Справа № 822/507/16
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
18 січня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону про визнання протиправними дій, визнання нечинними висновків, скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді,
В березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визначити нечинним з моменту прийняття та скасувати рішення атестаційної комісії ГУНП в Хмельницькій області від 01.02.2016 року про невідповідність інспектора взводу роти ДПС ГУНП в Хмельницькій області, капітана поліції ОСОБА_2; визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області №17 о/с від 16.02.2016 року по особовому складу про його звільнення відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність) інспектора взводу роти ДПС ГУНП в Хмельницькій області, капітана поліції ОСОБА_2 з 16.02.2016 р.; зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області поновити з 16.02.2016 року капітана поліції ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду інспектора взводу роти ДПС ГУНП в Хмельницькій області.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Крім того, позивачем подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 в період з 22.02.2010 року по 02.02.2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом від 07.11.2015 року призначений інспектором роти дорожньо-патрульної служби ГУНП.
07.11.2015 року позивач подав керівнику управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку переходом на службу до Національної поліції України.
Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 06.11.2015 № 331 о/с "По особовому складу" згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" позивач з 06.11.2015 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади.
Згідно наказу ГУНП у Хмельницькій області №13 о/с "По особовому складу" від 07 листопада 2015 року ОСОБА_2 прийнято на службу в Національну поліцію України, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, призначений в порядку переатестації на посаду інспектора роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з присвоєнням йому спеціального звання капітана поліції з 07.11.2015.
Наказом ГУНП у Хмельницькій області №9 від 12 січня 2016 року "Про організацію проведення атестування особового складу ГУНП в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17 листопада 2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за №1445/27890, наказано з 12 січня 2016 року провести атестування поліцейських ГУНП у Хмельницькій області, створити в ГУНП у Хмельницькій області атестаційні комісії №1, №2, №3, №4, №5, №6.
04.02.2016 атестаційною комісією №1 прийнято рішення (протокол ОП № 15.00002454.0016704) про невідповідність ОСОБА_2 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
На підставі рішення атестаційної комісії т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області наказом №17 о/с від 16.02.2016 року "По особовому складу" звільнив капітана поліції ОСОБА_2, інспектора роти дорожньо-патрульної служби ГУНП, з 16.02.2016 року зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність).
Позивач, вважаючи даний наказ незаконним та таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнятий за відсутності всіх необхідних правових підстав та дотримання вимог Закону України "Про Національну поліцію", а відтак підлягає скасуванню, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України Про Національну поліцію № 580 від 02.07.2015р. №580-VIІI (далі Закон №580-VIІI), який набув чинності 07.11.2015 року.
Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України №580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Частиною 1 статті 48 Закону № 580-VIІI визначено, що призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Відповідно до статті 47 цього Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Статтею 58 Закону № 580-VIІI визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.
Зі змісту оскаржуваного наказу про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції вбачається, що підставою для його прийняття слугував висновок апеляційної атестаційної комісії західного регіону від 12 лютого 2016 року.
Мету та підстави для проведення атестування поліцейських визначено статтею 57 Закону № 580-VІІІ.
Відповідно до частини 1 статті 57 Закону № 580-VІІІ, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
З аналізу положень частини другої статті 57 вищезазначеного Закону слідує, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Як слідує з матеріалів справи, атестування позивача проведено на підставі ч.1 ст.57 Закону № 580, відповідно до якої тестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Проте, на думку колегії суддів, мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не може бути самостійною підставою для проведення атестування, а має перебувати у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону №580.
Крім того, порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за № 1445/27890.
Відповідно до п.3 розділу І Інструкції атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
В силу вимог пунктів 4 та 5 Розділу 1 Інструкції, рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Пунктами 3,8 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; володіння іноземними мовами; культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; результати проходження підвищення кваліфікації.
Пунктом 10 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Відповідно до п.17 результати тестування фіксуються у відповідній відомості і засвідчуються підписом поліцейського, після чого ці відомості передаються до відповідної атестаційної комісії (п. 20 цього розділу).
Згідно матеріалів справи, наказом ГУ Національної поліції в Хмельницькій області №13 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
В лютому 2016 року позивач проходив атестування, проведене атестаційною комісією №1 ГУНП у Хмельницькій області.
Згідно результатами тестування отримав: загальні навички - 32 балів із 60 можливих та по професійному тестуванні - 25 бали з 60 можливих.
За рішенням атестаційної комісії, як визначено у п.12 розділу IV Інструкції, поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
З наявного в матеріалах справи протоколу ОП №15.00002454.0016704 від 04.02.2016 року слідує, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення прийнято рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (за результатами голосування: за - 5, проти - 0).
Згідно протоколу, в ході проведення співбесіди комісією досліджено атестаційний лист та інші матеріали, на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про доходи; послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" та інформацію з відкритих джерел. Членами атестаційної комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.
Водночас, колегія суддів зазначає, що мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення вказаний протокол не містить. Відсутні у протоколі і будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи посаді, яку він займає.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в протоколі комісії відсутні такі критерії згідно переліку зазначеному в Інструкції як: безініціативність, нерішучість, невмотивованість, відсутність бачення майбутнього.
В атестаційному листі позивача, дослідженому судом першої інстанції відмічено, що ОСОБА_2 за період проходження служби на займаній посаді зарекомендував себе в цілому з позитивного боку. Професійно грамотний та ініціативний працівник. Діюче законодавство та інші нормативні документи, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ знає і правильно застосовує їх в своїй практичній роботі.
За таких з'ясованих та досліджених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що атестаційна комісія в порушення вимог статті 57 Закону № 580 та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання останнім функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо.
Відповідно до пункту 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок.
Листом від №108/13 від 13.02.2016 року апеляційною атестаційною комісією Західного регіону скаргу позивача залишено без розгляду.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуваний наказ відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції, не відповідає вказаним критеріям правомірності, є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді.
Згідно з нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29 липня 1991 року №114 із змінами, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
За таких обставин, позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу є похідною від основного позову та підлягає задоволенню.
Крім того, колегія суддів погоджується з позицію суду першої інстанції в частині безпідставності тверджень відповідача щодо пропуску ОСОБА_2 місячного строку звернення до суду, встановленого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач оскаржував рішення атестаційної комісії №1 ГУНП в Хмельницькій області від 04.02.2016 року до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону, однак апеляційна скарга повернута останньому без розгляду 13.02.2016 року. До того ж, ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 10.02.16 р. по 19.02.16 р. та з 22.02.16 р. по 01.03.16 р. , що підтверджується листками непрацездатності серії АГЩ № 082828 та серії АГЩ № 175257.
У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв'язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що про порушення своїх трудових справ, за захистом яких позивач звернувся до суду з цим позовом 18 березня 2016 року, останній дізнався безпосередньо при звільненні зі служби в поліції відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 16 лютого 2016 року №17 о/с, а рішення атестаційної комісії є лише підставою для видачі даного наказу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.