Постанова від 20.01.2017 по справі 162/1263/16-а

Справа № 162/1263/16-а

Провадження № 2-а/162/6/2017

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

ОСОБА_2 позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є особою, яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію за віком. При нарахуванні йому пенсії відповідач керувався тільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), тобто порушив право позивача на пільговий характер розрахункової величини збільшення пенсії за понаднормовий стаж, визначений частиною 2 статті 56 Закону України Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ). У зв'язку з наведеним просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років в межах шестимісячного строку звернення до суду з врахуванням індексу інфляції. Звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

В поданому до суду запереченні відповідач адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що згідно з частиною 2 статті 56 Закону України Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку. Вказана стаття визначає розмір пенсії громадянина залежно від наявного в нього стажу, але аж ніяк не розмір доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Поняття доплати до пенсії за понаднормативний страховий стаж законодавцем закладено в статті 28 Закону № 1058-IV, згідно якого за кожен рік страхового стажу понад 35 років для чоловіків пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. Відповідач вважає, що застосування двох законодавчих актів потягне за собою подвійну виплату у вигляді збільшення розміру пенсії та доплати за понаднормативний стаж. Просить взяти до уваги, що ОСОБА_2 отримує пенсію по віку, яка обрахована відповідно до Закону № 1058-IV.

На призначену дату судового розгляду сторони не з'явились, подавши відповідні клопотання.

На підставі частини 1 статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідженням поданих сторонами доказів, аналіз законодавства приводить суд до наступного.

Обґрунтування судового рішення у частині зобов'язання позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

ОСОБА_2 є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням.

Як вбачається із матеріалів пенсійної справи позивач отримує пенсію по віку з 05 грудня 2015 року, його загальний трудовий стаж становить понад 28 років.

Пенсія ОСОБА_2 призначена відповідно до Закону № 1058-IV. При цьому позивач не вказував про обрання норм, умов та порядку пенсійного забезпечення, передбаченого Законом № 796-ХІІ. Доплата за понад встановлений мінімальний стаж роботи позивачу здійснюється відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV.

Між тим, 25 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення відповідно до Закону № 796-ХІІ.

Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області відмовило ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до Закону № 796-ХІІ, у тому числі за частиною 2 статті 56 цього Закону.

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.

З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV слідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно до Закону № 796-ХІІ, їй призначається одна пенсія за її вибором.

Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення пенсіонера з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання ним заяви.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 71 Закону № 796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 55 Закону № 796-ХІІ встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Згідно із статтею 56 Закону № 796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.

Порівнюючи положення частини 2 статті 56, статті 57 Закону № 796-ХІІ та частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.

Починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону № 796-ХІІ без врахування положень Закону № 1058-IV є неможливим; і навпаки - застосування окремих положень Закону № 1058-IV не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону № 796-ХІІ. При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку - Закон № 796-ХІІ.

У постанові №21-727а15 від 07 липня 2015 року Верховним Судом України висловлено правову позицію щодо права застрахованої особи-постраждалої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, якій нарахована пенсія відповідно до Закону № 1058-IV, на обрання умов, норм і порядку пенсійного забезпечення відповідно Закону № 796-ХІІ, зокрема на перерахунок пенсії відповідно до статті 56 цього Закону. Це право, на думку Верховного Суду України, підлягає реалізації відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV.

Суд вважає надуманим твердження відповідача, що застосування положень частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ до позивача призведе до подвійного нарахування збільшення до пенсії на понаднормативний стаж. При цьому суд відзначає, що правильність нарахування пенсій, уникнення помилок, подвійних виплат відповідно до затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 Положення про Пенсійний фонд України, Закону № 1788-XII, Закону № 1058-IV є обов'язком саме відповідача.

Отже, дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії позивачу відповідно до Закону № 796-ХІІ, є протиправними. Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_2 ставить питання неправомірності дій відповідача в контексті застосування положень статті 56 цього Закону.

Позов ОСОБА_2 у цій частині підлягає до задоволення з дати його звернення до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області з заявою про обрання умов пенсійного забезпечення відповідно до Закону № 796-ХІІ, тобто з 25 листопада 2016 року.

Між тим, вимога позивача про звернення постанови суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць до задоволення не підлягає. Встановлено, що ОСОБА_2 у цей час отримує пенсію відповідно до Закону № 1058-IV. Предметом судового розгляду у цій справі є перевірка наявності у позивача права на перерахунок та отримання пенсії відповідно Закону № 796-ХІІ. Натомість пункт 1 частини 1 статті 256 КАС України передбачає негайне виконання постанов суду про присудження виплати пенсій.

Вирішення питання про врахування відповідачем при перерахунку пенсії позивачу індексу інфляції.

Згідно з інформацією офіційного сайту Державної служби статистики України (ukrstat.gov.ua) індекс споживчих цін (індекс інфляції) у листопаді 2016 року становив 101,8 %, у грудні 2016 року - 100, 9 %.

Частиною 2 статті 46 Закону № 1058-ІV, яка регламентує виплату пенсії за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (далі - Порядок).

Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) тощо.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації усіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянам передбаченої статтею 46 Закону № 1058-ІV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 18 листопада 2014 року № 21-518а14.

Таким чином позов у цій частині підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами слід здійснити за правилами статті 94 КАС України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 11, 94, 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, починаючи з 25 листопада 2016 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 % заробітку з врахуванням індексу інфляції.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути у користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук

Попередній документ
64204281
Наступний документ
64204283
Інформація про рішення:
№ рішення: 64204282
№ справи: 162/1263/16-а
Дата рішення: 20.01.2017
Дата публікації: 26.01.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Любешівський районний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл