04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" січня 2017 р. Справа№ 910/20470/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.11.2016
у справі №910/20470/16 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережпроект"
про стягнення 37 198,74 грн
Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний проектний центр "Київенергомережпроект" про стягнення 37 198,74 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2016 позовну заяву повернуто без розгляду.
Не погодившись з винесеною ухвалою суду, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.11.2016 у справі №910/20470/16 та передати справу на розгляд Господарського суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2016 справу №910/20470/16 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" було передано для розгляду колегії суддів під головуванням судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" прийнято до провадження у визначеному складі суддів та призначено до розгляду на 12.01.2016.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 103 ГПК України визначено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;
3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;
4) змінити рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд м. Києва повертаючи позовну заяву без розгляду виходив з того, що за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню шість окремих спорів між тими ж сторонами, підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є різні господарські договори. Хоча заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту права, однак, обсяг матеріалів, наданих позивачем до кожного зі спірних договорів, підлягає обов'язковому дослідженню та ретельному вивченню. Обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі Договору 1 не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі Договору 2, Договору 3, Договору 4, Договору 5, Договору 6, а рівно і навпаки.
Однак, колегія суддів не може погодитись із даним висновком суду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 06.11.2015 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Донбаська електроенергетична система» державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі Замовник по договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний проектний центр «Київенергомережпроект» (надалі Підрядник по договору) було укладено договори:
- № 30-3/3470-15/223 предметом якого є: перерахунок кошторисної документації та отримання позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» по об'єкту: «ПС 750 кВ «Донбаська» ВРП-330 кВ (інв. №448000). Заміна ПВ-330 кВ та ТС-330 кВ приєднання ПВ- 330 УТЕС №2 І СШ на елегазові»;
- № 30-3/3471-15/224 предметом якого є: перерахунок кошторисної документації та отримання позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» по об'єкту: «ПС 750 кВ «Донбаська» ВРП-500 кВ (інв. №474000). Заміна ПВ-500 кВ та ТС-500 кВ приєднання ПВ- 500 Новодонбаська II СШ на елегазові»;
- № 30-3/3472-15/225 предметом якого є: перерахунок кошторисної документації та отримання позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» по об'єкту: «ПС 750 кВ «Донбаська» ВРП-ЗЗОкВ (інв. №448000). Заміна ПВ-330 кВ приєднання ПВ-330 II СШ АТ-4 на елегазовий»;
- № 30-3/3473-15/226 предметом якого є: перерахунок кошторисної документації та отримання позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» по об'єкту: «ПС 750 кВ «Донбаська» ВРП-ЗЗОкВ (інв. №448000). Заміна ПВ-330 кВ приєднання ПВ-330 СОВ УТЕС№2+АТ-4 на елегазовий»;
- № 30-3/3474-15/227 предметом якого є: перерахунок кошторисної документації та отримання позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» по об'єкту: «ПС 750 кВ «Донбаська» ВРП-500 кВ (інв. №474000). Заміна ПВ-500 кВ та ТС-500 кВ приєднання ПВ- 500 Новодонбаська І СШ на елегазові»;
- № 30-3/3475-15/228 предметом якого є: перерахунок кошторисної документації та отримання позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» по об'єкту: «ПС 750 кВ «Донбаська» ВРП-330 кВ (інв. №448000). Заміна ПВ-330 кВ приєднання ПВ-330 СОВ СлТЕС+АТ-3 на елегазові».
Пунктом 4.1 зазначених договорів Сторони визначили порядок здійснення оплати, відповідно до якого, виконання зобов'язань Замовника за договором забезпечується авансом. Сума авансу становить 30% від суми ціни договору.
Строк виконання робіт сторони погодили пунктом 5.1. договорів, відповідно до якого, строк виконання робіт по всім договорам становить 45 календарних днів з моменту отримання авансу і включає безпосередньо перерахунок проектно-кошторисної документації Підрядником, супроводження проведення комплексної державної експертизи, передачу виконаних проектних робіт Замовнику та, у разі необхідності, усунення недоліків, в тому числі тих, що виявлені під час проведення комплексної державної експертизи.
За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Пунктом 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, позовні вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Одночасний розгляд вказаних вимог сприятиме всебічному розгляду справи, об'єктивному з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
Відповідно до пункту 15 листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» від 12.03.2009 № 01-08/163, Вищий господарський суд України на запитання, якими є критерії для віднесення позовних заяв до однорідних, дав таку відповідь, що однорідними позовні вимоги вважаються за одночасної наявності таких умов: вони передбачають один і той самий спосіб захисту прав чи охоронюваних законом інтересів (наприклад, відновлення становища, яке існувало до порушення); ці вимоги виникли з одних і тих самих або з аналогічних підстав; підставами слід вважати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.
Тому колегія суддів зазначає, що враховуючи вищенаведене та доводи скаржника в позовній заяві, також беручи до уваги, що позивачем було вибрано спосіб захисту прав ідентичний по усім шести договорам, а саме, стягнення грошових коштів, перерахованих в якості авансових платежів за договорами, процентів річних за користування грошовими коштами позивача та інфляційних втрат, про можливість віднести зазначені вимоги до однорідних.
Таким чином судом першої інстанції були зроблені передчасні висновки щодо повернення позовної заяви на підставі п. 5 ч. 3 ст. 63 ГПК України, оскільки судом не зазначено у чому полягає порушення правил об'єднання позовних вимог та яким чином розгляд таких вимог суттєво утруднить вирішення спору або перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
Так, відповідно до ч.2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом.
Враховуючи вказане, доводи суду першої інстанції щодо того, що обсяг матеріалів, наданих позивачем до кожного зі спірних договорів, підлягає обов'язковому дослідженню та ретельному вивченню, не може бути підставою для повернення позовної заяви, а спір має розглядатись судом з урахування оцінки тих доказів, що надані позивачем, а також суд може витребувати докази.
Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 у справі №910/20470/16 - скасуванню.
Відповідно до пункту 4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 ГПК України, у тому числі, про повернення позовної заяви без розгляду, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.11.2016 у справі №910/20470/16 скасувати.
3. Справу №910/20470/16 передати на розгляд Господарського суду м. Києва.
4. Матеріали справи №910/20470/16 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран