ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.12.2016Справа №910/18802/16
За позовом Корпорації "Артеріум"
до Акціонерної Компанії "Дори-Дармон"
про стягнення 207 578,00 доларів США (що еквівалентно станом на 11.10.2016 року 5 361 152,09 грн.)
Суддя Якименко М.М
Представники сторін:
від позивача: Задорожна Л.Г. - за довіреністю від 09.10.2016 року;
від відповідача: не з'явилися;
Корпорація "Артеріум" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерної Компанії "Дори-Дармон" про стягнення 207 578,00 доларів США (що еквівалентно станом на 11.10.2016 року 5 361 152,09 грн.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару згідно умов Контракту №ЕХР-181/15 від 19.10.2015 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 207 578,00 Доларів США (що еквівалентно станом на 11.10.2016 року 5 361 152,09 грн.) - суму основного боргу, 80 417,28 грн. - судового збору.
У відповідності до угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності - учасниць Співдружності Незалежних Держав, господарський суд м. Києва 21.10.2016 року звернувся до Господарського суду міста Ташкента з судовим дорученням про вручення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі.
20.12.2016 року через віллі діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли документи по справ та заява про визнання позовних вимог.
В судове засідання 21.12.2016 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 21.12.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
14.04.2014 року між Корпорацією "Артеріум" (далі по тексту - продавець, позивач) та Акціонерною Компанією "Дори-Дармон" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено контракт №EXP-181/15 (далі по тексту - Контракт), за умовою якого (п. 1.1. Контракту) продавець зобов'язується передати у власність покупця на умовах, в об'ємах і в порядку, передбаченому даним контрактом медикаменти, далі товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його відповідно до умов контракту.
Відповідно до п. 1.2 Контракту, поставка товару відбувається на підставі специфікацій, які підписуються уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару та являються невід'ємною частиною цього контракту. При цьому, покупець не має права відмовитися від товару, погодженого сторонами в специфікації.
Покупець зобов'язується оплатити товар відповідно до разових специфікацій до даного контракту (п. 1.3 Контракту).
Згідно п. 1.4 Контракту, строки, кількість, ціна, асортимент зазначаються в разових специфікаціях на кожне відвантаження окремо.
Валюта платежу - долари США (п.2.2 Контракту).
Відповідно до п. 3.1 Контракту, товар поставляється автотранспортом чи авіатранспортом на умовах: фрахт/перевозки і страхування оплачено до (СІР) - Ташкент, станція призначення: Митний пост - «Арк Булок», м. Ташкент, вул. Самарканд йули, 36, код 26003; Митний пост - "СТК Ташкент Аеро», м. Ташкент Аеропорт, код 00102.
Згідно з п.4.1 Контракту, продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару з м. Києва в м. Ташкент з організацією перевізника.
Доставка товару здійснюється автотранспортом або авіатранспортом протягом 45 днів з дати повідомлення продавцем покупця про передачу товару перевізнику. (п.4.2 контракту).
15.07.2016 р. між сторонами укладено та підписано специфікацію №15 до контракту №EXP-181/15 від 19.10.2015 року на загальну суму 207 578,00 дол. США.
Відповідно до міжнародної транспортної накладної (CMR) №0844395, на виконання своїх зобов'язань по контракту позивач 28.07.2016 року здійснив передачу товару перевізнику відповідно до специфікації №15 до контракту, інвойсу №EXP-181/15-15 від 15.07.2016 року на загальну суму 207 578,00 дол. США.
Датою складання міжнародної транспортної накладної (CMR) №0844395 в м. Києві є 28.07.2016 року.
Датою поставки товару є дата передачі товару перевізнику (п.4.3 Контракту).
Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що оплата за товар, що постачається здійснюється в доларах США по реквізитам продавця за рахунок власних сумових коштів шляхом конвертації на внутрішньому валютному ринку Республіки Узбекистан в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) в м. Києві чи авіатранспортної накладної (Air WAYbill) в аеропорту Бориспіль.
Право власності на цей товар переходить до покупця в момент передачі товару перевізнику (п.9.1 Контракту).
Таким чином, оплата за поставлений товар відповідно до специфікації №15 до контракту повинна бути здійснена протягом 60 календарних днів, починаючи з 28.07.2016 року, тобто до 25.09.2016 року включно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 207 578,00 доларів США.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно п.1 ч.1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Частиною 2 статті 4 угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності - учасниць Співдружності Незалежних Держав, компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода сторін про передачу спору до суду.
Відповідно до п.15.2 Контракту, у випадку, якщо сторони не порозуміються, спір підлягає передачі на розгляд в господарський суд м. Києва.
У зв'язку з вищезазначеним, даний спір підлягає розгляду в господарському суді м. Києва.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином відповідно до умов Контракту, умова, яка зазначена п.5.1 Контракту № EXP-181/15 від 19.10.2015 року настала, а відповідач в порушення умов Контракту не сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 207 578,00 доларів США.
Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач позовні вимоги визнав повністю, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 207 578,00 доларів США, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерної Компанії "Дори-Дармон" (100021, Республіка Узбекистан, місто Ташкент, пл. Чорсу, 21; код юридичної особи 201389395) на користь Корпорації "Артеріум" (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, код ЄДРПОУ 33406813) 207 578 (двісті сім тисяч п'ятсот сімдесят вісім) доларів США 00 центів (що станом на 11.10.2016 року еквівалентно 5 361 152 (п'ять мільйонів триста шістдесят одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 09 коп.) - суму основного боргу, 80 417 (вісімдесят тисяч чотириста сімнадцять) грн. 28 коп. - судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 12.01.2017 року.