19 січня 2017 рокусправа № 203/3575/16-а(2-а/0203/108/2016)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року у справі №203/3575/16-а (2а/0230/108/2016) за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання дій незаконними та скасування рішення, -
01 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: скасувати постанову Спеціалізованої державної податкової інстанції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 07.06.2016 року серія АА №208570 у справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова була прийнята відповідачем із порушенням строків для накладення адміністративного стягнення, вказане, на думку позивача безумовно свідчить про необхідність скасування постанови.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено, постанову голови комісії з реорганізації Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС Лук'янової Л.С. серії АА №208570 від 07 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2618.00 грн. - скасовано.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за даними інформаційної системи фіскального органу (нарахованих в автоматичному режимі ІКП штрафні санкції та пені), СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС було винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.05.2016 року №00002744001 за період з 22.12.2015 року по 16.05.2016 року у сумі 2837002.43 грн., у тому числі штрафна санкція у сумі 1726347.99 грн., пеня у розмірі 1110654.44 грн.. Відповідач наголошує саме з моменту остаточної сплати позивачем суми простроченого Єдиного внеску слід обраховувати строк для застосування до ОСОБА_1 адміністративної санкції передбачені ч. 5 ст. 165-1 КУпАП.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши обставини справи та перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за даними інформаційної системи фіскального органу (нарахованих в автоматичному режимі ІКП штрафні санкції та пені), СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС було винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.05.2016 року №00002744001.
ДП «ВО ПМЗ ім.. Макарова» в повному обсязі суми ЄСВ та штрафних санкцій було сплачено 16.05.2016 року, тобто після строків визначених Законом.
Постановою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС Лук'янової Л.С. серії АА №208570 від 07 червня 2016 року притягнуто ОСОБА_1, як посадову особу підприємства, до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 2618.00 грн.
Вважаючи постанову серії АА №208570 від 07 червня 2016 року протиправною позивач оскаржив її до суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено строк для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 165-1 КУпАП, з моменту фактичної сплати грошових коштів, яка відповідно до платіжних доручень мали місце в лютому 2016 року.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Частиною 2 ст. 6 та ч. 8 ст. 9 вказаного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок - не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до ч. 7 та ч. 8 ст. 9 цього ж Закону, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Стаття 165-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, згідно ч.ч.3, 4 даної статті несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.5 ст.165-1 КУпАП дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ДП «ВОПМЗ ім.. О.М. Макарова» за листопад 2015 року мав сплатити єдиний внесок у розмірі 8631739.95 грн. у термін до 21.12.2015 року, однак фактично заборгованість була погашена 16.05.2016 року.
Позивач не заперечує проти самого факту прострочення сплати сум єдиного внеску, натомість зазначає, що відповідачем порушено визначений законом строк для прийняття посадової особи до адміністративної відповідальності протягом трьох місяців з моменту його вчинення.
Суд апеляційної інстанції вважає доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Суд зазначає, що триваючим правопорушенням є проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, на противагу триваючому, разовим є порушення, яке виразилось в однократному порушенні вимог Закону, яке не має під собою непереривного невиконання обов'язків визначених правовою нормою.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що несплата сум єдиного внеску є триваючим правопорушенням яке призводить до непереривного невиконання обов'язку по сплаті внесків.
В свою чергу, диспозиція ч. 5 ст. 165-1 КУпАП у вигляді несвоєчасної сплати єдиного внеску не має ознак триваючого правопорушення, вона обумовлена певною дією щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поза строком встановленим законом, а тому така сплата визнана несвоєчасною. Оскільки вказане адміністративне правопорушення є однократним, закінченим проступком, тому і адміністративне стягнення має бути накладено на винну особу протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з витягу з особового рахунку ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування остаточна сплата суми єдиного внеску за листопад 2015 року відбулась 16.05.2016 року. Відтак, строк на застосування відповідальності за несвоєчасну сплату ЄСВ слід обраховувати саме з 16.05.2016 року - дати, коли відбулась несвоєчасна сплата єдиного внеску.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем дотримано визначені ст. 38 КУпАП строки застосування до позивача адміністративного стягнення передбаченого ст. 165-1 КУпАП.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне постанову Кіровського районного суду від 06 жовтня 2016 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.195, ст.196, 198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2016 року у справі № 203/3575/16-а (2а/0230/108/2016)- скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко