також будь-яких розпоряджень з цього приводу не давав. Разом з тим вони ствердили, що ОСОБА_7 вважався гарним фахівцем в галузі енергетики та дисциплінованим військовослужбовцем.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 (т.3, а.с. 14-17) показала, що, на її думку, її онука ОСОБА_7 вбив саме ОСОБА_22 чи хтось з його оточення.
В ході досудового розслідування 20.11.2015 року Київським НДІСЕ було проведено комплексну електротехнічну експертизу та експертизу з безпеки життєдіяльності (т.3, а.с. 186-204), відповідно до висновків якої «…під час проведення робіт з закріплення електричного кабеля до опори № 1 лінії електропередач, які виконувалися 05.12.2008 року особисто ОСОБА_7 , він, знаходячись на металевій драбині, наблизився на небезпечну відстань до струмоведучих частин повітряної лінії електропередач, які знаходилися під напругою 10 кВ. Безпосередньою причиною ураження електричним струмом старшого лейтенанта ОСОБА_7 , що відбулося 05.12.2008, є дія на нього електричного струму високої напруги та термічна дія електричної дуги. ОСОБА_7 мав можливість уникнути настання нещасного випадку, однак нею не скористався. ОСОБА_7 не повинен був виконувати роботи на висоті, по підв'язці кабелю дротом до опори, використовуючи при цьому переносну металеву драбину та наближатися до струмовідних частин повітряної лінії електропередач, що перебували під високою напругою (10 кВ) на небезпечну відстань - ближче припустимої відстані (менше 0,6 м). Дії ОСОБА_7 не відповідали вимогам пунктів 2.3.3, 2.3.10 та 2.3.11 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів у частині того, що він виконував роботи на висоті, по підв'язці кабелю кабелю дротом до опори, використовуючи при цьому переносну металеву драбину та наближатися до струмовідних частин повітряної лінії електропередач, що перебували під високою напругою (10 кВ) на небезпечну відстань - ближче припустимої відстані (менше 0,6 м) і з технічної точки зору знаходилися у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням нещасного з ним випадку у вигляді ураження електричним струмом.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: на рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження за № 42014110360000032 від 14.10.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України, суд приходить до висновку, що скаржнику слід відмовити в задоволенні скарги на постанову прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 25.12.2015 року, оскільки прокурор, на думку суду, вжив всіх передбачених законом заходів по зібранню та оцінці доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи із положення ст. 2 КПК України. За даних обставин оскаржувана постанова може вважатися законною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_6 від 25.12.2015 року про закриття кримінального провадження № 42014110360000032 від 14.10.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1