17 січня 2017 р.Справа № 526/1716/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.12.2016р. по справі № 526/1716/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання нечинною відмову в підтвердженні пільгового періоду роботи та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області (далі - УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач 2), в якому просив визнати нечинною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 17.03.2016 року № 1591/02-22 в підтвердженні пільгового періоду роботи з 16.11.1981 року по 21.12.1994 року, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36; визнати за позивачем право на пільгову пенсію за віком та зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Гадяцькому районі Полтавської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, зарахувавши період роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових мовах за списком № 2 на посаді машиніста холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки з 16.11.1981 року по 21.12.1994 року.
Постановою Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.12.2016 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Відповідачі подали заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважають оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, а тому просять вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Учасники адміністративного процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 17.01.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у ВАТ «Гадяцький м'ясокомбінат» на посаді машиніста аміачних компресорних холодильних установок від 16.11.1981 року по 21.12.1994 року.
Вказана заява, разом із наданими позивачем документами, була направлена на розгляд до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області.
Згідно копії повідомлення УПФУ в Гадяцькому районі Полтавської області № 1626/02-10 від 29.03.2016 року, копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1591/02-22 від 17.03.2016 року, у Комісії немає підстав для встановлення пільгового періоду роботи на посаді машиніста аміачних компресорних холодильних установок з 16.11.1981 року по 21.12.1994 року у ВАТ «Гадяцький м'ясокомбінат», оскільки займана посада не відповідає зазначеним у Списку № 2, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 62.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів та відмовою ГУ ПФУ в Полтавській області № 1591/02-22 від 17.03.2016 року в підтвердженні пільгового періоду, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які працювали або працюють на роботах з особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Питання призначення пенсій на пільгових умовах регулюються статтями 13, 14 та 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 13 п."б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно вимог ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за №383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (зі змінами від 05.07.2006 р.), основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій, або їх правонаступників встановленої форми.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у Порядку, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 р. за № 1231/13105.
Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право не пенсію за віком на пільгових умовах» при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
До 31.12.1991 року були чинні Списки № 2, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, з 01.01.1992 р. набули чинності Списки № 2, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10, з 11.03.1994 р. набули чинності Списки № 2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 162.
Згідно з Списками № 2 право на пільгове пенсійне забезпечення мають: машиністи компресорних установок при роботі з шкідливими речовинами не нижче 3 класу небезпеки; машиністи технологічних компресорів, зайняті на обслуговуванні газових компресорів (крім повітряних); машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки.
Відповідно до записів копії трудової книжки, ОСОБА_1 16.11.1981 року на підставі наказу № 132-к від 18.11.1981 року прийнято на роботу в Гадяцький птахокомбінат в якості "машиніста аміачних компресорних установок" по 4 розряду. 22.12.1989 року Гадяцький птахокомбінат перейменовано в Гадяцький м'ясокомбінат. 21.12.1994 року ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням у відповідності ст. 38 КЗпП України.
Як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 29.12.2011 року ВАТ "Гадяцький м'ясокомбінат" припинено за рішенням засновників, дані про юридичних осіб - правонаступників відсутні.
Відповідно до копії архівної довідки Трудового архіву Гадяцького району Полтавської області № 118 від 16.02.2016 року, в книзі наказів з особового складу по Гадяцькому птахокомбінату Полтавського виробничого об'єднання м'ясної промисловості за 1981 рік в наказі № 132-к §5 від 18.11.1981 року є запис, що зарахувати на роботу в механічне відділення в якості машиніста аміачних компресорних і холодильних установок ОСОБА_1 з 16 листопада 1981 року по 1 розряду. В книзі наказів з особового складу по Гадяцькому птахокомбінаті Полтавського виробничого об'єднання м'ясної промисловості за 1994 рік в наказі № 70-к §2 від 21.12.1994 року є запис про те, що звільнити з роботи машиніста аміачних компресорних холодильних установок ОСОБА_1 з 21 грудня 1994 року за власним бажанням у відповідності ст. 38 КЗпП України.
Як свідчить довідка № 120 від 16.02.2016 року, видана трудовим архівом Гадяцького району, документи з особового складу Гадяцького птахокомбінату, AT "Гадяцький м'ясокомбінат" за 1981-1994 роки, які могли б надавати відомості про переведення на інші роботи, а також відомості про відпустки без збереження заробітної плати та про роботу з неповним робочим днем за період з 16.11.1981 року по 21.12.1994 року в архіві відсутні.
Списком № 2, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173, що діяв з 22 серпня 1956 р. по 26 січня 1996 р., Списком № 2, затвердженим Постановою КМУ № 10, що діяв з 26 січня 1991 року по 11 березня 1994 року, та Списком № 2, затвердженим Постановою КМУ № 162, що діяв з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року, передбачена, зокрема, посада машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки. Проте, даними Списками не передбачена посада машиніста аміачних компресорних установок по 4 розряду, як зазначено в трудовій книжці позивача, чи машиніста аміачних компресорних і холодильних установок, як зазначено в архівній довідці Трудового архіву Гадяцького району Полтавської області № 118 від 16.02.2016 року.
З огляду на викладене, на підставі аналізу документів та відповідних норм чинного законодавства, Комісією правомірно винесено рішення від 17.03.2016 р. № 1591/02-22, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено в підтвердженні роботи, передбаченої пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 16.11.1981р. по 21.12.1994р.
Підстава відмови: невідповідність посади заявника, а саме "машиніста аміачних компресорних установок", посадам, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що він працював на посаді "машиніста холодильної установки", проте згідно трудової книжки (запис № 1) його прийнято на посаду "машиніста аміачних компресорних установок".
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відмова Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області була правомірною, оскільки зазначена в трудовій книжці та архівній довідці посада, на якій перебував позивач, не відповідає посадам, зазначеним у Списках № 2, що були чинними на період роботи особи, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Всі докази, надані позивачем, а також покази свідків не спростовують правомірність відмови Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області в підтвердженні пільгового стажу роботи, оскільки були направлені не на доведення неправомірних дій Комісії, а на підтвердження пільгового стажу роботи, що є предметом розгляду іншого спору, який слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Щодо посилання позивача на те, що свідок ОСОБА_3, який працював з позивачем в одному цеху та отримує пенсію, слід зауважити, що ОСОБА_3 пояснив, що він отримує пенсію на пільгових умовах, оскільки на підставі рішення суду йому було внесено відповідні зміни в трудову книжку.
Доводи апелянта стосовно того, що УПФУ в Гадяцькому районі взагалі не розглядалося питання призначення йому пільгової пенсії колегія суддів вважає безпідставними, оскільки процедура призначення пенсій затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 (зі змінами) "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначена постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за № 1566/11846.
Відповідно до вищевказаного Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
ОСОБА_1 із заявою про призначення йому пенсії до УПФУ в Гадяцькому районі не звертався, що не заперечувалося і самим апелянтом в ході судового розгляду справи, а тому, відповідно, і ніякі правовідносини між ним і УПФУ в Гадяцькому районі щодо призначення (відмови в призначенні) йому пенсії не виникали.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.12.2016р. по справі № 526/1716/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Чалий І.С. Зеленський В.В.
Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.